Закон і Бізнес


Экспорт - импорт

Неправильность определения таможенной стоимости товаров фискальный орган должен доказать аргументированно


Александр Данилейко (слева) заверил членов клуба, что украинские посольства и консульства могут помочь в проверке надежности иностранных контрагентов и развитии бизнеса за рубежом.

№14 (1260) 02.04—08.04.2016
Александр Липский, руководитель агентства Lipsky Marketing Group
6000

Вопросы ведения внешнеэкономической деятельности, развития внешней торговли, определения таможенной стоимости товара, а также способы взаиморасчетов и судебную практику обсуждали корпоративные юристы во время очередной (шестой) встречи клуба, которая состоялась на прошлой неделе в Киеве.


Повернути своє

Про практику стягнення сум надміру сплачених податків і митних платежів розповів старший партнер АО Letrado, адвокат Микола Хахула. Зокрема, він зупинився на випадках та умовах, за яких у платників податків виникає право на повернення коштів.

Так, на думку експерта, повернути надміру сплачене можливо, коли митниця незаконно завищила митну вартість увезеного товару, в результаті чого імпортеру довелося сплатити більший ПДВ чи ввізне мито (порівняно з платежами, розрахованими відповідно до митної вартості за ціною, вказаною в договорі). Також достатніми підставами для судового або позасудового оскарження є ситуації, коли:

• за підсумками попереднього року підприємство показало значний прибуток;

• підприємство було змушене сплатити авансові внески з податку на прибуток, нарахований на виплачені дивіденди. При цьому із зарахуванням переплати в рахунок майбутніх платежів виникли проблеми;

• розмір податкового кредиту перевищив розмір зобов’язань;

• підприємство «добровільно» сплатило податки в рахунок майбутніх платежів;

• під час подання звітності та сплати податків були допущені помилки.

У таких випадках має бути підготовлена заява про повернення суми помилково та (або) надміру сплачених податкових та (або) митних платежів, до якої додаються документи, що підтверджують наявність підстав для цього та суму надмірно або помилково перерахованих коштів, митні декларації (в разі повернення митних платежів), а також документ, що свідчить про відсутність податкового боргу.

Приймання та оплата

Партнер і керівник практики міжнародного арбітражу МЮГ AstapovLawyers Євген Блінов зосередився на методах перевірки товару продавцем та особливостях транспортування і приймання вантажів. Він зазначив, що прийом поставки є невід’ємним зобов’язанням покупця у вигляді приймання товару за якістю, кількістю і комплектністю на складі продавця (EXW) або після прибуття перевізника до місця розвантаження.

Розповідаючи про нюанси документування приймання товару, Є.Блінов підкреслив, що законодавством, окрім загальних положень Цивільного та Господарського кодексів, передбачені спеціальні правила прийому товару за якістю, кількістю і комплектністю. Вони викладені в Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (постанова Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 №П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (постанова Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 №П-7).

Що стосується порядку та строків документування прихованих дефектів і пред’явлення рекламацій постачальнику, то в цьому питанні слід враховувати, що акт про приховані недоліки товару повинен бути складений протягом 5 днів після їх виявлення, однак не пізніше 4-х місяців з дня надходження товару на склад покупця. Якщо приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її подальшої обробки двома або кількома підприємствами, такий акт має бути складений не пізніше 4-х місяців з дня отримання продукції підприємством, яке виявило недоліки, або в межах установленого гарантійного терміну.

Інструкціями П-6 і П-7 передбачено, що в разі невідповідності товару за якістю, кількістю і (або) комплектністю покупець пред’являє претензію разом зі складеним актом приймання товару і/або актом про приховані дефекти в установлений термін. Строк розгляду претензії визначено ст.7 Господарського процесуального кодексу — один місяць з моменту її отримання. Таким чином, пред’явлення претензії про невідповідність товару є частиною механізму використання засобів правового захисту покупця, зокрема шляхом звернення до суду.

Принагідно експерт озвучив «рейтинг» форм оплати за їх надійністю для продавця. Найбільш надійною він уважає передоплату. Потім ідуть акредитив та інкасо, а найменш привабливим, на його думку, є відстрочений платіж.

Обовязок доведення

Митне законодавство — одне з найбільш нестабільних і суперечливих у нормативно-правовій системі України. Тільки за часів незалежності діяло 3 митні кодекси. На це звернув увагу начальник управління юридичного забезпечення Socar Energy Ukraine Михайло Третьяков, який зупинився на питаннях визначення митної вартості, її коригування й процедурі оскарження в суді.

Він нагадав, що нині існує 6 методів визначення митної вартості імпорту (ст.57 Митного кодексу). Основний — за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та другорядні:

• за ціною договору щодо ідентичних товарів;

• за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

• на основі віднімання вартості;

• на основі додавання вартості;

• резервний.

Причому останній метод є основним механізмом «ручного» регулювання оподаткування при імпорті.

Також М.Третьяков навів посилання, за яким можна ознайомитися з базою даних «індикативів» при імпорті, і зазначив: згідно із ч.7 ст.54 МК, якщо під час митного контролю фіскальний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, зокрема неправильно визначено митну вартість товарів, заявлена митна вартість уважається визнаною автоматично.

Допомога за кордоном

Спеціальним гостем на засіданні клубу був начальник управління економічного співробітництва Міністерства закордонних справ та виконавчий секретар Ради експортерів та інвесторів при МЗС Олександр Данилейко. Він ознайомив із цілями та завданнями ради, а також поінформував про види консультаційної допомоги, яку МЗС може надати українським компаніям при виконанні ними зовнішньоекономічної діяльності та розвитку бізнесу за кордоном.

Наразі рада об’єднує понад 80 українських галузевих асоціацій і провідних експортоорієнтованих компаній. О.Данилейко запевнив, що рада є реальним, оперативним і ефективним механізмом сприяння національним експортерам на зовнішніх ринках, а її веб-сайт — єдиним агрегатором економічної та ділової інформації всіх українських дипломатичних установ, що забезпечує зручний доступ до відомостей стосовно ведення бізнесу за кордоном, налагодження відносин з іноземними партнерами. Англомовна версія сайту розрахована безпосередньо на іноземну бізнес-аудиторію.

Також представник держави розповів присутнім про діяльність центру підтримки експортерів представництва України при ЄС і зазначив, що українські підприємства можуть вивчати комерційні та технологічні пропозиції на он-лайн-біржі проекту. А в разі зацікавленості  — звертатися по більш детальну інформацію до представництва.

***

Зустріч пройшла в атмосфері професійного спілкування й завершилася вже традиційним розіграшем подарунків від компаній — партнерів клубу. Наступне засідання заплановане на травень.