Закон і Бізнес


Отложение отложенного

ВАС вслед за ВСЮ также перенес рассмотрение «люстрационного» вопроса. Все ожидают КС


Бывшие члены ВСЮ и ВККС, по которым открыто производство (или рекомендовано открыть решением секции) в соответствии с законом «Об очищении власти»

№21 (1267) 21.05—27.05.2016
ЕВГЕНИЙ БЕРЕЗОВСКИЙ
13244

Уже прошло почти полгода с того времени, как Высший совет юстиции принял решение относительно увольнения бывшего руководителя Высшего хозяйственного суда Виктора Татькова по «люстрационным» процедурам. Вместе с тем этот вердикт стал не только первым, но и единственным в своем роде. Ведь в коллегиальном органе засомневались, не поступили ли противоправно. И, как оказалось, дать ответ на этот вопрос может только Конституционный Суд.


В очікуванні визначеності

Відповідно до закону «Про очищення влади» особи, які хоча б 12 місяців уходили до складу Ради чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів у період з 2010 до початку 2014 р., впродовж 10 років не мають права працювати суддями. Тобто їх слід звільнити через порушення «вимог несумісності». Обов’язок же вносити подання до ВРЮ було покладено на Мін’юст.

Перше відповідне рішення Рада прийняла ще 24 грудня 2014-го. Йшлося у ньому саме про В.Татькова. Разом з тим, ухваливши цей вердикт, колегіальний орган продовжив розглядати тільки пропозиції про відкриття відповідних проваджень щодо звільнення колишніх членів ВРЮ та ВККС. Остаточні ж рішення жодного разу більше й не приймалися.

Можливо, через те, що члени колегіального органу бачать помилковість закону, який змушує їх звільняти колишніх колег. «Недоліки цього акта ні для кого не є секретом, це усвідомлюють і члени ВРЮ, і посадовці Мін’юсту, які обіцяли європейським експертам унести зміни до документа та привести його у відповідність до міжнародних стандартів», — розповів у інтерв’ю «ЗіБ» суддя ВГС Олександр Удовиченко, який також може потрапити під «люстрацію».

Після того як В.Татьков звернувся до ВАС з вимогою скасувати рішення ВРЮ, члени колегіального органу скористалися нагодою та вирішили дочекатися позиції суддів. «Є багато «за» і «проти» щодо застосування цього закону», — пояснив очільник Ради Ігор Бенедисюк.

Поставили три крапки

Завершити розгляд цього питання ВАС міг уже 16 травня, тим самим розблокувавши роботу Ради. Проте судді вирішили, що не можуть виносити рішення, оскільки положення закону оскаржуються до КС. Можливо, цій позиції посприяло те, що аргументи, з якими зверталися до вищого спец- суду, подібні до тих, які аналізуватиме єдиний орган конституційної юрисдикції. Зокрема, що Основний Закон та міжнародні стандарти не дозволяють карати за проступок, який на момент вчинення жодних санкцій не передбачав. Тобто відповідати довелося б на одне й те саме питання.

Разом з тим рішення ВАС викликало невдоволення деяких громадських активістів. Так, за словами голови організації «Громадський люстраційний комітет» Олександри Дрік, немає такої підстави для відмови в розгляді справи, як очікування вердикту з вул.Жилянської. «Судді фактично відмовляються виконувати свою роботу», — обурилася вона.

Так само директор департаменту Мін’юсту з питань люстрації Тетяна Козаченко переконана, що ВАС шукає будь-які можливості затягнути процес. «Судді порушили термін розгляду справи: розглянули не за місяць, а протягом 5 місяців. І навіть не змогли розглянути по суті, а просто зупинили», — наголосила Т.Козаченко.

Навряд чи вердиктом ВАС задоволений і сам В.Татьков. Адже доки зі своєю позицією визначаються на вул.Жилянській, його в будь-який день може звільнити Верховна Рада. Хоча поки що й не поспішає цього робити.

Однак формального порушення у ВАС не допустили. Адже відповідно до ст.83 закону «Про Конституційний Суд України» в разі виникнення в процесі загального судочинства спору щодо конституційності норми закону, яка застосовується судом, провадження у справі зупиняється.

Очевидно, що ВРЮ, яка раніше чекала «роз’яснення» від ВАС, тепер так само очікуватиме на оголошення рішення КС, а разом з нею і всі колишні члени Ради і ВККС, стосовно яких вже відкриті провадження. Зараз від звільнення їх відділяє лише тонка межа конституційного подання.