Закон і Бізнес


И большим, и маленьким

Холдингам — возможность выписывать сложные конструкции, микро-ТОВ — модельный устав


Анна Бабич (в центре) считает, что в законе должны быть базовые сценарии организации малых ООО и широкие опции для разработки уставов больших.

№51 (1297) 17.12—23.12.2016
ВИЛЕН ВЕРЕМКО
8287

Относительно принятого в первом чтении Закона об обществах с ограниченной ответственностью ведутся различные дискуссии. В том, что новый акт нужен, сомнений не возникает ни у кого. Однако во время обсуждений большие корпорации смотрят на документ со своей колокольни, а малый бизнес — со своей. Ожидается, что компромисс будет найден во время подготовки проекта ко второму чтению, запланированному на начало следующего года.


 «Звести все в один документ»

В Україні наразі дуже мало підприємств розуміють у повній мірі, що таке корпоративне управління. Обізнані це передусім міжнародні компанії та публічні вітчизняні. Про таке керівник офісу Національної інвестиційної ради при Президентові Юлія Ковалів повідомила під час круглого столу «Корпоративна реформа в динаміці: проект закону «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Захід організував комітет з корпоративного та фінансового права Асоціації правників України спільно з комітетом із правової політики Американської торговельної палати.

Ю.Ковалів, яка також є головою наглядової ради НАК «Нафтогаз України», послалася на свій досвід роботи в державному секторі й зазначила, що в Україні відчувається серйозний дефіцит кадрів, «які допомогли би впроваджувати систему корпоративного управління».

Такий стан справ не в останню чергу призводить до того, що бізнес віддає перевагу структуруванню за кордоном, передусім в офшорних зонах. Також зверталась увага на те, що сьогодні відбувається реформа у сфері регулювання діяльності акціонерних товариств. Зокрема, підвищуються вимоги до їх відкритості, й значна частина АТ, очевидно, захоче перейти у форму ТОВ.

Натомість в Україні досі немає окремого акта, який би врегульовував цю сферу правовідносин, а фрагментарні норми містяться в Господарському кодексі, законі «Про господарські товариства» та ін. «Треба звести все в один документ, з якого кожному буде зрозуміло, як йому працювати, що можна вчиняти, що не можна, як захистити права міноритарних, мажоритарних акціонерів. Такого закону в нас немає», — підкреслила Ю.Ковалів.

Тож було створено робочу групу, котра підготувала проект «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (№4666), який сьогодні був прийнятий Верховною Радою у першому читанні. Розробники сподіваються, що документ вдасться доопрацювати до другого читання, аби досягнути остаточного компромісу в дискусійних питаннях.

Золота середина

Проект намагалися збалансувати. З одного боку, середньому і великому бізнесу надали широкі можливості домовлятися: передбачили укладення акціонерних угод, дозволили виписувати складні конструкції в прийнятті рішень, запровадили створення наглядової ради тощо. З другого — не хотіли забувати й про понад 500 тис. підприємств мікро- та малого бізнесу, які також використовують організаційну форму ТОВ. Вони потребують максимальної формалізації. Тому для них передбачено модельний статут, що значно спрощує і реєстрацію, і саму діяльність.

Голова комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнер ЮФ Aequo Анна Бабич зазначила, що в проекті певним чином змінено підходи до організації діяльності ТОВ, у тому числі до порядку прийняття рішень. Зокрема, запропоновано відійти від принципу кворуму 60/40, «оскільки це атавізм». Натомість планується, що прийняття рішень залежатиме від усіх учасників, і водночас визначено, які рішення повинні прийматися одностайно, а які — більшістю голосів.

Наприклад, консенсусом вирішуватимуться питання щодо додаткових прав та обов’язків учасника, стосовно обігу часток, де є примус тощо. 3/4 учасників мають затверджувати внесення змін до статуту, зміну статутного капіталу, приймати інші важливі рішення. Решта питань затверджуватимуться простою більшістю. При цьому самі учасники зможуть збільшити поріг для ухвалення тих чи інших рішень, але не зможуть його зменшити.

У проекті також передбачено можливість створення в ТОВ наглядової ради. Але підхід тут також змінений порівняно із законом про АТ, за яким уважається, що рада — це представники акціонерів і вони нібито заміняють останніх. Закріплюється норма, що НР діє в інтересах товариства в цілому, а не окремих учасників, і тут не повинно бути конфлікту інтересів.

А.Бабич також зосередила увагу на необхідності правильно з точки зору юридичної техніки прописати положення, що регулюють створення та діяльність виконавчого органу. Оскільки закон стосуватиметься і великих груп, і маленьких товариств, а отже, повинен підходити всім.

Як оцінити частку

Заступник комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнер АО Arzinger Анна Зоря зауважила, що документ не містить окремої статті про заставу часток, яка була в попередніх його редакціях. «Це зроблено спеціально, щоб відобразити практику, яку ми хотіли закласти, а саме: звернення стягнення на частку має відбуватися на підставі судового рішення», — пояснила вона.

Водночас передбачено, що державний виконавець має право звернутися до товариства з вимогою надати всю інформацію, всі документи, щоб розрахувати ринкову вартість частки, виходячи із сукупної вартості активів компанії. При цьому підхід до розрахунку ринкової вартості сукупних активів компанії однаковий для всіх випадків: і для застави, і для виходу учасника. «Ми дуже очікуємо на судову практику щодо того, як цей проект буде реалізований у контексті звернення стягнення на частку. Це дуже болюче питання сьогодні. Тому що банки не хочуть брати частки в заставу, оскільки на них немає ефективного звернення стягнення», — зазначила А.Зоря.

Також для ТОВ уводяться такі поняття, як «значний правочин» та «угода із зацікавленістю», які сьогодні впроваджуються і для АТ. Особливо це важливо в контексті захисту міноритарних акціонерів. Рішення про надання згоди на вчинення таких угод прийматимуть загальні збори учасників або наглядова рада, якщо вона створена і статутом це питання віднесено до її компетенції.

Крім того, спрощується процедура переходу прав на частки. Наприклад, не передбачається включення до статуту ТОВ інформації про учасників, розмір їх часток. Відповідні зміни відображатимуться тільки в реєстрі. Більше того, як підкреслила старший юрист CMS Reich-Rohrwig Hainz Олександра Присяжнюк, учасники матимуть змогу самостійно звертатися до реєстратора, аби зареєструвати такі зміни. «Це і пришвидшить відповідні процедури, і надасть учасникам можливість контролювати відповідні процеси», — додала юрист.

Деякі зміни стосуються реалізації переважного права учасників на купівлю частки. Зокрема, якщо третя особа планує придбати частку за певних умов, наприклад на виплат, то учасники товариств зможуть скористатися своїм переважним правом на це.

Певні новели стосуються виключення учасника з ТОВ. Так, сьогодні для цього необхідне тільки рішення загальних зборів, а згідно з проектом доведеться отримати судове рішення. Крім того, О.Присяжнюк звернула увагу на положення документа, що дають можливість конвертувати майнові вимоги до товариства в частку. Усупереч загальноєвропейській практиці, сьогодні такі дії заборонені Цивільним кодексом.

Зацікавлених більше, ніж здається

У парламенті раніше вже було зареєстровано кілька проектів щодо організації діяльності ТОВ, однак вони з різних причин не були прийняті. Директор Центру комерційного права Валентина Данішевська вважає, що, може, це й на краще. Оскільки раніше не було достатньо часу на роз’яснення підходів, які пропонувались, на їх обговорення.

При цьому вона підкреслила, що насправді осіб, зацікавлених у спеціальному законі, значно більше, ніж здається на перший погляд. Треба знайти баланс інтересів між міноритарними і мажоритарними учасниками, між учасниками й товариствами. А ще — між товариствами та кредиторами, суспільством, державою. «Якщо взяти всіх цих зацікавлених осіб, то видається, що не так і просто знайти цей баланс», — підкреслила В.Данішевська.

Робоча група наразі збирає пропозиції, які будуть опрацьовані й подані до парламенту як правки до другого читання. Втім, головне, щоб у підсумку до акта не потрапили якісь норми в інтересах певних груп, як часто буває. Бо тоді велика робота може бути зведена нанівець. 

Пряма мова

Валентина Данішевська,директор Центру комерційного права:

— Не можна сказати, що ми в робочій групі геть одностайні в усіх підходах. Але ми узгодили практично весь текст проекту. Тобто всі його розуміємо однаково й готові роз’яснювати іншим людям.

До нас надходить багато пропозицій з різних боків, зокрема й від Американської торгової палати. У Вищому господарському суді також готуються пропозиції. Ми всім удячні.

Можливо, на перший погляд, здається що розробники десь у чомусь помилилися. Проте помилитися тут дуже важко, тому що більшість положень — це фактично пошук балансу інтересів. У більшості випадків — це регулювання з погляду доцільності, досягнення кращих результатів.

Сьогодні ми готові легалізувати все, що й без того відбувається в Україні. Бізнес пристосувався, і те, що він хоче робити, він робить, але застосовує певні схеми. Якщо це бізнесу потрібно, ми розуміємо, що таку можливість треба давати. Адже він усе одно буде це робити. Потрібно відчиняти двері.