Закон і Бізнес


«Ни инструкций, ни пояснений, ни практики...»

Как должны действовать участники процесса во время обыска адвоката?


У зборах зможуть брати участь і суддівські об’єднання. Представники деяких із них активно цікавляться процедурою проведення таких заходів.

№40 (1286) 01.10—07.10.2016
ЕКАТЕРИНА БУТОВЧЕНКО
5697

Представители правоохранительных органов, судейского корпуса и адвокатского сообщества попытались выработать алгоритм обыска адвокатского офиса. Впрочем, не сошлись во взглядах относительно его нормативного закрепления, оставив последнее слово за судьями. Придет ли европейская правовая культура в Украину? Теперь это будет зависеть от законников.


Правосуддя у скруті

«Навіть якщо правоохоронці хочуть отримати від адвоката інформацію, хай копіюють потрібний їм файл і складають протокол», — сказав адвокат Віталій Наум під час тематичного круглого столу, організованого Асоціацією адвокатів України.

На користь неприйнятності розголошення адвокатської таємниці він навів випадок із практики, коли з’ясував, що поняті проживають за межами м.Києва, а це мало істотне значення для справи. Адже після вилучення адвокатського досьє вартові порядку можуть знову допитати свідків, змінити їхні показання. Тобто фактично наслідком проведеного обшуку стане розголошення позиції адвоката, на якій він збирався будувати захист у суді.

«Це — наша робота, і повага до неї має бути поза сумнівом, — наголосив В.Наум. — Я вбачаю в цьому (в обшуках) пряме порушення наших прав та чинення тиску».

Він також зауважив, що адвокати частково здійснюють правосуддя, купуючи необхідну оргтехніку та канцтовари і не отримуючи за це жодної компенсації. Натомість вартовим порядку на такі витрати даються бюджетні кошти. Якщо позбавити адвокатів ще й поваги до професії з боку представників правоохоронних органів, постраждає мотивація захисників, а тому правосуддя в країні, особливо змагальність процесу, може опинитись у скрутному становищі.

Не обшук, а погром

Прикметно, що, за словами В.Наума, справи за фактами втручання в адвокатську діяльність порушуються значно важче порівняно з аналогічними справами, але вже стосовно правоохоронних органів. Адвокатам погрожують, псують майно, їх прослуховують, і при цьому до ЄРДР потрапляють поодинокі справи. Особливого сарказму ситуації додають представники системи, котрі складають адвокатські іспити, як тільки залишать роботу в органах. Так, завдяки таким охочим потрапити до адвокатського цеху вже наступного року кількість захисників може сягнути 150 тис. (сьогодні — 42 тис.).

Закликаючи детективів НАБ, правоохоронців та слідчих суддів до нерозголошення адвокатської таємниці та дотримання інших професійних гарантій, адвокати цікавилися, наскільки взагалі доцільно вилучати в них досьє, комп’ютерну та офісну техніку. При цьому В.Наум назвав погромом сценарій, за яким відбуваються обшуки в адвокатських офісах.

Водночас перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук зауважив, що, хоча ст.161 Кримінального процесуального кодексу і передбачає обмеження щодо адвокатської таємниці, під час обшуку правоохоронці послуговуються ухвалою суду. Він також запропонував захисникам оскаржувати такі дії відповідно до положень ст.305 кодексу. Стосовно пропозиції копіювати окремі файли замість тотального вилучення комп’ютерної техніки з офісу М.Грищук розповів, що згідно з експертними висновками копіювання інформації несе ризик утрати даних, а це, у свою чергу, унеможливлює забезпечення цілісності інформації.

Креативне беззаконня

Поки одні учасники круглого столу заперечували проти абсурдності такого експертного висновку, інші розповіли ще кілька історій з життя, зокрема про втручання у спілкування клієнтів з адвокатами та негласні слідчі дії. Так, В.Наум поскаржився, що після прослуховування його телефонних розмов із клієнтом правоохоронці склали протокол і звернулися до суду з клопотанням щодо зміни запобіжного заходу. Прикметно, що в роздруківках розмов номер адвоката був ідентифікований. Водночас інші абоненти були або невідомі, або позначені так, як до них звертався клієнт В.Наума. «Ця обставина вказує на кричущі порушення закону, — зауважив адвокат. — Звернення до Генпрокуратури ні до чого не привели».

У Службі безпеки до виконання ухвал суду ставляться інакше, ніж у САП. За словами одного з присутніх адвокатів, його клієнту запропонували забрати речі відповідно до ухвали про повернення. Він написав розписку, що отримав свій ноутбук, оскільки, як сказав слідчий СБУ, це було необхідно, аби отримати річ зі сховища. Після цього слідчий показав особі іншу ухвалу, згідно з якою працівники СБУ отримали доступ до комп’ютера, котрий начебто перебував у особи, з правом його тимчасового вилучення.

Такі маніпуляції М.Грищук назвав «креативом», а адвокати — «порушенням». Певно, із цього випливає, що представники двох професій, покликаних забезпечити реалізацію принципу змагальності в суді, по-різному дивляться на одні й ті самі речі.

Подякували НАБ

Ще одне неврегульоване питання — процесуальний статус представників комітету захисту прав. Як цих адвокатів викликають на допити (як адвокатів чи як свідків) — незрозуміло.

Тим часом у суспільстві чекають результатів реформування правоохоронної системи, і адвокати добре розуміють, що на вартових порядку чиниться певний тиск. Водночас, за словами В.Наума, складається враження, що правоохоронцям потрібно «якомога більше посадок, аби адвокати не могли представляти клієнтів».

«На жаль, КПК виписаний таким чином, що робота адвоката зводиться виключно до участі в судовому засіданні», — зауважив В.Наум. Тобто під час досудового слідства права та гарантії професійної діяльності адвоката в кримінальному процесі не захищені. Ще більш ефемерним видається статус адвоката. Саме така процесуальна невизначеність, на думку В.Наума, призвела до того, що один його колега сидить у СІЗО, а $700, які він відклав на народження дитини, в нього вилучили через підозру в пособництві.

Адвокат подякував суддям, які з 2012 року мужньо приймають справедливі рішення у резонансних справах. При цьому він зауважив, що більшість таких справ просто «розсипаються» в суді. Після всього почутого учасники заходу дійшли висновку: якість досудового розслідування неможливо покращити без виправдувальних вироків. Тільки аналізуючи практику таких вироків, правоохоронці розроблять належну методологію отримання доказів.

Подякував В.Наум і директорові Національного антикорупційного бюро Артему Ситнику за його позицію щодо вилучення в адвокатів «знаряддя злочину». Принаймні таке формулювання є чітким, і від нього учасники круглого столу мали б відштовхуватися у своїх напрацюваннях щодо алгоритму обшуку в адвокатському офісі.

Закріпіть у кодексі

Однак не всі адвокати схильні звинувачувати вартових порядку в недотриманні їхніх професійних прав. Так, колишній представник системи зауважив, що в його колег немає «ні інструкцій, ні пояснень, ні практики». «Яким чином слідчий має діяти під час обшуку адвоката?» — спитав він.

Після цього виявилося, що європейську практику, котру як джерело права цінують і враховують адвокати і судді, правоохоронці сприймають як збірник порад, а не положення законодавства. Тож, як припускали учасники заходу, поки гарантії адвокатської діяльності не будуть закріплені на рівні кодексів, жодних зловживань повноваженнями правоохоронці за собою не визнаватимуть.

Це вбачається, зокрема, з того, що навіть під час круглого столу дискусія з правової площини перейшла на взаємні звинувачення у зловживанні правами. Так, адвокати використовують свої професійні гарантії для зберігання клієнтської бухгалтерської документації, що ускладнює проведення експертизи у процесі. На це адвокати запропонували правоохоронцям призначати відповідну експертизу та не забувати про ст.290 КПК.

Супутні ризики

Суддя Солом’янського районного суду м.Києва Вікторія Кицюк уважає, що обов’язок дотримуватися гарантій адвокатської діяльності покладений виключно на слідчого суддю. Водночас такі гарантії не є абсолютними. За словами В.Кицюк, саме слідчий суддя повинен розібратися, чи не призведе постановлена ним ухвала до затягування процесу.

Якомога ефективніше виконувати цей обов’язок суддям допоможе практика Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Головань проти України», в якій зазначено, що адвокат провадив діяльність за місцем проживання і представляв клієнта у справі щодо ухилення від сплати податків, ЄСПЛ дійшов висновку про втручання у приватне життя під час обшуку та порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, навіть не згадуючи про порушення ст.22 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», можна зробити висновок про неприпустимість обшуку в аналогічних обставинах.

Також В.Кицюк зауважила, що під час допиту як свідка адвокат сам має вирішувати, на які запитання відповідати. І згадала випадок зі своєї практики, що передувала суддівській, коли відмовилася давати відповіді на запитання, попри наявність дозволу обвинувачуваного (клієнта), оскільки вважала, що її слова можуть йому зашкодити.

У справі «Німіц проти Німеччини» ЄСПЛ звернув увагу на те, що представникам гуманітарних спеціальностей, до яких належить і професія адвоката, важко провести чітке розділення між житловим і нежитловим приміщенням, оскільки не можна з упевненістю сказати, в якому саме статусі перебуває така особа в певний момент часу.

Суддя наголосила на тому, що, крім ризику порушення ст.6 конвенції, ситуація з обшуками адвокатських офісів несе також репутаційні ризики. Так, розголос процесуальних дій адвоката може негативно позначитися на довірі до нього клієнтів.

В.Кицюк також зауважила, що слідчі судді мають приділяти увагу забороні вилучення адвокатських досьє клієнтів, які не є фігурантами в конкретній справі. Так, в європейських країнах, якщо правоохоронці підозрюють, що досьє містить потрібну слідству інформацію, вони вилучають документи і передають їх судді, який і з’ясовує, чи мають такі підозри підстави.

Чи застосовуватиметься європейська практика в Україні з урахуванням орієнтованої на внутрішнє законодавство позиції правоохоронців — передбачити важко. Проте змусити вартових порядку змінити ставлення і виховати в них повагу до закордонного досвіду можуть судді, постановляючи ухвали з огляду на практику ЄСПЛ та норми згаданої конвенції.