Реестр «изгнанников»

Недобросовестным помощникам планируют раздавать «черные метки»

Практика дисциплинарных органов в отношении погрешностей помощников адвокатов более чем однозначна: во всем виноват адвокат. Максимум, что могут сделать в соответствующей палате квалификационно-дисциплинарной комиссии адвокатуры, это учесть те меры, которые были приняты для недопущения нарушения. Однако адвокатам этого мало. Они хотят обезопасить себя и коллег, в том числе от пополнения своих рядов такими лицами.

Для внутрішнього користування

Проблеми з помічниками трапляються і, можливо, не є такими й рідкісними, але об’єктивно про це говорити важко: в адвокатському середовищі подібну інформацію на загал стараються не виносити. В більшості випадків нікому не хочеться «хвалитися» помилками свого підлеглого, особливо якщо йдеться про навмисне (чи необережне) порушення адвокатської таємниці. По-перше, такими відомостями можуть скористатися конкуренти. Адвокати визнають, що ймовірність цього більш ніж висока. По-друге, це репутація в очах клієнтів. Навіть якщо припустити, що останні з розумінням поставляться до такої форс-мажорної ситуації (що справедливо наполовину), то в потенційних споживачів правових послуг можуть виникнути сумніви в тому, чи варто співпрацювати з таким адвокатом.

Однак без обговорення знайти шляхи розв’язання проблеми неможливо. Тож комітети Асоціації адвокатів України вирішили зібрати колег за круглим столом для діалогу.

Як розповів керуючий партнер ЮК «Альянс Ратушняк і партнери» Володимир Ратушняк, він сам стикнувся з недобросовісною поведінкою власного помічника: випадково виявив факт копіювання інформації із сервера компанії. В результаті винного звільнили, скопійовані дані майже повністю видаленими. Однак, за законодавством, помічник не несе відповідальності за розголошення адвокатської таємниці. Хоча й зобов’язаний її зберігати.

То що ж робити з такими помічниками? Як убезпечити себе від подібних дій з боку підлеглих та не «ощасливити» таким працівником когось із колег?

Діяти на випередження

Для початку, беручи людину на роботу, варто максимально зрозуміло та детально пояснити їй права та обов’язки, а також перспективи в разі порушення тих чи інших норм. Зокрема, спікери відзначали необхідність підписання помічником документів стосовно нерозголошення інформації, яка становить адвокатську таємницю, тощо. Більше того, в окремих випадках можлива подібна формалізація кожного доручення, яке дається тій чи іншій особі, — візиту в суд, підготовки документів тощо.

Як наголошувалося під час обговорення, також можна практикувати залучення помічників до підписання договорів з клієнтами. За словами окремих адвокатів, ставлячи свій підпис поряд з підписами керівників компанії та клієнта, працівник відчуває персональну відповідальність за надані послуги, а це дисциплінує.

Крім того, рекомендують нагадувати про ст.397 Кримінального кодексу («Втручання в діяльність захисника чи представника особи»). Втім, як зазначають самі адвокати, ефект від цього досить примарний і розрахований швидше на не дуже обізнаного працівника. Звісно, можна підвести порушення адвокатської таємниці під такий склад злочину, однак на практиці це фактично неможливо. З огляду на це адвокати зауважують, що ст.397 КК було б непогано переписати.

Учасники круглого столу також вказали на технічні запобіжні механізми. Зокрема, можна максимально обмежити помічника в роботі з інформацією, надавши доступ лише до справ, з якими він безпосередньо працює. Або встановити обмеження на трафік, і спеціаліст IT-відділу у випадку копіювання значного обсягу інформації зверне на це увагу.

Звісно, не обійшлось і без порад щодо детального вивчення свого майбутнього помічника. Член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м.Києва, психолог Ігор Покотило навіть порадив пройти спецкурс «Як розпізнати психопата». Втім, для того щоб скласти певне уявлення про людину, потрібно більше, ніж кілька співбесід.

Обговорюючи можливі варіанти, адвокати висловлюють ідеї і щодо необхідності брати на роботу тих людей, які відчувають відповідальність перед працедавцем, дорожать особистими взаєминами. «Якщо помічник боятиметься не виправдати вашу довіру з якихось причин, це може бути страшнішим за відповідальність. Але де знайти таких помічників, яким ви довіряли б?» — зауважив член Ради адвокатів м.Києва Ігор Іванов.

Так, пропонують брати на роботу родичів. Утім, де їх стільки взяти та ще й з відповідною освітою? До того ж із членами сім’ї обов’язково виникнуть проблеми іншого гатунку.

Тож з доступних інструментів залишаються формалізація взаємин і помірковані технічні обмеження. «Який сенс брати на роботу помічника, якщо йому не можна довірити жодну роботу, обрубавши йому доступ майже до всього?» — коментують учасники заходу.

«Тіньова» база

Оскільки притягнути помічника до відповідальності нині дуже складно, то зробити інформацію про його вчинок публічною цілком можливо.

Наприклад, створити «тіньовий реєстр» помічників, які вже відзначились якимись некоректними діями. На підтвердження доцільності цього адвокати наводять приклад функціонування аналогічних реєстрів у різних галузях економіки. Звісно, така база буде доступна лише адвокатам. Утім, в такому випадку є загроза зловживань з боку осіб, котрі ініціюватимуть унесення інформації до реєстру. Зокрема, це може використовуватися для розв’язання особистих конфліктів, а не робочих питань.

Можливий і другий варіант, для реалізації якого не знадобляться ні законодавчі новели, ні таємні бази даних. Потрібно лише добитися прихильності Ради адвокатів України, яка внесла б зміни до порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів.

Так, адвокати пропонують передбачити в базі пошук за даними не тільки адвокатів, а й помічників. Нині відомості про конкретних помічників відображаються лише в профілях тих адвокатів, з якими вони працюють. Відповідно, знайти інформацію про помічників, не знаючи їх працедавців, неможливо.

Також висловлювалися пропозиції щодо відображення в профілі помічника причин його звільнення. Це, звісно, більш радикальний варіант, однак є й помірковані ідеї: не вказувати причин, оскільки новий працедавець зможе, перевіривши відповідні дані в ЄРАУ, довідатися про помічника в колег, які працювали з ним раніше.

В будь-якому випадку шанси на підтримку таких ініціатив не дуже високі. За словами учасників заходу, адвокати побоюються можливих зловживань. Утім, як зауважив І.Іванов, «адвокат так чи інакше постраждає, залишилося обрати, як саме».

Врешті-решт ідеї та напрацювання збираються представити на засіданні робочої групи з питань унесення змін до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Окрім того, ймовірно, ААУ звертатиметься до колег з Національної асоціації адвокатів України щодо внесення змін до Положення про Єдиний реєстр адвокатів у частині пошуку в цьому реєстрі даних про помічників адвокатів. Така можливість на засіданні круглого столу обговорювалась.