Капитальная деофшоризация

Уже за полгода в Украине будут действовать новые правила борьбы с выведением денег за границу

Месяц понадобился рабочей группе для подготовки пакета законопроектов относительно деофшоризации. По словам председателя налогового комитета Верховной Рады Нины Южаниной, возглавившей эту группу, соответствующие проекты будут зарегистрированы со дня на день. А некоторые из них могут быть проголосованы еще до летних каникул.

Доженемо і переженемо

На початку травня було створено робочу групу для підготовки законопроектів «з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон». Їй доручили, враховуючи ініціативи, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку, підготувати до 10 червня проекти «щодо вдосконалення процедур контролю за трансфертним ціноутворенням та виведенням доходів за кордон, запровадження правил стосовно контрольованих іноземних компаній, протидії агресивному податковому плануванню».

На круглому столі «Тенденції міжнародного оподаткування: висновки для України», організованому Асоціацією податкових радників спільно з Асоціацією адміністративних суддів, Н.Южаніна повідомила, що «група із завданням впоралась». Щоправда, сказала про наміри провести розширене засідання, «де мають бути присутні понад 70 експертів різних асоціацій», аби ще раз обговорити редакцію всіх проектів. Після цього документи мають бути зареєстровані в парламенті, а деякі з них проголосовані ще на поточній сесії.

Основою для розроблення пакета стала декларація BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) — план дій ОЕСР щодо протидії «розмиванню» бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування. Він був прийнятий на засіданні Ради Міністрів у 2013 році на прохання G20. У плані передбачено 15 дій для вирішення вказаного питання. Втім, він є лише рекомендацією для налагодження механізмів та заходів щодо приведення свого законодавства до певних єдиних стандартів.

Як зазначив президент Асоціації податкових радників Данило Гетманцев, BEPS є певною дорожньою картою, а не нормою, яку можна запровадити в законодавство. При цьому, за його словами, аби не наробити помилок, слід звертати увагу на практику, яку ще тільки має виробити європейське співтовариство, «і не йти попереду цього європейського потяга, а успадковувати найкращі приклади, які будуть розроблені європейськими державами». При цьому сьогодні лише кілька країн ЄС імплементували план ОЕСР у національне законодавство, та й то вибірково.

Однак Н.Южаніна необхідність термінового розроблення документів пояснила, зокрема, політичною ситуацією в Україні: будуть прийняті або «зважені законопроекти», або «невдалі пропозиції, які можуть знищити економіку», чого не можна допустити. «Не хотілося б, щоб у нашій країні така надважка тема обговорювалася виключно в популістичних колах і людьми, які дуже далекі від неї», — підкреслила вона.

На оптимістичній ноті

Водночас розробники пакета сподіваються на його швидке прийняття. Аби закони могли запрацювати вже з початку 2017-го й при цьому не були порушені «принципи стабільності податкового законодавства», зміни мають бути прийняті за 6 місяців до початку нового бюджетного року. Хоча члени робочої групи визнають, що для певних «жорстких норм, які зараз не дуже сприймаються бізнесом», необхідно передбачити відстрочення для набрання чинності. Адже бізнесу потрібен час для підготовки.

Для яких саме нововведень буде встановлено перехідний період, поки що невідомо. Натомість, за словами начальника відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту аудиту Державної фіскальної служби Миколи Мішина, вже з 1 січня 2017-го в Україні мають учергове змінитися правила трансфертного ціноутворення. Зокрема, плануються заходи щодо протидії зловживанням через передання нематеріальних активів усередині групи (п.8 BEPS). Увага буде приділена угодам з високим рівнем ризику між пов’язаними особами, має уточнюватися порядок застосування методів для підтвердження ринкового рівня цін на товари та послуги (п.10). Також для компаній передбачається запровадити нові правила звітності щодо співпраці з іноземними партнерами (п.13). «Ці кроки відображають головну мету проекту BEPS, відповідно до якої прибуток повинен залишатися в тій країні, де створюється вартість», — розповів М.Мішин.

За інформацією ДФС, 11 країн уже прийняли закони на виконання плану дій ОЕСР, і в деяких з них ці правила починають діяти вже в цьому році. 33 держави мають запровадити відповідні правила найближчим часом. А за 2 роки такі механізми контролю на рівні національного законодавства мають увести всі країни ЄС. Крім того, фіскали очікують, що Україна найближчим часом долучиться до міжнародного договору про обмін фінансовою інформацією, котрий підписали «понад 40 країн, серед яких, зокрема, Бермуди та інші, що визнаються офшорними».

Чи під силу?

Крім того, пропонується оподатковувати доходи контрольованих іноземних компаній (КІК). Це суб’єкти господарювання, на які поширюється прямий чи опосередкований контроль резидента України — фізособи.

Директор податково-юридичного департаменту «КПМГ в Україні» Олег Чайка пояснив суть ідеї: зробити невигідним перепродаж товарів через офшори з метою залишити прибуток в низькоподатковій юрисдикції. Адже з такого доходу все одно доведеться сплатити податок (5%) в Україні. Отже, з урахуванням витрат на обслуговування таких схем дешевше буде від них відмовитися та сплатити належне власній державі.

Проте ідея гарно виглядає в теорії, а на практиці стикнеться з проблемами. На думку О.Чайки, «для України це трохи зарано». По-перше, адміністрування податків іноземних компаній вітчизняним податківцям, швидше за все, виявиться не під силу. Адже доведеться вивчати фінансову звітність багатьох різних країн різними мовами тощо. Натомість і наші платники повсякчас скаржаться на неналежне адміністрування податків, які діють в Україні. «Тому ці правила можна і потрібно вводити в країні, де налагоджена гарна система адміністрування податків», — зазначив експерт.

Серед інших імовірних наслідків швидкого запровадження такої ініціативи він також назвав імовірність утечі бізнесменів за кордон. Таким чином, вони втратять статус резидента України і на них не поширюватимуться згадані правила.

Також примарною, на думку фахівців, виглядає можливість повернення капіталу до нашої країни завдяки реформі. Тому що, крім надмірних податків, тут чимало інших проблем: інфляція, політична нестабільність, рейдерські атаки тощо.

Швидкість впливає на якість

Поки остаточного варіанта змін немає, навіть самі розробники визнають, що, попри формальне завершення роботи, з багатьох питань дотепер точаться дискусії. При цьому припускається, що певні норми будуть напрацьовуватись уже в профільному комітеті після реєстрації проектів, а то й у будівлі під куполом. Отже, поспіх з розробленням пакета може негативно вплинути на його якість.

Можливо, на цьому етапі доцільно було б унести точкові зміни до законодавства щодо трансфертного ціноутворення та попрацювати над його ефективним виконанням. А згодом можна було б розробляти нові норми, які вже будуть реалізовані на практиці в європейських країнах.