Юрисдикция по требованию

НААУ попросила КС объяснить, каким образом следует обжаловать ее решение

Споры между адвокатами и их органами самоуправления могут получить единое место решения. Сейчас же они рассматриваются в двух юрисдикциях и возражений против этого не выразил даже Верховный Суд. Как следствие, одно лицо может по желанию обратиться сразу в два суда и, не исключено, — получить противоположные вердикты.

Між двох систем

Як пояснюють у Національній асоціації адвокатів України, необхідність звернутись до Конституційного Суду виникла через різноплановість судової практики. За останні роки зібралась ціла низка вердиктів, які замість того, щоб звести практику до спільного знаменника, навпаки, заплутали її.

Так, за правилами адміністративного судочинства було розглянуто справи №825/2670/14, у якій громадянин вимагав визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про нерозгляд скарг, №809/2722/14 щодо скасування рішень дисциплінарної палати КДКА в Івано-Франківській області та в деякі інші справи. При цьому в кожному з випадків розгляд відбувся не лише у першій, а й у апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом із тим, у справах №815/6770/13-а щодо скасування рішення КДКА Одеської області, №825/1440/14 про визнання протиправним рішення КДКА Закарпатської області тощо ВАС констатував, що спори з органами адвокатського самоврядування не підсудні адмін’юстиції.

Ще більше заплутав цю ситуацію Верховний Суд. Так, у своїх рішеннях у справах №6-2750цс15, 21-2032-а15 (обидва стосувались визнання протиправними рішення ВКДКА) Суд зазначив, що такі спори мають розглядатись в адміністративній юрисдикції. Водночас у справі №21-1767а15 (щодо визнання Ради адвокатів некомпетентною приймати певні рішення) та деяких інших ВС вказав, що такі спори не є публічно-правовими і мають розглядатись за правилами ЦПК.

Відмінності підходів у НААУ пояснюють різним розумінням словосполучення «здійснення суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій», яке міститься у ч.1 ст.17 КАС. Тому, йдеться у зверненні, роз’яснення потребує «визнання або невизнання НААУ, яка є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, та даних організаційних форм суб’єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції». На основі ж відповіді на це питання стане зрозуміло, яка юрисдикція має розглядати такі спори.

Повторне звернення

Невизначеність правил розгляду спорів, зазначають в НААУ, породжує можливість звернень з подібними позовами одних і тих самих осіб з одних і тих самих питань, але до різних юрисдикцій. Як наслідок, не виключено, що два суди ухвалять протилежні рішення, або, принаймні, після першої невдачі особа звернеться вже до іншого суду і тим самим затягуватиме процес.

Таке звернення можна вважати вже другою спробою НААУ отримати роз’яснення щодо неоднозначності застосування законодавства. Спершу адвокати намагалися знайти посередника. Зважаючи на те, що повноваження звертатись на Жилянську має Пленум ВС, зробити це попросили саме його. Можливо, зважаючи на те, що у різноманітності практики є і його провина.

Натомість 30 травня цього року Пленум відмовився поставити перед КС відповідні питання, зазначивши, що у даному випадку він не є належним для цього органом. Після цього НААУ не лишалось нічого іншого, як самостійно звертатись за роз’ясненням.

Із тексту звернення важко дійти висновку, яку позицію захищатимуть представники НААУ: є органи адвокатського самоуправління органами владних повноважень чи ні. Можливо, в адвокатському об’єднанні не бачать принципової різниці, яким буде висновок КС, головне — щоб завдяки йому вдалось привести практику до єдиного знаменника.

Разом з тим, яким би не був вердикт, він матиме значення не лише для системи адвокатури. Адже дасть можливість краще розуміти законодавчу природу суб’єктів владних повноважень та визначати, які особи до них належать.