Закон і Бізнес


Было ваше - стало наше

Юристы дали советы, как противодействовать рейдерским захватам


У той час як ви читаєте цю статтю, в Україні вчиняється кілька спроб захоплення підприємств.

№38 (1284) 17.09—23.09.2016
ВИЛЕН ВЕРЕМКО
28366

Юристы-практики говорят об очередной волне рейдерских захватов. Вспышка этой «эпидемии» наблюдалась в конце 1990-х, затем в 2005-2006, 2010-2011 гг. Однако сегодня началась настоящая «эпидемия». Одним из «возбудителей» стали изменения, внесенные в законодательство под лозунгом улучшения условий ведения бизнеса.


Стежте за ЗМІ

За словами керівника судової практики Pavlenko Legal Group Олени Перцової, чогось принципово нового рейдери не вигадали і користуються «надбанням» останніх 25 років, починаючи від фізичного насильства й закінчуючи підробленням документів. Про це вона розповіла під час семінару «Останні тенденції рейдерських захоплень в Україні», що відбувся в Раді адвокатів Київської області.

Втім, деякі відмінності є. По-перше, правники звертають увагу на те, що нині спробам захоплення часто передує хвиля чорного PR. З’являється певна інформація, що нібито підприємство, на яке накинули оком, належить «сім’ї» чи має стосунок до минулої влади або взагалі є активом російської компанії. Таким чином у мас-медіа створюється інформаційний привід, аби в подальшому, під час рейдерського захоплення, вплинути на громадську думку. Тому адвокатам слід задуматись, якщо ЗМІ починають приділяти увагу їхнім клієнтам, і поцікавитись, чи немає передумов для того, щоб майно когось із них стало об’єктом рейдерського захоплення. Адже в такий спосіб можна запобігти атаці.

Дуже завзято поводяться й так звані активісти, які ходять по судах і намагаються впливати на законників, пояснюючи, що в разі прийняття «неправильного» рішення тих чекає «сміттєва люстрація». «На жаль, іноді ми стикаємось із тим, що діяльність таких «активістів» дійсно впливає на рішення суду», — зауважила О.Перцова. Особливо це стосується питань, пов’язаних із забезпеченням позову, де необхідне швидке рішення. Подекуди рейдери, намагаючись впливати на володарів мантій, заходять надто далеко: в регіонах були випадки, коли з метою тиску суддям надсилали… похоронні вінки.

Ведмежа послуга

Юристи неодноразово говорили, що певним поштовхом до активізації рейдерів стала нова редакція закону про держреєстрацію юросіб та фізосіб — підприємців (від 26.11.2015 №835-VIII). Документ, нібито покликаний полегшити життя підприємцям, спростив його рейдерам. Акт набув чинності з 1 січня цього року, однак перші кілька місяців спостерігалося певне затишшя. А вже з квітня нові правила показали себе в усій красі: кожного дня відбувається кілька спроб захоплення підприємств. «На наш погляд, нова редакція закону була прийнята саме з метою рейдерських захоплень в Україні», — зробила висновок О.Перцова. При цьому наголосила, що навіть у Міністерстві юстиції, де розробили нововведення, не можуть пояснити, чому законодавство було виписане таким чином.

Основними проблемами виявилися запровадження принципу екстериторіальності та значне розширення кола реєстраторів. Це начебто зроблено для зручності бізнесу. Однак, зауважили правники, коли компанію можна було зареєструвати тільки за місцезнаходженням, кожен знав конкретного реєстратора, який відповідав за те чи інше підприємство. Особливо розумні підприємці вітали свого реєстратора з днем народження, 8 Березня та іншими святами. А той повідомляв власника корпоративних прав про намагання сторонніх осіб учинити певні дії щодо цих прав.

Тепер коло осіб, котрі можуть проводити реєстраційні дії, суттєво розширилося, до нього потрапили й нотаріуси. Щоправда, вони підкреслили: під час такої роботи виступають виключно як реєстратори. І якщо папери відповідають вимогам, нотаріуси зобов’язані вчинити реєстраційні дії. При цьому угода щодо купівлі-продажу корпоративних прав узагалі не підлягає нотаріальному посвідченню.

Правники неодноразово пропонували Мін’юсту ініціювати зміни до закону, принаймні повернути нотаріальну форму такої угоди. Там нібито погодилися попрацювати над відповідним проектом. Утім, панацеєю в міністерстві бачать посилення кримінальної відповідальності нотаріусів. «Це неефективна форма боротьби, вона ні до чого не приведе. Ті, хто працював по-чорному, благополучно продовжуватимуть свою справу, а чесні нотаріуси й без того дотримуються закону», — сказала О.Перцова.

Випробувано практикою

Як же в таких умовах протидіяти рейдерським захопленням? Універсальної відповіді немає, кажуть правники. При цьому відзначають, що судова практика оскарження дій реєстратора нині далека від єдності.

Втім, юристи дали певні поради. Так, уносячи зміни до реєстру, рейдери змінюють засновників та місцезнаходження підприємства. Потім реєстраційні справи пересилаються до нового місця й у більшості випадків губляться. О.Перцова підказала: якщо відбулося захоплення підприємства і є підозра, що матеріали реєстраційної справи надійдуть на нову адресу, необхідно ініціювати кримінальне провадження й вилучати ці матеріали. «На практиці це не швидко робиться. Ми розуміємо, що для цього потрібна воля правоохоронних органів, але це момент, на який слід звернути увагу», — зазначила юрист.

Далі. Щоб запобігти поверненню майна через суд або принаймні завадити накладенню арешту на нього, рейдери через недоброчесних реєстраторів відкривають реєстр і не закривають його протягом дозволених 15 днів. Поки реєстр відкритий, до нього не можна внести жодних записів. Після спливу цього строку реєстр закривається, а через 30 с відкривається іншим реєстратором… Тут можна писати скарги до Мін’юсту, звертатися до правоохоронних органів, та це не дуже ефективно. Тому юристи радять не допускати таких ситуацій.

Забезпечення як запобіжний механізм

Одним з найважливіших питань для жертви атаки є забезпечення позову. Адже передусім рейдер намагається вивести майно компанії, зняти гроші з рахунків, «пограти» з ПДВ-кредитом тощо. Тут варто просити суд не тільки заборонити реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на перереєстрацію підприємства, а й не дозволити новому керівнику взяти на себе певні зобов’язання. На практиці часто буває, що рейдери оформлюють договори позики, фінансової допомоги тощо, а потім до підприємства можуть висуватися вимоги.

Втім, сьогодні вирішення питання забезпечення позову через зміни законодавства значно ускладнилося, про що говорять і судді, і реєстратори, і Мін’юст, проте щось удіяти із цим не можуть. Адже раніше позивач ішов з ухвалою до конкретного реєстратора, який єдиний міг вчиняти дії щодо певного підприємства. Сьогодні коло реєстраторів суттєво розширилось. І якщо один реєстратор отримає ухвалу, то її не матимуть інші.

О.Перцова порадила просити суд «заборонити будь-які реєстраційні дії щодо підприємства та вносити записи про державну реєстрацію змін до відомостей про нього» не окремому реєстратору, а всім держреєстраторам (органам, визначеним законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»), а також іншим суб’єктам держреєстрації.

Як же виконати таку ухвалу? «Реєстраторів величезна кількість. Надати кожному копію ухвали нам несила», — почулось із зали. Можна піти до знайомого нотаріуса, і він завірить копію ухвали до реєстру. Інший же реєстратор не зможе не побачити прапорця біля відповідного документа. «Інше питання: проігнорує він цей факт чи ні», — зазначила О.Перцова.

Ще одна проблема полягає у відсутності єдиної практики винесення таких ухвал. «Як заборонити всім реєстраторам учиняти дії, якщо вони не відповідачі й не можуть бути третіми особами, оскільки немає їх реквізитів?» — запитав один з присутніх адвокатів. Його колега запропонував просити суд заборонити реєстраторам уносити до реєстру записи. Однак не всім суддям подобаються такі клопотання.

Адміністративне оскарження

Альтернативою судового захисту може бути звернення до створеної Мін’юстом комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Та перед тим, як прийняти рішення, слід добре подумати. Адже похід у суд виключає можливість апелювання до комісії та навпаки (доки триватиме адміністративне оскарження, спливе строк звернення до суду). Комісія розглядає скаргу протягом 30 днів і може подовжити її вивчення ще на 15. Проте на судову тяганину піде 1—6 місяців.

За статистикою, комісія задовольняє лише 5% скарг. При цьому, за словами заявників, часто їм відмовляють із формальних причин. Один з учасників семінару розповів, що через 10 днів йому відмовили в розгляді скарги на тій підставі, що його права не порушені. Виявляється, він уже не є власником підприємства, на захоплення якого скаржився.

Зрештою, ще один адвокат звернув увагу на те, що під час рейдерського захоплення вчиняється кілька реєстраційних дій: зміна засновників, зміна директора. Отже, одну можна оскаржити в суді, іншу — до комісії. Крім того, зміна директора стосується корпоративних і трудових відносин, тому можна подавати позов про відновлення на посаді, бо попередній керівник не визнає свого звільнення. «Чим більше буде таких спорів, що не виключають один одного, тим складніше буде рейдерам», — зазначив правник.

Та, напевно, риторичними залишаться запитання: хіба не можна було передбачити ризиків, коли писалися зміни до закону, та яких ще сюрпризів чекати від кампанії «спрощення» ведення бізнесу в країні?