Этический вопрос
"Закон и Бизнес" провел опрос среди адвокатов о том, какие нарушения правил адвокатской этики распространены в Украине. Результаты опроса публикуем в материале ниже.
«Насправді правила адвокатської етики знайомі небагатьом»
ІГОР ГАРНАГА, адвокат, м.Київ:
— Деякі адвокати отримують клієнтуру в кримінальних справах від органів досудового розслідування та узгоджують з ними «лінію захисту» прав клієнта, що є порушенням правил адвокатської етики. Ще один момент: коли відбувається судовий процес, мої опоненти в ньому, колеги-адвокати, інколи сприймають мою правову позицію як спрямовану проти них особисто. Це непрофесійно й неетично. Вони не вітаються, відвертаються, що свідчить не тільки про низький рівень їхньої професійної етики, а й про брак культури. Насправді правила адвокатської етики знайомі небагатьом. Більшість із них учать ці правила лише для того, щоб скласти іспит в адвокатуру, і протягом свого адвокатського життя до них навіть не заглядають. Подібна безграмотність відіграє провідну роль у питаннях етики. Питання в тому, як проконтролювати такого адвоката, адже клієнти не завжди здогадуються звернутися до КДКА. Колеги теж не звертаються з подібними скаргами, за винятком тих випадків, коли порушення достатньо серйозне, що негативно позначилося на інтересах клієнта. Рада адвокатів Київської області проводить спеціальні семінари з підвищення рівня знань адвокатської етики. Це відіграє свою роль, адже кожному адвокату потрібно за весь період оцінювання, тобто за три роки, отримати шість балів за правила адвокатської етики. Це вже змушує адвоката мобілізуватися, щоб здобути відповідні знання.
«Звертатися зі скаргою до КДКА регіону теж може бути неетично»
ВАЛЕНТИНА ІСАЄВА, адвокат, м.Київ:
— Поширеним порушенням правил адвокатської етики на сьогодні є неповага до іншої сторони у процесі. Однак якщо говорити про поведінку опонентів у процесі, то звертатися із цього приводу зі скаргою до КДКА регіону теж може бути неетично, тому що, по-перше, ми всі колеги, а по-друге, межа між адвокатською манерою поведінки в засіданні та неповагою до іншої сторони процесу дуже тонка.
Щоб попередити дисциплінарні розгляди за ініціативою клієнта, на мою думку, має існувати відповідна домовленість, тактика. Це певний консенсус, який досягається між адвокатом і клієнтом перед виконанням тих чи інших процесуальних дій. Тактику можна прописати, по пунктах узгодити ті кроки, які адвокат буде робити для захисту свого клієнта. Якщо клієнт це бачив і він із цим згоден, підписав, яке може бути дисциплінарне провадження, якщо все узгоджено?! Водночас всього передбачити наперед, звичайно, не можна, адже тактика в процесі подекуди змінюється. Але і в цих форс-мажорних обставинах потрібно погоджувати свої дії з клієнтом задля повного розуміння та плідної співпраці з метою захисту його прав і свобод.
«Має місце недоброчесна поведінка всупереч інтересам клієнта»
ОЛЕГ ЖУХЕВИЧ, заступник директора ЮФ «Городиський та партнери»:
— На мій погляд, найчастіше порушуються принципи дотримання адвокатом норм чинного законодавства. Має місце недоброчесна поведінка всупереч інтересам клієнта, певні домовленості з органами слідства, прокуратури. В інших випадках такі домовленості, навпаки, відбуваються в інтересах клієнта. Законодавство виписане таким чином, що правила адвокатської етики є нормативним актом необов’язкової дії. Цей звід приписів, який не є законом і незатверджений Мін’юстом, має рекомендаційний характер. Водночас причина порушення норм адвокатської етики, на мою думку, полягає в тому, що правова свідомість як суспільства в цілому, так і окремих адвокатів є досить низькою.
«Найголовніше — говорити клієнту правду та нічого не обіцяти»
МАРИНА ТАНЧУК, адвокат, голова АО «Центр адвокатських послуг»:
— В адвокатській професії розвелося багато шахраїв. У клієнтів беруть гроші, справою не займаються, не приходять на слідчі дії та в засідання. Зникають без поважних причин. Вважаю, що це також є значним порушенням. Якщо ж говорити про те, як адвокатові уникнути дисциплінарного провадження, він має розуміти: найголовніше — говорити клієнту правду та нічого не обіцяти. Тому що в нашій країні, на жаль, навіть якщо твоя правова позиція обгрунтована, а тактика обрана правильно, не завжди все закінчується на користь клієнта. Ось чому потрібно пояснювати клієнтові, що відбувається, яким положенням закону це відповідає, але не гарантувати результат, адже суд приймає рішення за власним переконанням, навіть якщо є неспростовні докази. Ми, адвокати, не можемо впливати на суддю. Тому я в договорах ніколи ніяких проміжних результатів не прописую, адже тактика ведення справи може змінитися щохвилини і багато в чому залежить від дій протилежної сторони, особливо коли це сторона обвинувачення в кримінальному процесі. Головне, щоб клієнт бачив, що саме ти робиш, для чого це необхідно і яким чином це впливає на результат.