Производное рейдерство

Вместо обещанных гарантий для миноритариев хозобществам следует готовиться к новым корпоративным войнам

Несмотря на положительный месседж изменений, подпитываемый ссылками на мировую практику и обещаниями об усилении защиты частной собственности, предприятиям следует ожидать новой волны рейдерских атак и борьбы. По крайней мере такие риски скрытые в законе «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты прав инвесторов», который вступил в силу 1 мая этого года.

«Друге дихання» старих конфліктів

Цей акт точно не належить до однозначних та не може на 100% сприйматися як позитивний. Безумовно, метою внесених змін є посилення захисту прав акціонерів, які володіють незначними частками в бізнесі. Але звертає на себе увагу новела щодо надання можливості учасникам (акціонерам) звертатися до суду з похідним позовом до посадових осіб господарського товариства про відшкодування завданих цьому товариству збитків.

Деякі можливі наслідки застосування закону нагадують крилатий вираз: «Спочатку ми поділимо твої гроші, потім — кожен свої». Таке формулювання актуальне ще й з огляду на те, що країна перебуває в стані корпоративних воєн, рейдерських атак та застосування конкурентами важелів впливу за допомогою правоохоронних органів.

Уведення в правове поле поняття «похідний позов» та визначення можливості відшкодування збитків, завданих підприємству його посадовими особами, дає нові потужні способи блокування підприємства, впливу на його господарську діяльність.

Цілком прогнозованим видається розмороження застарілих корпоративних конфліктів та вдихання нового життя в судові спори, зокрема шляхом поновлення завершених господарських проваджень за нововиявленими обставинами. Цими обставинами будуть рішення господарських судів, що прийматимуться внаслідок розгляду справи за похідним позовом. Ними можна буде скористатися як преюдицією та застосовувати не тільки для відновлення порушених прав шляхом відшкодування збитків, а й, маючи такий аргумент, для тривіального тиску на мажоритарних акціонерів.

Каталізатори кризи та інструменти шантажу

У контексті можливостей, що надає застосування похідного позову для спонукання мажоритарних акціонерів (учасників) господарського товариства до ухвалення «прийнятних» рішень, виділяються господарсько-процесуальні, кримінально-процесуальні та репутаційні ризики.

Стосовно перших зазначимо, що господарсько-процесуальне законодавство надає інструменти, якими можуть скористатися як учасники корпоративних конфліктів, так і конкуренти, котрі знайдуть спільну мову з деякими міноритарними акціонерами (учасниками). Зокрема, задля блокування нормального функціонування компанії будуть використовуватися заходи забезпечення позову, наприклад накладення арешту на майно або кошти посадової особи.

Що стосується кримінально-правових ризиків, то позитивне рішення у справі може лягти в основу кримінального провадження за популярними бізнес-статтями, а саме: «шахрайство», «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», «заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» тощо.

Крім того, наявність кримінального провадження стосовно посадової особи компанії, пов’язаної з безпосередньою діяльністю останньої, дає широкі можливості для застосування заходів забезпечення чи проведення слідчих дій. З огляду на практику, що склалася, можна прогнозувати появу нової підстави у вигляді рішення у справі за похідним позовом для проведення обшуків, надання дозволу на тимчасовий доступ, допитів та арештів рахунків.

Інформація нині прирівнюється до зброї масового ураження. В цьому контексті необхідно звернути увагу на те, що оголошення стосовно відкриття провадження за похідним позовом оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду протягом двох днів з моменту ухвалення рішення (див. стор. 10. — Прим. ред.). Проте немає розуміння щодо механізму захисту персональних даних учасників процесу.

Тобто, якщо брати до уваги практичне значення таких обставин, оприлюднення інформації стосовно керівництва компанії негативно позначатиметься на репутації серед партнерів по бізнесу, контрагентів та у діловому колі в цілому. Обраний належним чином момент для атаки може стати каталізатором для фінансової кризи компанії, втрати активів чи неотримання прибутку.

Нагадаємо, що одним із завдань рейдерів та конкурентів є розбалансування функціонування підприємства. І з огляду на можливості, які дає похідний позов, цілком імовірною виглядає поява нової хвилі корпоративних конфліктів, рейдерства чи нових засобів боротьби недобросовісних конкурентів.

«Акціонери-грабіжники»

Звертаючись до світової практики, зауважу, що врегулювання похідного позову між посадовою особою та акціонерами є доволі витратним. Відомими широкому загалу є позов до голови News Corp, який домовився з акціонерами за якісь $139 млн, чи Hewlett Packard, котрому такий спір обійшовся в $100 млн.

Прогнозуючи хвилю зловживань за допомогою похідного позову, зазначу, що в міжнародній практиці це явище не нове. Існує навіть особлива каста професіоналів, які використовують можливість збагатитися за рахунок помилок керівництва компанії. Юристам відомий німецький термін «акціонер-грабіжник», який охоплює професійну діяльність щодо моніторингу підстав для подання похідного позову, купівлі необхідного відсотку акцій та подальшого спонукання до задоволення своїх матеріальних вимог шляхом шантажу.

Натомість законодавство Німеччини передбачає деякі гарантії від таких ризиків, а саме — акції мають бути викуплені до того, як акціонер дізнався про порушені права. В деяких країнах установлений строк володіння акціями як підстава використання права на подання позову.

Висловлюючи об’єктивне занепокоєння стосовно наявності ризиків для українських компаній, зауважу, що законодавство України не передбачає таких гарантій, які вже давно не є «велосипедом» і не потребують винаходження.