Закон і Бізнес


Предохранители от мошенников

Будут ли эффективными нововведения, призванные противодействовать рейдерству?


В некоторых случаях упрощение регистрации может привести к появлению на предприятии вооруженных людей.

№50 (1296) 10.12—16.12.2016
Андрей Молчанов, руководитель практики контрактного права, адвокат АО «Вдовичен и партнеры»
29450

Благодаря появлению в январе 2016 года ряда законодательных актов зарегистрировать или перерегистрировать бизнес в Украине стало намного проще. Однако дерегуляцией бизнеса в первую очередь воспользовались мошенники, и законодателю пришлось срочно исправлять ситуацию. Проанализируем, какие же нововведения появились в этой сфере и способны ли они положить конец рейдерству в Украине?


Скасування принципу екстериторіальності

За останній час бізнес став свідком багатьох випадків рейдерських захоплень підприємств або їх активів. Об’єктами посягань були активи підприємств, нерухомість, товар, обладнання, право на відшкодування податку на додану вартість, земельні ділянки, посіви, врожай тощо. Жертвами рейдерів стають як невеликі підприємства, так і цілі холдинги.

Підтвердженням цього є той факт, що, за словами заступника міністра юстиції Павла Мороза, лише за І півріччя 2016 року до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації звернулося понад 1000 підприємців. Саме тому сьогодні вживаються заходи щодо боротьби з рейдерством та створюється правове підгрунтя для мінімізації ризиків протизаконного захоплення бізнесу.

Важливим у цій боротьбі стало прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 6.10.2016 №1666-VIII. Він набув чинності 2 листопада цього року.

Крім того, на виконання цього акта прийнято постанову Кабінету Міністрів «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань державної реєстрації» від 9.11.2016 №806. Вона вступила в дію 16 листопада й передбачає зміни в порядку реєстрації прав на нерухоме майно.

Насамперед відзначимо, що закон №1666-VIII скасовує принцип екстериторіальності. Завдяки йому у віддалених населених пунктах незаконно реєструвалися права на нерухомість чи бізнес на підставних осіб. Віддаленість таких реєстраторів суттєво ускладнювала процес захисту бізнесу від рейдерів.

Відтепер реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців можуть проводитися тільки держреєстраторами, які функціонують у межах відповідної адміністративної територіальної одиниці за місцем реєстрації суб’єкта господарювання (в межах окремої області або м.Києва). В деяких випадках Мін’юст зможе об’єднати юрисдикції кількох областей.

Повідомлення про перереєстрацію прав

Власників нерухомості тепер повідомлятимуть про перереєстрацію прав на нерухомість. Так, законом №1666-VIII та постановою №806 установлено: у випадку подання заяви про вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна про факт подання такої заяви (її номер, дату, зміст) дізнається власник нерухомого майна. Зокрема, реєстратор надсилає за допомогою спеціальної програми електронного листа.

Основною проблемою тут є те, що власники нерухомості спочатку повинні повідомити реєстратору свою електронну адресу шляхом подання відповідної заявки. На її підставі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться відомості про засіб зв’язку з власником, і будь-який реєстратор на всій території Україні матиме змогу направляти йому необхідні повідомлення.

Очевидно, що поки в реєстрі не з’явиться електронна адреса власника, таке повідомлення є неможливим.

Утім, повідомлення власника про факт вчинення реєстраційних дій є виключно інформативним. Для завершення таких дій не вимагається згода власника.

Більше того, повідомлення про вчинення реєстраційних дій не надходить, якщо з відповідною заявою звертається безпосередньо власник. Проте в більшості випадків незаконні реєстраційні дії вчиняються нібито власниками, від імені яких діють підставні особи. Саме тому цей захід є малоефективним у боротьбі з рейдерством.

Накладення заборони на відчуження

Власники отримали право за заявою накладати заборону на відчуження своєї нерухомості. З постанови №806 випливає, що власник має право в будь-який час подати реєстратору заяву про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомості.

В разі подання заяви про вчинення реєстраційних дій щодо такого майна держреєстратор зобов’язаний зупинити її розгляд. Після чого власник має 10 робочих днів для надання судового рішення про заборону відчуження нерухомого майна. Якщо таке рішення буде надане, реєстратор зупиняє розгляд справи до вирішення судом законності подання відповідної реєстраційної заяви. В іншому випадку реєстратор поновлює розгляд справи та проводить необхідні дії.

Щоправда, 10-денний строк надто малий. Отримати судове рішення можна шляхом відкриття кримінального провадження та звернення слідчого з відповідним клопотанням до суду або на підставі звернення власника з позовом щодо незаконності реєстраційної заявки та прийняття ухвали про забезпечення позову. Проте, враховуючи завантаженість суддів та практику застосування закону, отримати згадане рішення в такі стислі строки досить складно.

Тож указаний спосіб захисту має право на існування, однак потребує доопрацювання з метою забезпечення його ефективності.

Нотаріальне посвідчення підписів

Підписи на статутах знову доведеться посвідчувати нотаріально. Завдяки закону №1666-ІІІ повернуто необхідність посвідчувати справжність підписів на установчих документах юридичних осіб. Це дійсно потрібно та слугуватиме додатковим бар’єром для протиправних шахрайських дій.

До того ж закон передбачив, що необов’язково установчі документи мають підписувати всі засновники юридичної особи: це можуть зробити голова та секретар загальних зборів або уповноважені особи. Таке нововведення дозволить вирішити чимало корпоративних спорів, які часто виникають при затвердженні змін до установчих документів у випадках, коли не всі засновники з ними згодні та відмовляються їх підписувати.

Підписи на протоколах загальних зборів засновників також підлягають нотаріальному посвідченню. Так само як і підписи осіб, які візують рішення органу управління юрособи (зокрема протоколи загальних зборів), якщо це рішення є підставою для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Таким чином, щоб, наприклад, змінити директора, види діяльності, місцезнаходження тощо, державному реєстратору необхідно надати протокол, посвідчений нотаріально.

Звичайно, для більшості суб’єктів господарювання це зайвий клопіт. Проте, з точки зору боротьби з рейдерством, це створює додаткові бар’єри для шахраїв.

Перевірка судових рішень

У багатьох випадках рейдери для захоплення нерухомості використовують підроблені судові рішення. Але реєстратор обов’язково має перевірити наявність рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Якщо такого рішення немає, він зобов’язаний направити запит до суду для підтвердження факту його видачі.

Постійний моніторинг

Міністерство юстиції наділяється правом постійного моніторингу законності реєстраційних дій щодо нерухомості та суб’єктів господарювання. Проте це є швидше профілактикою рейдерства, ніж протидією йому.

Водночас строки звернення зі скаргами на неправомірні дії держреєстраторів збільшено з 30 до 60 календарних днів, що розширює можливість захисту порушених прав, якщо про факт захоплення стало відомо не відразу.

Відповідальність нотаріусів

Запроваджено механізм позбавлення нотаріусів права на заняття нотаріальною діяльністю за порушення порядку вчинення реєстраційних дій як державного реєстратора. Досі нотаріуси відповідали лише за законність вчинення нотаріальних дій, до яких реєстраційні дії з нерухомістю чи суб’єктами господарювання не відносяться.

Це можна визнати важливим інструментом боротьби з рейдерством.

Розширення складу злочину

Законом №1666-ІІІ внесено зміни до ст.206 Кримінального кодексу («Протидія законній господарській діяльності»), завдяки яким злочином вважатиметься діяння у вигляді знищення майна або захоплення цілісного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об’єктів будівництва, інших об’єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об’єктах та обмеження доступу до них.

Як правило, діяння, що супроводжують рейдерські захоплення, криміналізовані. Водночас визначення поняття «рейдерство» в чинному законодавстві немає, через що дії рейдерів кваліфікуються по-різному.

***

Таким чином, заходи протидії рейдерству ще не можуть покласти край цьому явищу в Україні. Проте вони передбачають створення бар’єрів, які хоч і не виключають, але значно ускладнюють можливість рейдерського захоплення бізнесу та активів.

Але бізнесу не варто втрачати пильність. Бажано провести аудит ризиків незаконного захоплення бізнесу та вжити додаткових заходів щодо мінімізації ризиків рейдерського нападу.