Ловушка статуса

Некоторые члены ВСЮ и ВККС рискуют остаться или без должностей, или без зарплат

Членам Высшей квалификационной комиссии судей и Высшего совета юстиции, командированным из Верховного и высших специализированных судов, придется побороться за мантии со своими коллегами. Или - уйти в отставку, если имеют для этого необходимый стаж. Такая «ловушка» для них заложена в новой редакции профильного закона.

Звільнення «автоматом»

«Переформатування» вищого рівня судової системи частково позначиться і на тих, хто покликаний провести цю процедуру. Річ у тім, що у ст.97 нового закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що члени ВККС втрачають свої повноваження в разі звільнення з посади судді (крім виходу у відставку). Причому це відбуватиметься автоматично — «з настанням відповідної події». Яка ж подія може стати неприємним сюрпризом для комісії? Вочевидь поява нового ВС.

Як визначено «Прикінцевими та перехідними положеннями» закону, максимум через 35 днів після призначення 65 членів ВС Пленум повинен оголосити про початок роботи нового Верховного Суду. Відповідно, будуть ліквідовані всі чотири вищі установи. Автоматично втратять суддівський статус і члени ВККС, які були відряджені з них до комісії. А далі вступає в силу ст.97 закону.

І це не злий умисел законодавця. Дійсно, не можна ж залишатися відрядженим від неіснуючої установи. Не врятує і норма, що зберігає повноваження за діючими членами ВККС. На думку експертів, суть такого застереження полягає лише в тому, що діючих представників комісії не потрібно заново переобирати. Але розглядати цю норму як імунітет від звільнення з підстав, передбачених законом, буде принаймні дивним.

Щоправда, у 6 членів ВККС, які є представниками Верховного або вищого спеціалізованого суду, є альтернатива: подати заяву про відставку або взяти участь у конкурсі до нового ВС. На автоматичне переведення розраховувати не варто. Адже тоді таких самих умов вимагатимуть й інші їхні колеги. Можна ще спробувати спуститися на рівень нижче, але і для цього також потрібно проходити конкурсну процедуру. А вона починається з того ж кваліфоцінювання, на якому наполягали окремі представники Ради суддів під час погодження відповідного положення і якого членам ВККС удалося уникнути.

Вакансії не завадять

Для 7 представників майбутньої Вищої ради правосуддя, які мають статус судді, ситуація більш однозначна. Адже серед підстав втрати повноважень представника цього органу також згадується звільнення з посади судді (п.13 ч.1 ст.18 закону «Про Вищу раду юстиції»). І якщо у випадку із членами ВККС законодавець за бажання ще може виправити ситуацію, внісши зміни до закону, то представникам Ради не поталанило зовсім: у новій ст.131 Конституції прямо вказано, що член ВРП «має належати до правничої професії». Без уточнення, наприклад, що така умова стосується лише моменту його обрання.

Більше того, як відомо, за логікою європейських стандартів, у складі органу, що відповідає за кадри судової системи, а також дисциплінарні провадження щодо служителів Феміди, більш як половину повинні становити саме судді або судді у відставці. Тобто втрата суддівського статусу кимось із членів ВРЮ (ВРП) порушить цей баланс і може поставити під сумнів об’єктивність рішення колегіального органу.

Втім, можна прогнозувати, що члени ВРП не стануть ризикувати, очікуючи, що питання їх суддівського статусу якось само собою вирішиться чи на нього заплющать очі. Адже цілком можливо, що серед правників чи суддів є й інші охочі втілювати в життя судову реформу. І зайва вакансія у ВРП стане якраз у пригоді.

Казус з винагородою

Наявність суддівського статусу визначає і рівень винагороди для членів ВРЮ та ВККС. З одного боку, закон чітко дає зрозуміти, що на підвищені умови оплати праці можуть розраховувати лише ті, які «за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим законом» (п.22 «Прикінцевих та перехідних положень»). І винятків для відряджених членів ВККС чи ВРЮ (ВРП) не зроблено.

Тобто всі діючі служителі Феміди або отримуватимуть винагороду за «старим» законом, або повинні бодай підтвердити свою здатність вершити правосуддя. Ці ж умови поширюються і на розмір довічного грошового утримання для тих, хто збереться у відставку, аби не проходити кваліфоцінювання.

Отже, вже 1 січня 2017 року перед керівництвом колегіальних органів постане дилема: яку зарплату нараховувати відрядженим до них суддям? Також виникне питання: чи можна брати для перерахунку підвищений оклад судді ВС доти, доки не запрацює сам Суд? І чи можуть члени одного органу отримувати винагороду за свою роботу залежно від свого професійного статусу?

По суті, це буде свого роду першою перевіркою — і на об’єктивність, і на доброчесність самих членів ВРП та ВККС. Адже або всі судді рівні перед законом, або…