Лучшее - враг хорошего
Новая процедура отбора не гарантирует реформе успеха
Процедура отбора судейских кадров, введенная в 2010 году, была неплохой, хотя сама по себе не могла дать никаких гарантий независимости отечественной Фемиды. Такую оценку высказал заместитель главы Администрации Президента Алексей Филатов во время форума Международной ассоциации юристов. И хотя его тема была шире судебной реформы, «ЗиБ» прежде всего выяснял, что же решают кадры во время проведения этой процедуры.
Великі можливості
«Нова процедура добору кандидатів на посаду судді є демократичною та оптимальною. Порядок добору є цілком зрозумілим, чітким та прозорим, і проходження кандидатами стадій призначення на посаду обгрунтовується виключно об’єктивними чинниками». Саме так у 2011 році охарактеризував упроваджений в Україні відповідний порядок експерт Ради Європи Карстен Манке на міжнародній конференції «Вища кваліфікаційна комісія суддів України: досвід, актуальні проблеми та перспективи». Він також зазначив, що нормативні акти та запроваджені на їх основі процедури є оптимальними й забезпечують об’єктивність та справедливість відбору кандидатів на посаду судді.
У зв’язку із цим «ЗіБ» поцікавився, чи є сенс розв’язувати проблеми правозастосування за допомогою нормотворчості та чи прийнята парламентом судова реформа гарантовано забезпечить досягнення закладених у неї принципів?
«Сама по собі норма закону лише дає можливість, — прокоментував О.Філатов. — Цієї можливості може не бути, якщо норма або процедура не відповідає тим цілям, які ми перед собою ставимо». На думку заступника глави АП, саме це свідчить на користь необхідності конституційних змін. Адже, як він уважає, норми і процедури, закладені в Конституцію, самі по собі провокували певні проблеми, зокрема політичну залежність суддів, створювали вікна для корупції тощо.
Питання складу ВККС
Прикметно, що і GRECO, і USAID, і Венеціанська комісія свого часу схвально оцінювали процедуру добору суддів, введену після прийняття у 2010 році реформеного закону «Про судоустрій і статус суддів». Як з’ясувалося, О.Філатов також не вважає старий порядок добору поганим, а нововведення пояснює прагненням до досконалості. «Так, сама процедура, можливо, і була непоганою навіть тоді. Зараз вона краща, однак не можна сказати, що вона була поганою. Питання в тому, як вона використовувалася».
Проблема належного правозастосування завжди лишалася актуальною для українських правників. Адже використання виписаної на папері процедури інколи давало результати, абсолютно протилежні очікуваним. Однак постійна зміна норм і процедур не є гарантією ані того, що вони працюватимуть автоматично, ані того, що спричинять реальні зміни.
У питанні належної імплементації представник АП покладається на людей, які застосовуватимуть нові норми і процедури. Зокрема тих, які входять до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Адже вони так чи інакше впливатимуть на здійснення добору, нова процедура якого поряд з іншими удосконаленнями спрямована на досягнення цілей реформи. Як гарантуватимуть її ефективність за рахунок суб’єктивного фактора, лишилося незрозумілим.
Інша думка
А от голова ВККС Сергій Козьяков з високою оцінкою міжнародних інституцій не погодився. Він зауважив, що до березня 2015 року в Україні існувала процедура, що дозволяла переведення судді з одного суду в інший без будь-якого публічного конкурсу. «Голова комісії просто видавав судді довідку про те, що є вакансія в іншому, більш цікавому суді, і на її підставі Президент видавав указ про призначення такого судді з дуже невеличкого міста десь у далекій області прямісінько у столичний суд», — нагадав голова ВККС.
Тобто, на його думку, далеко не всі процедури за участі ВККС були прозорими і публічними. Як виняток він назвав розгляд дисциплінарних скарг. Що ж стосується безпосередньо добору кандидатів на посаду судді, то, за словами С.Козьякова, перебіг іспиту, який за підтримки проекту USAID складався перед відеокамерами, міг сформувати в міжнародних експертів іншу думку. Яку саме, голова ВККС не уточнив, однак про претензії проекту з цього приводу нічого невідомо.
Натомість на міжнародному семінарі, присвяченому результатам першого національного добору 2011 року, керівник проекту USAID «Україна: верховенство права» Девід Вон, аналізуючи діяльність ВККС із добору суддівських кадрів, відзначив плідну співпрацю комісії з експертами USAID. Серед іншого, спільно розроб-
ляли і порядок тестування кандидатів та провели 4 пілотних тестування, які довели об’єктивність і прозорість такого механізму роботи.
Тож питання про наявність дієвих механізмів і процедур для проведення судової реформи лишається відкритим. Утім, схоже, на Банковій не особливо вірять, що нова процедура добору суддів забезпечить її успішність.