Закон і Бізнес


Победителей не выбирают?

Как заверения в прозрачности тендерных закупок можно превратить в конкурс «для своих»


Конкурсні пропозиції щодо добровільного медичного страхування співробітників ПАТ «Укрзалізниця» (300 тис. осіб). Для збыльшення - натисніть на зображення

№36 (1282) 01.09—09.09.2016
НАТАЛИЯ БИЛИНСКАЯ, директор по развитию бизнеса ЧАО СК «Інгруп»
5593

Украина принимает участие в антикоррупционном саммите и подтверждает свое твердое намерение продолжить выполнение всех обязательств по борьбе с коррупцией. Руководство государства постоянно повторяет, что одним из направлений борьбы с коррупцией является введение прозрачной системы закупок. Но на практике, к сожалению, не все открытые конкурсы крупнейших государственных предприятий проходят прозрачно и беспристрастно.


Антураж відкритості

Так, державне підприємство — ПАТ «Укрзалізниця» на своєму сайті розмістило конкурсну документацію щодо відбору страховика для надання послуг добровільного медичного страхування працівників і пенсіонерів, запросило пресу та учасників конкурсу на розкриття пропозицій… Проте чи достатньо такого антуражу для забезпечення прозорості й відкритості конкурсних процедур, об’єктивної та неупередженої оцінки пропозицій?

27 квітня цього року ПАТ «Укрзалізниця» провело розкриття пропозицій, наданих страховими компаніями в рамках конкурсу з відбору страховика для здійснення добровільного медичного страхування працівників і пенсіонерів. Строк дії пропозицій згідно з конкурсною документацією, схваленою протоколом засідання комісії з питань стратегії страхової діяльності на залізничному транспорті від 6.04.2016 №2, становить 60 днів після розкриття пропозицій. Тобто рішення необхідно було прийняти до 27.06.2016 та протягом 3-х робочих днів оприлюднити його на сайті ПАТ «Укрзалізниця».

Натомість понад 90 днів після розкриття пропозицій «Укрзалізниця» не приймала рішення за результатами конкурсу. І це при тому, що згідно із конкурсною документацією строк дії договору страхування мав початися з 1.05.2016.

Затягування з прийняттям рішення дало підставу вважати, що колишня корупційна система непрозорих закупівель на ПАТ «Укрзалізниця» діє й досі. Адже як прийняти рішення, коли за інших рівних умов найнижчу ціну запропонувала компанія, яка жодного стосунку до ПАТ «Укрзалізниця» не має. Залишається тільки тягнути час. Можливо, цікавість страховиків і громадськості до результатів конкурсу пройде та вдасться тихенько оголосити переможцем «свою» компанію.

Не може бути простим збігом і те, що саме 3 компанії з 10 учасників конкурсу (ПрАТ СК «Інтер-Поліс», ТДВ СК «Нафтагазстрах», ПрАТ СК «Інтер-Експрес»), які вже понад 10 років надають послуги щодо різних видів страхування ПАТ «Укрзалізниця», зазначили у своїх пропозиціях однакові страхові суми — 100000 грн. Саме такий показник — більша сума відшкодування — став основним критерієм відбору страховика, виходячи з протоколу, затвердженого 24.05.2016 заступником міністра інфраструктури — керівником апарату Дмитром Роменським.

Переможець «у кущах»

ПрАТ СК «Інгруп», яке було учасником відкритого конкурсу, протягом кількох місяців зверталося до ПАТ «Укрзалізниця» та міністра інфраструктури, аби привернути їхню увагу до того, що критерії визначення страхової суми не були чітко обумовлені під час проведення конкурсу. Це, у свою чергу, уможливлює різне тлумачення даного показника й непрозорий відбір переможця. Проте на всі звернення отримано відписки.

У своїх формальних відповідях ПАТ «Укрзалізниця» постійно наголошувало на тому, що результати будуть оприлюднені на сайті, як передбачено конкурсною документацією. Співробітник СК «Інгруп» щодня відстежував інформацію й 9.08.2016 випадково на сайті СК «Інтер-Поліс» у розділі новин натрапив на повідомлення, що ця компанія вже обрана переможцем. Такі ж відомості вдалося знайти й на сайті ПАТ «Укрзалізниця» за… 3.08.2016. Але чи дійсно це повідомлення було розміщене саме в цей день?

Та навіть якщо відштовхуватися від цієї дати, то виявляється, що переможець був оголошений у той час, коли його пропозиція вже була недійсною. Адже строк її дії сплинув ще 27 червня. Та для чого визначати строки, якщо не маєш наміру їх дотримуватися?

«Ручні» умови

Тепер детальніше зупинимося на тому, що умови конкурсу від самого початку не забезпечували вільної конкуренції. Адже основні критерії не були чітко визначені. Згідно з документацією ПАТ «Укрзалізниця» конкурсні умови викладені таким чином: «Річна страхова сума на одного працівника не менше 45000,00 грн. та річний платіж не більше 1200,00 грн., на пенсіонера відповідно страхова сума не менше 20000,00 грн. та платіж не більше 600,00 грн.».

Зазвичай розмір страхової суми та всі інші основні умови, включаючи проект договору, що відповідає встановленим правилам, саме замовники конкурсних торгів чітко визначають у конкурсній документації. Саме так роблять недержавні підприємства, коли відбирають страховика для своїх працівників. У такому випадку єдиним критерієм стає розмір страхового тарифу, а переможцем — компанія, яка запропонує мінімальну ціну. Тобто працівники такого замовника отримують найкращі умови страхування за найнижчою для них ціною. Всі учасники такого конкурсу є дійсно рівними, оскільки орієнтуються на чітко визначені критерії, які назвав замовник.

Натомість цей конкурс, який провело державне підприємство, не містив єдиного підходу, що дозволило в «ручному» режимі обрати переможця з вищою ціною та відхилити вигідну для працівників пропозицію одного з учасників. З одного боку, страхова сума в 100000,00 грн. може видатися привабливішою. Проте фахівець у галузі страхування, проаналізувавши пропозиції із зазначеною сумою, побачить, що їх наповнення значно гірше. Відповідно, застрахований співробітник ПАТ «Укрзалізниця» отримає виплату в меншому розмірі або не отримає її зовсім.

У той же час на конкурс були подані пропозиції з меншою страховою сумою (сума в розмірі саме 100000,00 грн. не вимагалася), але з більшим страховим покриттям і меншою вартістю. Викладене підтверджує порівняльний аналіз, де заявлені всіма учасниками конкурсу платежі приведені до єдиної страхової суми в розмірі 100000,00 грн.

Отже, не всі державні підприємства готові підтримувати в повному обсязі ті антикорупційні заходи, до яких удається держава, проводити конкурси, дотримуючись принципів відкритості та прозорості, недискримінації учасників і добросовісної конкуренції. А це позначається не тільки на репутації країни в цілому, а й на добробуті працівників цих державних підприємств. У цьому випадку — на їх медичному обслуговуванні.