Партнер ЮФ GENTLS Олег Громовой:

«Доверяя юрфирме взаимодействие с частным исполнителем, клиент минимизирует риски, сэкономит время и избежит неудачных экспериментов»

Ожидается, что введение института частных исполнителей позволит упростить процедуру взыскания. Вместе с тем очевидно, что каждый человек сможет найти действительно профессионального исполнителя. Каким образом смогут помочь в этом процессе юридические компании и наделяет ли законодательство их полномочиями для взаимодействия с частными исполнителями, «ЗиБ» решил узнать у партнера юридической фирмы GENTLS Олега Громового.

«Конкуренція в юридичних професіях увесь час лише зростає. Не стане винятком і професія виконавців»

— Олегу Валентиновичу, спершу дозвольте привітати вас з початком роботи адвокатської фірми GENTLS, побажати успіхів та ефективного застосування нових законів для захисту інтересів клієнтів. Тим більше що найближчим часом нас очікує низка змін. Уже в жовтні набудуть чинності зміни щодо організації виконавчого провадження. На вашу думку, чи є потреба в цих нововведеннях?

— Дякую за привітання. Не буду оригінальним, якщо скажу, що стан виконання судових рішень на сьогодні є катастрофічним. В Україні виконується лише близько третини судових рішень, а стягнуті в примусовому порядку суми становлять лічені відсотки від тих коштів, які підлягають примусовому стягненню. Як наслідок, невиконанням судових рішень нівелюється кінцева мета правосуддя.

Якщо система не функціонує ефективно, її слід змінити. І ці зміни назріли давно. Разом з тим важко прогнозувати, чи зможуть новації дати той ефект, якого ми сподіваємося. Це покаже час.

— У чому головна проблема нинішніх виконавців: у відсутності необхідних повноважень, надмірному навантаженні, немотивованості?

— Низька ефективність роботи державних виконавців зумовлена комплексом причин. Їх уже тривалий час обговорюють науковці, юристи-практики та законодавці.

По-перше, дійсно, однією з головних проблем є відсутність мотивації. Законодавчі норми про грошове заохочення державного виконавця залежно від ефективності його роботи на практиці не діють. Державний виконавець просто не зацікавлений працювати краще.

Ще однією проблемою є те, що професія державного виконавця нині є однією з найменш престижних в юридичній галузі. В органи ДВС приходять працювати юристи з мінімальним досвідом роботи. При першій-ліпшій нагоді такий правник обирає більш престижну професію, наприклад адвоката, прокурора, нотаріуса тощо. Звичайно, такий стан речей негативно впливає на ефективність роботи ДВС.

І це все за умов дійсно колосального навантаження на державного виконавця. Він фізично не встигає вчинити всі необхідні дії в усіх виконавчих провадженнях вчасно. Адже це не тільки складання документів, значну частину часу забирає «виїзна» робота щодо пошуку та опису майна.

Додайте до цього відсутність належного фінансування та матеріального забезпечення діяльності ДВС. Як наслідок, маємо відсутність і бажання, і можливостей гарно виконувати свою роботу.

— На вашу думку, створення конкурентних умов забезпечить ефективніше виконання рішень?

— Чесна й добросовісна конкуренція завжди дуже корисна, адже спонукає до постійного підвищення професійного рівня.

Конкуренція в юридичних професіях весь час лише зростає. Вона присутня і серед адвокатів, і серед нотаріусів, і серед юристів підприємств, і серед суддів. Не стане винятком і професія виконавців судових рішень. На мою думку, ситуація тут буде схожою з нотаріатом. Приватні нотаріуси дуже швидко майже повністю витіснили державних. Так і приватні виконавці зможуть, нехай не так швидко, відібрати більшу частину роботи в ДВС.

Тільки суттєве та швидке зростання професійного рівня державних виконавців зможе дати останнім можливість скласти конкуренцію приватним.

За умови забезпечення належного як судового, так і адміністративного контролю стадія виконання судових рішень стане лише ефективнішою, а рівень кваліфікації зросте.

«Ефективний судовий контроль, робота дисциплінарної комісії зведуть до мінімуму зловживання приватних виконавців»

— З якими проблемами, на вашу думку, можуть стикнутися приватні виконавці? Чи бачите ви потребу в подальших законодавчих змінах?

— Проблемою для приватних виконавців може стати їх сприйняття як колекторів, котрі працюють на банки й вибивають борги всіма можливими способами. Крім того, є ризик використання приватного виконавця в різноманітних рейдерських схемах.

Також, доки до приватних виконавців не звикнуть, переважна більшість боржників оскаржуватиме їхні дії як до суду, так і до дисциплінарних органів приватних виконавців. Тому можуть виникнути ситуації, коли приватний виконавець змушений буде не займатися своєю безпосередньою роботою, а бігати по різних органах та відбиватися від скарг.

Що стосується потреби подальших законодавчих змін, то наразі важко про це говорити, оскільки приватні виконавці ще не почали працювати. Можлива потреба в змінах стане помітною принаймні через кілька місяців їх роботи.

— Побоювання того, що приватні виконавці стануть легалізованими колекторами, має підстави? Чи є у вас подібні передчуття?

— Новий закон передбачає досить високі вимоги до осіб, які хочуть стати приватними виконавцями. Також запроваджено кілька рівнів контролю за їх діяльністю. Це судовий контроль та можливість оскаржити дії приватного виконавця до суду. А також дисциплінарний контроль, що здійснюватиме дисциплінарна комісія, до складу якої входитимуть представники держави та органів самоврядування приватних виконавців. Переконаний, що ефективний судовий контроль, робота дисциплінарної комісії зведуть до мінімуму зловживання приватних виконавців.

Крім того, ніхто не скасовував  притягнення до кримінальної відповідальності за застосування протиправних методів стягнення. Тому всі подібні побоювання, на мою думку, є перебільшеними.

Звичайно, паршива вівця може зустрітися будь-де, однак, гадаю, такі випадки будуть здебільшого поодинокими, а чесна та здорова конкуренція просто витіснить таких осіб з ринку.

— Ви казали про те, що у деяких випадках приватні виконавці можуть наразитись на велику кількість скарг. Чи допоможуть їм у вирішенні таких ситуацій юридичні компанії?

— Конституція кожному гарантує можливість отримати правову допомогу. І кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Не стануть винятком і приватні виконавці.

Незважаючи на наявність у них юридичної освіти, приватні виконавці, принаймні більшість із них, не будуть фахівцями у веденні судових справ, а тому звертатимуться по правову допомогу до адвокатів. Чинне цивільне, господарське та адміністративне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо можливості судового представництва приватного виконавця. Відсутні також вимоги щодо його особистої участі в судових засіданнях.

Таким чином, основною сферою, де приватним виконавцям будуть необхідні юридичні послуги, стане представництво в суді в разі оскарження його дій чи бездіяльності. Не слід також забувати і про кримінальний процес, адже діяльність виконавців точно привертатиме увагу правоохоронних органів. Тому юридична фірма GENTLS серед іншого бачить для себе співпрацю з приватними виконавцями у питаннях їх правового захисту.

«Дійсно ефективна юридична компанія повинна бути готовою взяти на себе відповідальність за вирішення проблеми клієнта»

— Звертатись до приватного виконавця зможе виключно особа, якої стосується судове рішення, чи так само і юридична фірма в інтересах цієї особи?

— На мою думку, юридичні фірми можуть і будуть співпрацювати з приватними виконавцями. Жодних заборон із цього приводу законодавство не передбачає.

Оскільки приватний виконавець наділяється певними владними повноваженнями, до нього ставиться низка вимог, а також покладається ряд обов’язків. Як загальних, пов’язаних з організацією роботи, так і процесуальних. Наприклад, йому заборонено займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю. Виняток становить тільки діяльність арбітражних керуючих. Є ще деякі загальноприйняті винятки.

Проте як суб’єкту незалежної професійної діяльності приватному виконавцю не заборонено укладати цивільно-правові договори. Звичайно, такі договори не повинні порушувати імперативних законодавчих норм, що регулюють його діяльність.

Що ж стосується юридичної фірми, то на неї поширюються загальні цивільно-правові норми щодо надання послуг. Певні обмеження та правила можуть поширюватися на адвокатів як співробітників юрфірми, але не на неї саму.

Умови співпраці фірми та приватного виконавця повинні вписуватись у досить жорстко регламентовану процедуру примусового виконання рішень і не можуть стосуватися встановлених законом обов’язків приватного виконавця та визначати правила його поведінки, що порушують законодавство. Для прикладу, умовами співпраці не можна передбачити обов’язок приватного виконавця повідомляти юридичній фірмі відомості, що стосуються її клієнта, але становлять професійну таємницю виконавця.

Крім того, співпраця юридичної фірми та приватного виконавця має будуватися на обов’язку кожної сторони дотримуватись етичних правил своєї професії. Ключовим є уникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до правил адвокатської етики слід відмовитися від прийняття доручення клієнта, яке, наприклад, полягає в оскарженні дій приватного виконавця, якщо раніше адвокат надавав такому виконавцю правову допомогу.

— Чи допоможе звернення до приватних виконавців за посередництва юридичної компанії заощадити час та спростити проходження всіх процедур?

— Приватний виконавець діятиме на завершальній стадії — виконання рішення. Їй передує кілька етапів: переговори сторін, процедури медіації, адміністративні оскарження, інші позасудові способи розв’язання спору, безпосередній розгляд та вирішення справи — як правило, у рамках судового чи арбітражного процесу.

Зазвичай на усіх цих етапах інтереси клієнта вже представляє юридична фірма або адвокат, яким клієнт довіряє захист своїх прав. Особливістю співпраці з юрфірмою є комплексний підхід останньої до розв’язання проблеми клієнта — від розроблення стратегій та правових позицій до остаточного досягнення бажаного результату.

На мій погляд, дійсно ефективна юридична компанія повинна бути готовою взяти на себе відповідальність за організацію та виконання комплексу процедур, спрямованих на вирішення проблеми клієнта. Погодьтесь, зручно, коли у юридичної фірми є напрацьовані ділові взаємини з нотаріусом, арбітражним керуючим чи аудитором, і така юридична компанія відповідає перед клієнтом за кінцевий результат. Таким чином, відповідальність концентрується на юридичній компанії, а клієнту немає необхідності особисто взаємодіяти з різними суб’єктами процесу. Аналогічно і з приватними виконавцями. Хтось із них виявиться кращим та ефективнішим. Обираючи приватного виконавця самостійно, клієнт, так би мовити, купує кота в мішку. Адже невідомо, забезпечить той ефективне стягнення чи, навпаки, наробить помилок, і це дасть можливість боржнику успішно оскаржити його дії.

Юридична фірма, яка практикує у сфері виконавчого провадження, знатиме тих приватних виконавців, які мають високий професійний рівень та є найбільш ефективними. Довіряючи питання вибору та взаємодії з приватним виконавцем юрфірмі, клієнт  отримає передбачувану ситуацію з мінімальними ризиками, заощадить  час, оптимізує витрати, й у підсумку це позитивно позначиться на кінцевому результаті.

— Чи є ризик виникнення конфліктів етичного характеру у взаємовідносинах адвокатів та приватних виконавців?

— Як я вже зазначав, головною умовою ефективної співпраці з приватними виконавцями є недопущення конфлікту інтересів. Якщо попереднє співробітництво з приватним виконавцем може якимось чином вплинути на об’єктивність адвоката чи його неупередженість під час виконання професійних обов’язків, він повинен повідомити про такі обставини клієнта та вжити всіх заходів для уникнення конфлікту інтересів.

Якщо зробити це неможливо, адвокат зобов’язаний відмовитися від доручення клієнта або в установленому порядку розірвати договір.

— Вам відома закордонна практика взаємовідносин юридичних компаній та приватних виконавців? Яким чином вона регулюється в інших країнах?

— За кордоном все більш помітною є тенденція до залучення приватноправових інституцій до процесу виконання судових рішень. Приватні виконавці діють у більшості країн Європи. Вони належать до так званих вільних професій, якщо говорити мовою нашого законодавства, є суб’єктами незалежної професійної діяльності.

У деяких країнах приватні виконавці діють поряд із державними, однак така модель більш характерна для перехідного періоду від державної до приватної системи примусового виконання. Переважна ж більшість європейських країн дотримується моделі, в якій виконання судових рішень здійснюють тільки приватні виконавці. За основу, як правило, береться класична французька система, яка з певними особливостями запроваджується в різних країнах. Така модель довела свою ефективність, тому і в Україні зроблено перші кроки в цьому напрямку.

У зарубіжних країнах юридичні фірми взаємодіють як із приватними виконавцями, так і з відповідними посадовими особами держави — судовими приставами, шерифами, бейліфами тощо. Обсяги такої взаємодії, як правило, обмежені рамками чинного законодавства, що регулює діяльність виконавців і процедуру примусового виконання.

Наприклад, у Сполучених Штатах та Канаді юрфірми здійснюють супровід виконавчого провадження, надаючи своїм клієнтам широкий спектр послуг і взаємодіючи при цьому з колекторськими компаніями, адвокатами, котрі займаються стягненням боргів, приватними виконавчими компаніями та окремими приватними виконавцями. Поширеною є послуга щодо розшуку майна боржника юридичною фірмою або адвокатом стягувача.

У Болгарії запровадження інституту приватних виконавців уважається одним із найбільш успішних в Європі. Юрфірми там співпрацюють із приватними виконавцями нарівні з іншими суб’єктами незалежної професійної діяльності, надаючи клієнтам комплексні юридичні послуги.

«Приватні виконавці мають працювати з приватними інтересами»

— Передбачається, що повноваження приватних виконавців будуть обмежені. Зокрема, вони не зможуть стягувати борги з державних установ. Чи слід наділити їх і таким правом?

— На мою думку, у теперішній ситуації законодавець прийняв правильне рішення щодо обмеження прав приватних виконавців у деяких категоріях справ. Очікується, що вони мають продемонструвати найбільшу ефективність у примусовому виконанні рішень саме в комерційній сфері. Приватні виконавці мають працювати з приватними інтересами.

Тобто такий приватноправовий «інструмент», як приватний виконавець, не має втручатись у публічно-правову площину, де існують державні інтереси, а також можуть порушуватися чи обмежуватися фундаментальні конституційні права та свободи громадян. Повноваження й контроль у цій сфері держава залишила за собою.

Нині такий підхід є виправданим, оскільки монополія держави на легальне застосування примусу й обмеження конституційних прав громадян є одним із ключових елементів нашої правової системи.

— Чи бачите ви подальшу перспективу в ліквідації державної виконавчої служби та діяльності в цій сфері лише приватних структур?

— Це питання краще було б поставити колегам з профільного міністерства. На мою думку, все залежатиме від того, як себе покажуть майбутні приватні виконавці. Якщо в цю професію прийдуть мотивовані професіонали з високими морально-етичними стандартами, які зможуть суттєво піднести престиж професії та завоювати довіру або хоча б лояльність суспільства, цілком імовірним є варіант переходу на суто приватноправову модель виконання.

За таких обставин існування ДВС може дійсно втратити сенс, а окремі функції щодо виконання рішень у публічно-правовій сфері будуть розпорошені між кількома державними інституціями. Наприклад, фіскальними органами, службами у справах захисту дітей тощо.

Проте це перспектива не найближчих років.