Закон і Бізнес


Дух единства и предостережений

Что тревожит, а что пугает украинских законников. И как со всем этим бороться


А.Лесько (слева) и А.Зарицкая убеждали служителей Фемиды: квалифоценивание и дисциплинарное производство - это не страшно и не больно.

№21 (1267) 21.05—27.05.2016
ЕКАТЕРИНА ГРИНЬОВА
12356

Ассоциация развития судейского самоуправления Украины продолжает беспокоиться о вопросах судейской независимости. В этот раз законники обсудили проблемы судебной власти на Тернопольщине — в рамках местного регионального судебного форума. Их оказалось немало…


У мантіях і без охорони

Відкриваючи захід, організований Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України та Асоціацією правників України, голова АРССУ, суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук наголосив, що навмисно обрав Тернопіль як локацію для форуму. Він хотів, аби невелике місто на один день перетворилося на юридичну столицю України, щоб місцеві правники змогли обговорити з представниками Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції актуальні проблеми відправлення судочинства.

Як з’ясувалося, той факт, що суддів відбирають у Києві, без урахування думки майбутніх колег та керівництва, орієнтуючись здебільшого на теоретичні знання цих суддів, зрештою, породжує етичні проблеми на місцях.

Такої думки дотримується голова Апеляційного суду Тернопільської області Богдан Гірський. Так, на його думку, низькі моральні якості окремих служителів Феміди свідчать не тільки про брак виховної роботи, а й про недосконалий підбір кадрів.

У свою чергу начальник територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області Ярослав Теслюк наголосив на проблемах фінансування судів. За його словами, суддям психологічно важко почуватися моральними авторитетами в умовах браку коштів на забезпечення відправлення судочинства. Адже серед нагальних матеріальних потреб тернопільських судів згадуються не тільки заміна застарілої техніки, а й нестача грошей на відрядження на ІІ півріччя 2016 року. І вже влітку судді з Тернопільщини, швидше за все, відчують дефіцит фінансування.

У підвішеному стані залишається й питання охорони установ. На жаль, його вирішення блокується на рівні Міністерства юстиції, наголосив суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, член Ради суддів Тарас Багрій.

Задля врегулювання ситуації з охороною він запропонував звернутися до адміністративного суду із позовом проти Мін’юсту. Таким зверненням опікуватимуться або Державна судова адміністрація або РСУ в разі, якщо дійдуть відповідного колегіального рішення. Однак, за словами Т.Багрія, такі рішення даються обом потенційним суб’єктам подання дуже важко саме з огляду на їх колегіальність.

Важелі тиску

Серед інших нагальних питань, що потребують реакції суддівського корпусу, — надто широке тлумачення прокуратурою поняття «неправосудність судового рішення», що створює передумови для тиску на служителів Феміди. «Якщо передбачено апеляційну та касаційну інстанцію, то про яке неправосудне рішення можна говорити?» —звернув увагу колег член правління АРССУ, суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Андрій Жук.

Також ішлося й про безпідставні скарги до ВККС.

Задля мінімізації ризиків, пов’язаних із згаданими важелями впливу на процес відправлення судочинства, АРССУ розробила низку ініціатив. Зокрема, в асоціації не залишилися осторонь наболілого для багатьох суддів квартирного питання. На думку А.Жука, поява порядку забезпечення суддів житлом забезпечить транспарентність відповідного процесу, що нині містить корупційні ризики.

Попрацюють в АРССУ і над усуненням потенційного конфлікту інтересів. Так само як і над подоланням корупції та пришвидшенням розгляду справ. У рамках розробленої асоціацією антикорупційної стратегії запропоновано розв’язати цю проблему за рахунок відповідного збільшення судового збору. Також передбачатиметься спеціальний порядок скасування рішення, прийнятого внаслідок корупційних дій.

Однак всі ці пропозиції марні без підтримки й зацікавленості суддів у їх імплементації. На цьому багато разів на форумі наголошували різні учасники.

Парадоксально, що в той час як суспільство звинувачує законників у корпоративізмі, вони, навпаки, мовчать, замість того, щоб реагувати на прояви тиску стосовно їхніх колег. Таку думку висловила заступник керівника проекту USAID «Справедливе правосуддя» Наталія Петрова, за словами якої, проблема судової влади полягає у відсутності лідерства. Водночас доповідачка пов’язала іміджеву кризу сприйняття української Феміди з необхідністю її самоочищення.

Н.Петрова вважає, що тисячі порядних, професійних служителів Феміди повинні унеможливити існування у судовій системі «запроданців, які поступаються своєю незалежністю». «Судді мають відмовитися від позиції потерпілих», — підтримав її В.Кравчук.

Дисциплінарні процедури

Адвокати у свою чергу радять удосконалювати дисциплінарні процедури. Адже однією з головних перешкод на шляху підвищення ефективності роботи ВРЮ і ВККС називають відсутність дієвого механізму відсіювання необгрунтованих скарг.

Докладніше під час форуму на цій проблемі зупинився адвокат VB Partners Микита Нуралін. Аналізуючи це питання, експерт зауважив, що 3000 дисциплінарних проваджень за рік щодо українських суддів дуже контрастують із удесятеро меншим показником у Литві (щоправда, і суддів у цій країні у стільки ж разів менше). Але, на думку правника, така статистика говорить на користь імплементації європейських стандартів дисциплінарної практики щодо вітчизняних служителів Феміди.

Потерпає від безпідставних звернень і законне представництво. Заступник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області Ярослав Кметик звернувся до суддів із проханням фіксувати належне повідомлення адвокатів про судове засідання, на яке захисники не з’являються з неповажних причин. За його словами, відсутність доказів, які підкріплювали б претензії до захисників, котрі зривають судові засідання, ускладнює роботу обласної КДКА.

Що стосується дисциплінарної відповідальності, то член ВРЮ, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Лесько відзначила, що колегам немає чого хвилюватися через безпідставні скарги. «Ми не звільняємо за судові рішення, ми звільняємо за порушення прав особи у кримінальному провадженні», — запевнила вона.

Також А.Лесько вказала на те, що рішення ВРЮ жодним чином не заполітизовані. Вона не розуміє, з яких причин судді у резонансних справах проігнорували прямий припис норми закону. Помилку можна було б списати на недосвідченість служителів Феміди, однак захисники осіб, чиї права були порушені, посилалися у своїх зверненнях на належну до застосування норму закону. Втім, і на вищому рівні можна зустріти таке ігнорування правових норм, причому не тільки застережень адвокатів, а і Європейського суду з прав людини. Однак навряд чи у ВРЮ дадуть таку ж оцінку цим випадкам, як і діяльності суддів, які виносили рішення у непрості часи «майдану».

Не залишився осторонь проблем застосування норм кримінального процесу й Т.Багрій. «Мало зазначити у Кримінальному процесуальному кодексі про залучення відповідного спеціаліста, потрібно створити реєстр перекладачів, до яких суд зможе звернутися в разі такої потреби», — зауважив він.

Невирішеним також залишається питання про оплату праці залучених до процесу перекладачів. За словами Т.Багрія, воно є лише одним з переліку гострих проблем фінансування судової системи, які потребують опрацювання та ініціативної позиції судового самоврядування (докладніше цю тему висвітлено на стор.11. — Прим. ред.).

Зміни не на краще

А от у працівників прокуратури свої претензії до судочинства. Так, Галина Борщевська, яка представляла на форумі обласну прокуратуру, поскаржилася на обмеження повноважень її відомства з урахуванням минулорічних профільних законодавчих змін. Як наслідок, з початку року прокуратура Тернопільської області разом з 4-ма місцевими прокуратурами подала лише 27 позовів на суму 156 млн грн. Усі — через норми нової редакції закону про прокуратуру, яка дозволяє представляти інтереси держави тільки в разі, коли орган, уповноважений здійснювати відповідні функції, неналежним чином виконує свої повноваження або взагалі відсутній.

Проте тепер прокуратура може витребувати інформацію для підготовки позову лише в того органу, в інтересах якого вона звертатиметься до суду. Тобто органи, які неналежно виконують свої повноваження й незацікавлені у наданні даних про свою бездіяльність, залишаються поза увагою представників прокуратури.

Не на краще трудами законодавця змінюється й виконавче провадження. Про це говорив заступник начальника управління державної виконавчої служби у Тернопільській області Юрій Коваль. На його думку, запровадження інституту державного виконавця замість судового виконавця негативно позначилося на якості виконання судових рішень не тільки у Тернопільській області, а й по всій Україні в цілому.

Кадровий голод

Водночас в Україні є суди, де взагалі не відправляється правосуддя. Про це учасникам форуму повідомила член ВККС Анастасія Заріцька. Зокрема, у смт.Магдалинівка Дніпропетровської області Феміду не бачили з квітня минулого року. Також не можуть уважатися такими, що повноцінно функціонують, на її думку, установи із 4-ма штатними посадами, в яких залишився один суддя.

Загалом найближчим часом потребують заміщення 744 суддівські вакансії. У Тернопільській області найгостріше проблеми з відправленням правосуддя відчувають райцентр Заліщики та смт.Козова.

Водночас багато суддів залишають професію з незрозумілих, на думку членів ВККС, причин, зокрема через страх перед кваліфікаційним оцінюванням. Найбільше А.Заріцька здивована, коли молоді судді незалежно від статі йдуть у декретну відпустку і згодом звільняються, уникаючи такої перевірки.

Кваліфікаційний іспит не передбачає нічого, із чим суддя не стикався б у своїй щоденній практиці. Завдяки регіональним форумам АРССУ комісія отримала можливість донести цю думку до служителів Феміди на місцях, аби спробувати вплинути на негативну тенденцію масових звільнень. Хоча саме на такий результат, очевидно, розраховували політики, приймаючи правила чергової хвилі очищення суддівських лав.

А от про те, чи приведе відкритий діалог і обмін думками в рамках регіональних заходів АРССУ до позитивних зрушень, наші читачі дізнаються в наступних числах «ЗіБ».

Пряма мова

АНАСТАСІЯ ЗАРІЦЬКА, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів, суддя у відставці:

— Три з половиною тисячі дисциплінарних проваджень на одного члена ВККС — це дуже багато. Тим більше що члени дисциплінарної палати залучені до проведення кваліфікаційного оцінювання.

Станом на початок травня прийнято 7790 рішень про відмову у відкритті дисциплінарної справи. З початку дії нового закону є така процедура, яка дозволяє ставити питання про прийнятність скарги; 4000 звернень було повернуто через недотримання вимог закону щодо складання скарги. Водночас в одному кричущому випадку ми не змогли притягнути суддю до відповідальності через сплив терміну. Адже скаргу на нього ми розглядали в порядку черговості, і вона очікувала свого часу 19 місяців. Зауважте, що мова йде не про тривалий розгляд, а саме про відкриття справи, яке не відбулося протягом такого періоду.

Загалом за час дії нового закону ВККС прийняла 111 рішень про припинення дисциплінарного провадження, але ця цифра зовсім не свідчить, що в діях всіх цих суддів не було встановлено дисциплінарних проступків. Деякі провадження були припинені саме через сплив строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

ВОЛОДИМИР КРАВЧУК, суддя Львівського окружного адміністративного суду, президент АРССУ:

— Треба чітко відрізняти комунікаційні проблеми від решти. Це такі проблеми, коли від того, що ти говориш, залежить те, що відбувається далі. Для їх розвязання потрібно сформувати такий компонент комунікаційної стратегії судової влади, як спікери. Є люди, які спілкуються із зовнішнім світом від імені судової влади за посадою, але не завжди вони є кращими переговірниками та спікерами, ніж рядові судді.

Тут постає питання внутрішнього потенціалу суддів, яких ми обираємо спікерами. Без бажання не можна забезпечити собі достойного права на професію, тож я хочу, щоб серед суддів зявилося більше людей, які здатні відчувати й брати на себе відповідальність за стан справ у судовій системі.

Ніхто не візьме на себе більшої від нашої міри відповідальності за те, що з нами відбувається. Тому ми виступаємо проти байдужості, за мудрість, чесність і сміливість у суддях, на кожного з яких зможе опиратися нова судова влада, яку нам належить збудувати.

АНДРІЙ ЖУК, суддя Тернопільського окружного адміністративного суду, член правління АРССУ:

— Поки Верховна Рада не відсторонена від обрання судді на посаду безстроково, дехто очікує свого обрання 2 роки, дехто — рік-півтора. І це вперше в історії України, коли немає відповідної політичної волі. Така ситуація теж є певним впливом на судову систему поряд з тиском суспільства та органів влади.

Низька якість законодавства, яка містить ризик множинного тлумачення, корумпованість органів, які працюють із судовою системою, — ці чинники ми самотужки не зможемо викоренити, оскільки вони безпосередньо стосуються іншої гілки влади і відповідних органів. Окрім цього, серйозним тиском є загроза кримінального переслідування судді прокуратурою за завідомо неправосудне рішення. Судді ставлять питання про доцільність існування відповідної норми в Кримінальному кодексі з огляду на можливість оскарження вироку. Не забуваймо про те, що сторони завжди дві, і якщо одній рішення подобається, то іншій воно завжди не подобається.

ТАРАС БАГРІЙ, суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, член Ради суддів:

— Судова реформа є однією з пріоритетних. Дуже добре, що її елементом є розвиток суддівського самоврядування. Судова влада є конституційною гілкою влади, і, аналізуючи процеси, що тривають довкола судової системи, важко сказати, що законодавча і виконавча гілки влади зацікавлені в побудові моделі незалежної судової влади. Про це свідчать як їх ставлення до неї, так і дії, спрямовані на те, щоб судова влада була залежною від їхніх рішень.

На мою думку, реформа — це другий фронт, де судова влада захищає конституційну рівність серед гілок влади. Нерозуміння важливості незалежності суддів чи небажання її утвердження є перешкодою в завершенні довготривалого процесу реформування судової системи.