Остаться без ВАС

«Независимо от того, где мы лично будем, радует то, что админюстиция все равно сохранится»

После внесения изменений в Конституцию в части правосудия и принятия новой редакции закона «О судоустройстве и статусе судей» настроения у представителей административной юрисдикции разные. Одни не видят смысла в продолжении карьеры, другие готовы перейти на должность в новое кассационное учреждение. Как бы в будущем не сложилась судьба каждого из них, всех «административников» объединяет и радует одна большая победа — упоминание о юстиции в Конституции.

Не перемога, але й не поразка

Останнім часом керівництво Вищого адміністративного суду зустрічається з пресою тільки в надзвичайних інформаційних ситуаціях: коли потрібно пояснити позицію щодо подій, які відбуваються в житті Феміди. Востаннє представників ЗМІ запрошували до ВАС майже 4 місяці тому, аби розкрити причину скасування суддями цієї установи деяких подань ВРЮ про звільнення за порушення присяги володарів мантій, які розглядали «справи майдану».

На черговій зустрічі, яка відбулася 24 червня, «адміністративники» здебільшого говорили про судову реформу. В тому числі й про наслідки, до яких можуть призвести деякі зміни.

«Якщо хтось каже, що ми програли, то ми не програли. Але й 100%-во не перемогли. Законодавець не врахував наших пропозицій: щодо відокремлення адмін’юстиції та створення триланкової адмінсистеми на чолі з Верховним адміністративним судом», — пояснив голова ВАС Олександр Нечитайло.

На думку заступника очільника інституції Михайла Цуркана, «адміністративники» отримали «щось середнє між тим, що пропонувалося, в тому числі й комісією, яка працювала над текстом змін до Конституції», та їхніми побажаннями.

«Згадка у самому тексті Конституції про існування адмін’юстиції — наша велика перемога, незалежно від того, де ми особисто будемо, або яка доля спідкає нинішню систему адмінсудів. Радує те, що адмін’юстиція все одно збережеться. Це дуже важливо, адже тільки демократична держава може дозволити собі існування суду над собою», — зауважив М.Цуркан.

У той самий час інший заступник керманича ВАС — Михайло Смокович — попередив: існують ризики втрати «адміністративниками» незалежності. Адже відповідно до імплементаційного закону ВАС ліквідують, а суд касаційної інстанції «заженуть під один дах» з установами інших видів юстиції. «Відтак, на адмінсудочинство будуть впливати всі юрисдикції», — зазначив М.Смокович.

Закон не до, а після

Поділилося керівництво ВАС і враженнями щодо оновленої редакції закону «Про судоустрій і статус суддів». До речі, після підтримання парламентом цього акта інституція звернулася до Президента з тим, аби він ветував закон.

«Закон з’явився зненацька. Для мене як для члена Ради з питань судової реформи його поява теж була несподіваною», — зазначив О.Нечитайло. І навів приклад того, до чого така поспішність призвела. «З’явиться Касаційний адміністративний суд Верховного Суду. ВС — це суд касаційної інстанції. Тобто фактично звучатиме так: касаційний адміністративний суд касаційного суду. Це свідчить про те, як нашвидкуруч писався цей закон, щоб сказати суспільству: ми проводимо судову реформу», — вважає очільник ВАС.

Крім того, в нього виникає багато питань і щодо процедурних нюансів. «На підставі якої Конституції був прийнятий закон? Тієї, що діє дотепер, чи тієї, яка ще не набула чинності? Розумію, що думки з цього приводу різні. Але я особисто вважаю: під час судової реформи не повинно бути жодного сумніву щодо законності її проведення», — заявив О.Нечитайло.

Він навіть не виключив, що, можливо, з цих підстав у когось виникне бажання звернутися до Конституційного Суду. «Закон повинен прийматися відповідно до тих змін до Конституції, які наберуть чинності», — наголосив керманич ВАС. Так, він уважає, що документ потрібно доопрацьовувати та розглядати його у Верховній Раді тоді, коли діятимуть нові норми Основного Закону.

Ти скасував моє, я — твоє

З головою ВАС погодився і його заступник М.Цуркан. «Закон мав би бути імплементаційним. Але він прийнятий у дещо дивний спосіб. Та не це є проблемою. Найбільшою проблемою є те, що в структуру закладаються внутрішні суперечності, які зрештою призведуть до зміни цього закону або переформатування майбутнього ВС. Нинішня система закладає ризики неоднакового правозастосування різними видами судочинства. А те, що буде діяти, якщо воно діятиме в майбутньому, ще більше знівелює роль ВС», — уважає М.Цуркан.

Він нагадав: завдання ВС — забезпечити єдність практики. «Наявність 4 касаційних судів з досить широкою автономією, обов’язкова наявність у них палат (а вони можуть створюватися і в більшій кількості, ніж це зазначено в законі), наявність Великої палати ВС потенційно закладає суперечність і не слугуватиме забезпеченню основного завдання Суду. Прогнозую: за наявності таких колізій будуть великі проблеми», — наголосив заступник керманича ВАС.

Також, на його думку, реформатори, прагнучи перейти до триланкової судової системи, досягнуть зовсім іншого результату. «Потрібно, мабуть, було спрощувати систему. А в нас ВС буде таким собі монстром: розглядатиме справи і в першій інстанції, і в апеляційному порядку, і в касаційному», — зазначив М.Цуркан.

Та це не єдині недоліки закону, на які звернули увагу «адміністративники». За словами заступника очільника ВАС, запропонований в акті спосіб формування Великої палати ВС — шляхом делегування володарів мантій від кожного касаційного суду — обов’язково призведе до конфліктів. «Колеги матимуть право (так я думаю, бо змін до процесуального закону ще немає) скасовувати рішення тих осіб, які їх делегували на 3 роки. Це означатиме, що настане час, коли більшість касаційного суду, який делегував своїх 5 суддів, будучи незадоволеною такими рішеннями, делегує інших осіб. Чи є гарантія, що ті «інші» не захочуть змінити практику?» — поцікавився М.Цуркан.

Тож, ураховуючи ці обставини, не виключено, що кожні 3 роки практика ВС змінюватиметься. І, як зауважив заступник очільника ВАС, незалежно від того, наскільки великим буде бажання забезпечити єдність практики, з об’єктивних причин зробити це не завжди вдаватиметься. До речі, на ці складнощі у роботі ВП ВС звертав увагу і наш тижневик (див. «ЗіБ» №25).

«Не уявляю, яким чином зможе увесь склад ВС — 200 осіб — прийняти на пленумі постанову. В нас склад менший, і то є проблеми», — заступник голови ВАС акцентував увагу на ще одній проблемі.

Що зі справами?

Утім, як пояснили журналістам представники ВАС, їхні зауваження аж ніяк не означають, що служителі Феміди проти змін. «Про опір не йдеться. Всі кажуть: нинішня судова система пручається. По-перше, якщо судова система є гілкою влади, а кожній владі притаманна самостійність та незалежність, вона об’єктивно мусить пручатися. Як я бачу ситуацію: це не пручання, а пропозиція, як зробити краще», — наголосив М.Цуркан.

Однак «адміністративники» не надто впевнені в тому, що їхні думки почують. Але ж від цього названі законодавчі прогалини не кануть у Лету. «Це ті проблеми, які обов’язково призведуть до ускладнення роботи. І справа не в судах. А в доступі до правосуддя, в швидкому розгляді справ. Виникають суто технічні питання: якщо сьогодні ліквідується ВАС та два інших вищих спеціалізованих суди, справи самі собою не випаруються, вони залишаться. А у ВС не зможуть одразу в повному складі створити касаційні суди. Куди ці справи підуть? Хто їх розглядатиме?» — поцікавився М.Цуркан.

Він спрогнозував: як у суспільстві, так і в судовій системі може настати період невизначеності. «Звичайно, це не сприятиме відновленню довіри, рівень якої, дійсно, з різних причин — і наших, і не тільки наших — доведено, скажемо так, до нуля», — наголосив заступник голови ВАС.

Сам керманич установи пояснив, на що буде схожий такий «період невизначеності». Відповідно до закону новий ВС розпочне роботу, коли в ньому буде 65 суддів. Тобто до кожного з чотирьох касаційних судів повинно прийти принаймні по 15 суддів. «У нас у залишку 20 тис. справ. Як їх розглядати? Якщо ставитиметься питання про закінчення розгляду справ суддями ВАС, то ви ж розумієте, як працюватимуть судді, які знатимуть, що ніде не працюють. Якщо, наприклад, у судді в залишку буде тисяча справ, то він їх може розглядати і рік, і три роки. Це призведе до хаосу», — припустив О.Нечитайло.

Конкурс — не перешкода

Представники ЗМІ запитали, який нині настрій у колективу ВАС: збираються у відставку чи підуть на конкурс до ВС. «Ми не можемо відповідати за кожного суддю. Нині вже є приблизно 10 заяв про вихід у відставку. Моя заява вже розглянута на секції Вищої ради юстиції. Що ж до мене особисто, я не готовий сказати, братиму участь у конкурсі чи ні, але хотів би залишитися до кінця. Якщо закон набуде чинності, хотів би провести ліквідаційну процедуру на цій посаді. Якщо вже тонемо, то якось неправильно кидати все на цьому етапі. Враховуючи ситуацію, сподіваюся, що я залишуся до кінця: поки не ліквідують суд», — зауважив О.Нечитайло.

Як виявилося, заяву про відставку написав і М.Цуркан. «Річ у тім, що Олександр Миколайович (Нечитайло. — Прим. ред.) прийшов трохи пізніше в суд. Я прийшов у числі тих суддів, з якими пов’язувалося створення ВАС. У мене немає бажання, щоб з моїм іменем пов’язувалося і його закриття. Тому, маючи 30 років стажу, особисто для себе прийняв рішення подати у відставку. Це не означає, що я не можу брати участь в конкурсі, починаючи з суду першої інстанції, до ВС. Поки що таке рішення... Мабуть, треба давати дорогу молодим», — зізнався М.Цуркан.

Деяким журналістам видалося дивним, що судді-професіонали хочуть поставити крапку на кар’єрі, й вони трактували такий крок, як бажання зберегти пенсію, бо є ризик не пройти конкурс.

М.Цуркан спростував таку думку. «Якщо ви уважно читали зміни до Конституції, «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус суддів», то помітили: непроходження конкурсу не має жодного негативу для відставки. Не пройшовши конкурс, суддя може подати заяву про відставку. Або ж подати заяву про участь в конкурсі до суду нижчої інстанції», — пояснив заступник очільника ВАС.

Він уважає, що є ще один варіант: служитель Феміди взагалі може не проходити конкурс. Адже у зв’язку з ліквідацією установи, в якій він працював, йому може бути запропоноване переведення до іншого суду без проведення конкурсу.

«Проблем немає. Кожен обирає свій шлях. Мій мотив був такий: не хочу своїми руками нищити те, що створював. Але це не означає, що я не можу піти на конкурс чи займатися науковою роботою. До часу проведення конкурсу ми подамо декларації в електронному вигляді. Подамо і декларації доброчесності. Немає тут нічого страшного. Але є певне вигорання. Коли 5, 10 років на одному місці, то треба щось змінювати. Багато людей цим і користуються. Конкурс — це не проблема», — наголосив М.Цуркан.

У той самий час О.Нечитайло зазначив, що насправді багатьом володарям мантій психологічно важко проходити конкурс.

Наукові проблеми

Журналісти поцікавилися і думкою «адміністративників» щодо «допуску» до роботи у ВС адвокатів та науковців. «На це питання можна відповісти як негативно, так і позитивно. Ми ж не знаємо, хто туди прийде, яка кількість людей матиме бажання піти на цей конкурс. Науковці теж різні бувають. Як і судді, як і інші люди. Ми можемо говорити про це, коли бачитимемо склад суду. Той факт, що прийдуть науковці, не несе в собі негативу. Навпаки: я вважаю, що при ВС повинен бути створений правовий інститут, який має займатися аналізом практики для забезпечення її єдності», — зазначив голова ВАС.

Утім, на його думку, виникне інша проблема: забезпечення однакових умов під час проходження конкурсу для науковців, адвокатів та законників. «Якщо на конкурс йде суддя, аналізуватиметься його робота, декларації. А науковець приходить з чистим аркушем», — звернув увагу О.Нечитайло.

Окрім цього, перевірку здійснюватиме новий орган — громадська рада доброчесності. «Враховуючи те, що у нас сьогодні відбувається в суспільстві, сам факт участі в конкурсі судді спричинить негатив, критику. Навіть якщо суддя — професіонал», — спрогнозував очільник вищого спецсуду.

Також не виключено, наголосив він, що будуть спроби усунути конкурентів. Наприклад, так звані громадські активісти влаштовуватимуть піар-акції проти того чи іншого володаря мантії. «В цій ситуації суддя є найменш захищеним від того, що навколо нього відбуватиметься», — вважає О.Нечитайло.

У той самий час, на думку М.Цуркана, врегулювати проблемі питання могли б «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус суддів». «Для першого конкурсу було б розумно встановити співвідношення: по 15 суддів, адвокатів та науковців, а в подальшому ці обмеження зняти. І тоді вийшов би такий непоганий «сплав». Прийшли б судді з бездоганною репутацією, знаннями процесу, науковці-теоретики та адвокати зі знанням життя. На жаль, такого співвідношення немає. Хоча для формування інших органів: Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів — воно існує», — поділився своїми думками М.Цуркан.

О.Нечитайло додав: теорія та практика завжди мали певні розбіжності. «Уявіть, 5 науковців слухають одну справу. У кожного свої думки. Чи прийдуть вони до єдиної думки? Адже в науковій сфері дуже рідко приходять до спільного знаменника», — зазначив керманич ВАС.

Винагорода, яка лякає

Під час зустрічі говорили й про обіцяні реформаторами надзвичайно великі розміри зарплат суддям, зокрема, які працюватимуть у ВС. «Маю дуже великі сумніви, що будуть такі зарплати, які визначені в законі. Все одно на певному етапі їх скоротять, посилаючись на складне економічне становище або щось інше. Це 100%-во. Я в цьому навіть не сумніваюся», — переконаний О.Нечитайло.

«Розміри суддівських зарплат — це той пряник, який притягатиме успішних адвокатів, учених для участі в конкурсі», — так вважає М.Цуркан.

«Адміністративники» розуміють, якою буде реакція суспільства, якщо такий розмір винагороди все ж буде запроваджений. На їхню думку, розрив у 100—200 разів від мінімальної зарплати — це не зовсім правильно. «Ми не підтримуємо такий розмір суддівської зарплати», — заявив О.Нечитайло.

«Такі гроші навіть страшать», — зазначив М.Цуркан.

***

Незважаючи на такі нерайдужні перспективи, які чекають на адмін’юстицію зокрема та судову систему в цілому, проблеми, що можуть виникнути під час переналаштування Феміди на новий лад, деякі володарі мантій не втрачають оптимізму та віри у відокремлення системи адмінсудів.

«Я йду на конкурс. Будемо боротися далі. Будемо боротися, щоб від’єднатися від ВС», — пообіцяв М.Смокович.

Головне, аби «адміністративник» не залишився з такими ідеями на самоті, бо, як кажуть, один у полі — не воїн.