Закон і Бізнес


Рабочие вопросы

Должно ли быть аннулировано свидетельство арбитражного управляющего в случае его перехода на госслужбу


№11 (1257) 12.03—18.03.2016
НИКОЛАЙ ГУСАК, член ВСЮ; Андрей Потемкин, зампред Дисциплинарной комиссии арбитражных управляющих
5557

Практика показывает, что, переходя на государственную службу, арбитражные управляющие прекращают действие своих свидетельств. Поэтому, если впоследствии они захотят вернуться к профессии, им придется заново проходить обучение и стажировку в течение 6 месяцев и сдавать квалификационный экзамен. О том, обязательное ли такое прекращение и как в подобных ситуациях поступают адвокаты, поговорим далее.


Професійні обовязки

Чинне законодавство передбачає, що держслужбовці не мають права займатися іншою оплачуваною (крім деяких винятків) або підприємницькою діяльністю. Тому, в разі прийняття на держслужбу арбітражний керуючий, як і адвокат, зобов’язаний залишити свою попередню діяльність.

Частина 2 ст.112 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 №2343-XII передбачає, що у випадку припинення діяльності арбітражного керуючого виключають з Єдиного реєстру арбітражних керуючих, а його свідоцтво анулюється.

У зв’язку із цим виникає питання: чи зобов’язаний арбітражний керуючий у разі вступу на держслужбу припинити свою діяльність й анулювати свідоцтво?

Відповідно до ч.4 ст.97 закону №2343-XII арбітражний керуючий повинен 1 раз на 2 роки підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

Пунктом 4.1 розд.IV Положення про систему підготовки і перепідготовки осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та підвищення кваліфікації і перепідготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), їх підготовки у справах про банкрутство страхових організацій, затвердженого Мін’юстом, визначено, що арбітражний керуючий повинен постійно працювати над удосконаленням свого професійного рівня та 1 раз на 2 роки підвищувати кваліфікацію.

Як передбачає вказане положення, підвищення кваліфікації проводиться з метою покращення знань, умінь та набуття навичок, необхідних для ефективного вирішення завдань професійної діяльності арбітражних керуючих.

У разі ж виявлення осіб, які не пройшли підвищення кваліфікації, департамент Мін’юсту з питань судової роботи та банкрутства вносить подання до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих щодо застосування до них дисциплінарних стягнень.

Отже, якщо особа, яка є арбітражним керуючим, вступить на держслужбу і вчасно не пройде підвищення кваліфікації, то в разі виявлення такого порушення до неї може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Крім цього, згідно із законом арбітражний керуючий зобов’язаний знайти приміщення для офісу, виконувати за відповідною адресою свої обов’язки як конкурсного керуючого, забезпечувати своєчасне отримання кореспонденції тощо.

Невиконання арбітражним керуючим цих та інших передбачених законом вимог може бути кваліфіковане як дисциплінарний проступок, за що його також можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Вимоги закону

Статтею 112 закону №2343-XII встановлено виключний перелік підстав, з яких може бути припинено діяльність арбітражного керуючого і прийняття на державну службу не входить до нього. Зупинити ж діяльність арбітражного керуючого державний орган з питань банкрутства може лише на підставі ч.4 ст.106 закону №2343-XII в разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в його роботі. Це має супроводжуватися переданням матеріалів перевірки дисциплінарній комісії для накладення стягнень.

Вирішення порушеного питання передусім перебуває в площині вироблення розумного ставлення до нього. Так, згідно з абз.2 ч.2 ст.1 закону №2343-XII арбітражний керуючий — фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з-поміж осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Відповідно до ст.4 закону №2343-XII арбітражний керуючий з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим до моменту припинення його повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Право на таку діяльність дається особі, яка отримала відповідне свідоцтво в порядку, встановленому цим законом, та внесена до вказаного реєстру.

Отже, фізична особа, яка має свідоцтво арбітражного керуючого, реалізує свої відповідні права та обов’язки лише в разі її призначення господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором. До моменту відповідного призначення така особа може вважатися наділеною правом на виконання відповідної діяльності, але не такою, що фактично її виконує.

У зв’язку із цим, якщо на держслужбу вступить особа, яка має свідоцтво арбітражного керуючого, проте не призначена господарським судом у відповідному статусі в жодній справі про банкрутство, то немає підстав говорити про те, що така особа провадить іншу оплачувану діяльність та порушує вимоги законодавства.

У розрізі порушеної теми залишається відкритим питання щодо виконання арбітражним керуючим інших передбачених законом №2343-XII вимог, невиконання яких може бути кваліфіковане державним органом з питань банкрутства як дисциплінарний проступок.

У зв’язку із цим закон №2343-XII доцільно доповнити нормами, які передбачатимуть можливість зупинення права на заняття діяльністю арбітражного керуючого в разі вступу на держслужбу, як це встановлено законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-V.

Таким чином, буде усунуто прогалину в законодавстві стосовно правового врегулювання питання щодо зупинення права на заняття діяльністю арбітражного керуючого у зв’язку із вступом на держслужбу.

Як в адвокатів

По-іншому ця проблематика регулюється в адвокатів. Відповідно до закону №5076-VI у разі виникнення обставин несумісності адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Частина 5 ст.31 цього ж акта передбачає, що впродовж строку зупинення такого права адвокат не може займатися адвокатською діяльністю. Також він не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування. Інформація ж про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вноситься до Єдиного реєстру адвокатів. Цим же законом визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю поновлюється після того, як адвокат звернеться з відповідною заявою.

Таким чином, адвокат може зупинити свою діяльність, а після усунення обмежувальних обставин — поновити її. При цьому ніхто не змушуватиме його наново складати кваліфікаційний іспит, проходити стажування тощо.

Проте арбітражному керуючому законодавець такої можливості не дав. І сьогодні чи не єдиним виходом, який знаходять представники цієї професії, котрі не хочуть виникнення будь-яких питань щодо несумісності, стає подання письмової заяви про припинення діяльності, що тягне за собою анулювання відповідного свідоцтва.

Якщо ж після усунення обмежувальних обставин така особа захоче знову займатися діяльністю арбітражного керуючого, то їй доведеться знову проходити навчання та стажування протягом 6 місяців і складати кваліфікаційний іспит.

Підвищення кваліфікації

Як уже зазначалося, відповідно до ч.4 ст.97 закону №2343-XII арбітражний керуючий повинен 1 раз на 2 роки підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства. Невиконання цієї вимоги може стати підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Водночас слід розуміти, що перебуваючи на держслужбі, особа, яка є арбітражним керуючим, не займається попередньою професійною діяльністю, а покращує управлінські знання, уміння та навички. Наприклад, уміння планувати робочий час, реалізувати план діяльності свого підрозділу, систематизувати, опрацьовувати, аналізувати та узагальнювати інформацію, визначати терміни, порядок і послідовність виконання робіт, проводити наради, прогнозувати події, стимулювати діяльність підлеглих тощо. Відповідні навички після припинення держслужби й повернення в професію можуть бути використані для ефективного вирішення завдань арбітражного керуючого.