Закон і Бізнес


Новый корпоративный порядок

АО будут раскрывать больше информации об акционерах, а ООО смогут привлекать неограниченное количество участников


Участники дискуссии внимательно следили за результатами интерактивного голосования. А Леонид Антоненко (крайний слева)некоторые из них фиксировал на смартфон и отправлял народным депутатам.

№45 (1291) 05.11—11.11.2016
ВИЛЕН ВЕРЕМКО
6334

Изменения в законодательство, регулирующем деятельность хозяйственных обществ, улучшили позиции инвестпривлекательности Украины в международных рейтингах. Однако реальны деньги пока массово не идут в нашу страну. Теперь в парламенте находятся на рассмотрении несколько следующих профильных законопроектов. И практикующие корпоративные юристы уже сегодня активно участвуют в обсуждении изменений. Ожидается, что рубикон будет перейден 1 января 2018 года, когда реформа заработает в полную силу.


Це тільки початок

З 1 травня 2016 року набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 7.04.2015 №289-VIII. За словами розробників, він заклав фундамент для подальших змін у сфері корпоративних відносин. Утім, на думку директора департаменту стратегії розвитку фондового ринку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максима Лібанова, акт ще не запрацював на повну силу.

На X щорічному форумі з корпоративного права Асоціації правників України представник НКЦПФР поділився думкою комісії щодо практичних здобутків, про які можна говорити після півроку дії закону, та про плани стосовно подальшого вдосконалення законодавства.

Передусім ішлося про скасування обмеження щодо кількості учасників приватного акціонерного товариства 100 особами. Адже чимало компаній, що мають більшу чисельність акціонерів, не прагнули публічності. За даними НКЦПФР, за 6 місяців дії закону вже 219 компаній реорганізувались із ПАТ у ПрАТ. Проте в комісії очікують, що основна хвиля трансформації компаній відбудеться навесні 2017 року. Водночас 1 січня 2018-го в повному обсязі наберуть чинності всі норми згаданого закону, які врегулюють багато спірних питань.

Не менш цікавим було почути від члена комісії про її плани на найближче майбутнє. Так, там сподіваються на якнайшвидше прийняття закону про сквіз-аут. Ідеться про проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» (№2302а-д), що передбачає викуп власниками 95% акцій корпоративних прав міноритаріїв. М.Лібанов відзначив, що документ уже досить детально обговорений і комісія вже рік чекає його прийняття «хоча б у першому читанні».

Регулятор очікує й роботи над проектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (№4470), а також урегулювання питання стосовно мертвих душ в акціонерних товариствах. У комісії відзначають, що з часів приватизації 1990-х в усіх без винятку АТ є певна частина акціонерів, «з якими зв’язок утрачено». Проблему пропонується розв’язати за допомогою норм проекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання участі акціонерів в управлінні акціонерним товариством» (№5043). Він передбачає: коли акціонер «десятиріччями ніяк не реагує на діяльність свого АТ», визнається, що він добровільно відмовляється від права власності, натомість отримує певну грошову компенсацію за свої акції. «Але наразі ми цей проект тримаємо на паузі. Ми б хотіли в першу чергу отримати законопроект про сквіз-аут. Тут принаймні менше дискусій», — заявив М.Лібанов.

Утім, є деякі ініціативи комісії, які поки що не дійшли до парламенту. Зокрема, триває робота над документом про розкриття інформації. Пропонується почати з чистого аркуша й визнати, що АТ ніколи публічно не розміщували власних акцій. Водночас слід визнати, що публічним може бути лише товариство, яке таке розміщення здійснило. Також планується дати визначення поняття «публічне розміщення», роз’яснити, яким чином воно здійснюється, які вимоги до розкриття інформації в рамках публічної пропозиції акцій.

Тоді компанії, що вирішили обрати форму ПрАТ, розкриватимуть менше інформації. Натомість до ПАТ будуть більш жорсткі вимоги. Зокрема, вони подаватимуть повноцінні звіти про корпоративне управління, менеджмент, свою діяльність тощо. При цьому передбачається прописати набагато глибше розкриття інформації щодо власників голосуючих акцій. Якщо нині в публічному доступі перебуває інформація про власників понад 10% акцій, то пропонується встановити замість одного порога 8, і досягнення кожного вимагатиме розкриття певного обсягу даних.

В НКЦПФР сподіваються на вступ у дію цього закону з 1 січня 2018 року — разом з нормами інших актів, стосовно яких передбачено, що вони теж наберуть чинності саме цього дня.

Ринок відрегулює

На форумі комітет АПУ з корпоративного права та фондового ринку випробував нову форму обговорення актуальних питань. Так, сесія, присвячена законопроекту «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», набула форми обговорення та інтерактивного голосування.

Спочатку її модератор, голова профільного комітету АПУ, партнер ЮФ Aequo Анна Бабич поставила питання щодо доцільності обмеження кількості учасників ТОВ. Адже раніше було встановлено обмеження в 10 осіб, потім — у 100. «Є приклади європейських країн, де 50 або 100 учасників — це нормальні числа. Але в нас є національні особливості, і їх треба враховувати», — зазначила правник.

Партнер Investor Relftions Agency Оксана Параскева висловила думку, що обмежувати кількість учасників не варто. «Ми не повинні повторювати цю помилку із ТОВ», — зазначила експерт.

Таку позицію підтримала керуючий партнер ЮФ «Кібенко, Оніка і партнери» Олена Кібенко. «Товариства залишать таку кількість учасників, з якою їм буде комфортно функціонувати», — пояснила юрист. Крім того, за її словами, форма ТОВ могла би стати цікавою для певних акціонерних товариств у процесі змін до законодавства.

Натомість експерт із корпоративного права та управління Леонід Антоненко переконаний, що в разі скасування обмеження слід також пом’якшити норми стосовно можливості виходу з товариства. «Відчуження частки перетворюється на угоду не лише між продавцем і покупцем, а зі всіма учасниками», — наголосив він, тож якщо в ТОВ буде 1000 учасників, то для продажу частки доведеться посадити за стіл переговорів 999 осіб.

Разом з тим більшість таки підтримала позицію щодо необмеженого кола учасників таких товариств.

Дозволити домовлятися?

На обговорення також було винесено питання добровільного виходу учасника з товариства. Л.Антоненко вважає: можливість покинути ТОВ у будь-яким момент недоцільна, оскільки це підриває фундаментальний принцип цивільного права про те, що договори повинні виконуватися. Тому, на думку експерта, слід дати змогу врегульовувати це положення в статуті на розсуд учасників.

Інше питання — виключення учасника. Л.Антоненко зазначив, що можуть бути випадки, коли один з учасників утратить зацікавленість у роботі компанії та, як наслідок, заважатиме їй розвиватися далі. Тому варто дозволити самим учасникам домовлятись, як учиняти в таких випадках. Водночас за відсутності відповідного договору має працювати вимога щодо розгляду таких конфліктів судом. При цьому, на думку експерта, підстави для звернення до суду також мають бути прописані в законі, «аби цією нормою не зловживали, аби не перетворити її на інструмент рейдерів».

Як розповіла «ЗіБ» А.Бабич, за підсумками обговорення та голосування комітет підготує пропозиції щодо вдосконалення певних положень проекту. Водночас вона підкреслила, що більшість норм учасники форуму підтримали в редакції проекту.

Судячи з кількості законодавчих ініціатив, як зареєстрованих у ВР, так і тих, що розробляються, а також глибини норм, зміна правил у сфері корпоративного управління може стати чи не єдиною справжньою реформою в Україні. Й добре, що новели жваво обговорюються, зокрема в юридичному середовищі.

Водночас багато чого залежатиме саме від утілення норм у життя. Зокрема, на форумі відзначалося: попри те що в рейтингу Doing Business Україна за рік піднялася на 31 сходинку, суттєвого надходження інвестицій не відбулося.

Коментар «ЗіБ»

Анна БАБИЧ, голова комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнер ЮФ Aequo:

— Нам дуже важливо отримати зворотний зв’язок від практиків. Тому, що проект буде дороблятися між першим і другим читанням, будуть коментарі народних депутатів. Важливо, щоб під час доопрацювання документа враховувалася думка юристів-практиків.

Цей зріз, який ми зробили, використаємо, аби ще раз проглянути норми закону з точки зору того, наскільки вони враховують думку юридичної спільноти. Можливо, щось треба буде ще раз переосмислити, можливо, змінити.

Власне, для цього й було організовано обговорення у формі інтерактивності, щоб люди могли взяти участь. Навіть якщо хтось не любить висловлюватися перед аудиторією, він зміг проголосувати. Сподіваюся, що учасникам форуму такий його вид сподобався.

Гадаю, що проект приймуть у першому читанні до кінця року. Хотілося б, аби в першій половині наступного року закон уже був ухвалений у цілому.