Инвестиция в победу

Юристы предложили механизм, как выровнять шансы платежеспособных и неплатежеспособных контрагентов в международном арбитраже

Финансирование международного арбитража, обеспечение иска, противодействие процессуальным диверсиям, а также сопровождение проверок фискальных и контролирующих органов — такие темы стали предметом обсуждения во время очередной, пятой, встречи членов клуба корпоративных юристов и финансистов.

Найкраще, втім, без витрат

У світовій бізнес-практиці порівняно недавно з’явився напрям фінансування видатків у міжнародних арбітражних і судових процесах, котрий як ефективний спосіб вирішення міжнародних спорів становить для українських компаній величезний інтерес. Про те, як залучити найкращих юристів Лондона для вирішення свого спору й не платити арбітражного збору, розповів радник адвокатського об’єднання «Спенсер і Кауфманн» Микола Ліхачов.

Він порекомендував використовувати арбітражні застереження тим, хто укладає договори з іноземними компаніями, і не боятися звертатися до арбітражу в разі виникнення спору. Також він розповів, що серед арбітражних інстанцій є «статусні», такі як LCIA — Лондонський міжнародний арбітражний суд і ICC — Міжнародний арбітражний суд при ТПП у Парижі. Однак існують і менш дорогі, які не поступаються якістю розгляду: SCC — так званий Стокгольмський арбітраж або VIAC — Віденський міжнародний арбітражний центр. У кожної — свій регламент і свої розцінки. Хтось розраховує розмір зборів на основі погодинних ставок арбітрів, залучених до розгляду, інші обчислюють певний відсоток від суми позову.

Однак, на думку М.Ліхачова, не варто думати, що арбітраж — це дорого. Адже, за загальним правилом, усі арбітражні витрати зазвичай несе сторона, що програла. І тому, на чиєму боці право, не варто хвилюватися з приводу вартості. Принаймні можна турбуватися меншою мірою.

У зв’язку із цим досить популярною стає послуга, яку зараз активно пропонує «Спенсер і Кауфманн», — так зване фінансування арбітражу чи судового процесу третьою стороною. «Ми працюємо з низкою інвестиційних фондів, які повністю оплачують арбітражні збори і витрати на юристів, що представляють інтереси клієнтів у міжнародному суді або арбітражі. Це дуже зручний вихід із ситуації, коли у клієнта сильна правова позиція, але недостатньо грошей для оплати арбітражних зборів і витрат на юристів. За це фонди беруть собі певний відсоток від виграшу клієнта в спорі, який вони фінансують», — пояснив М.Ліхачов, додавши, що в разі програшу всі витрати залишаються на фонді, а український клієнт не втратить жодної копійки. Фактично така можливість вирівнює шанси платоспроможних і неплатоспроможних контрагентів у міжнародному арбітражі або іноземному суді.

Рейтинг підстав

Про проблеми забезпечення позову розповів керуючий партнер адвокатського бюро Pragnum Віталій Бобриньов, на думку якого, до цього процесуального інструменту сьогодні, на жаль, ставляться швидше як до лазівки для зловживань. Звідси і низька статистика: заяви про забезпечення подаються у 10% справ, а застосовується цей інструмент суддями лише в 1,5% випадків.

В.Бобриньов звернув увагу на те, що згідно із законодавством необхідність забезпечення позову повинна обгрунтовуватися документально підтвердженими діями відповідача, пов’язаними, наприклад, з реалізацією майна або підготовкою до цього, витрачанням коштів не для розрахунку з позивачем, укладенням договорів поруки або застави тощо. Всі ці дії повинні виконуватися після пред’явлення позову, бути спрямовані на ухилення від виконання зобов’язань і реально ускладнювати виконання судового рішення. Для порівняння теорії і практики спікер представив рейтинг реальних підстав, які сьогодні використовуються господарськими судами. Його складено на основі аналізу близько 400 ухвал судів. Зокрема, до нього увійшли:

• наявність у боржника значної заборгованості та відсутність спроб її погасити;

• розмір статутного капіталу боржника менший від суми боргу;

• боржник має можливість реалізувати майно;

• існує ймовірність того, що рішення суду без застосування забезпечення виконати буде неможливо;

• подальше використання майна може привести до його зносу.

Все це, на думку В.Бобриньова, достатньо характеризує якість прийнятих рішень, а про справжні причини їх ухвалення залишається тільки здогадуватися.

Боротьбі з процесуальними диверсіями опонента присвятив свою доповідь партнер цієї ж компанії Дмитро Жуков. Він розповів, як у рамках закону можна протидіяти неявці сторони, оскаржувати ухвали, що не підлягають оскарженню, скоротити час для підготовки відповідачем відзиву на позов, боротися із систематичними відводами судді, а також пояснив, що робити із залученням номінальних третіх осіб без самостійних вимог і поданням клопотань про проведення експертизи та зупинення розгляду справи.

Адвокат не буде зайвим

Практичними порадами щодо того, як проходити перевірки фіскальних та органів контролю, а також супроводжувати візити правоохоронних органів (зокрема обшуки та виїмки), поділився партнер, адвокат SAFIR Law & Finance Віталій Батуринський.

Він уважає, що іноді підприємства втрачають пильність і самі створюють собі проблеми: «Досить часто органи ДФС подають запити підприємствам про надання певної інформації. За її наданням настає додаткове звернення (для конкретизації отриманої інформації) від податкової міліції в порядку ст.93 Кримінального процесуального кодексу (збирання доказів). Платник податків знову йде на поступки і, як результат, уже викликається як свідок у кримінальному провадженні». Аби уникнути цього, юрист радить відповідати на запити виключно з огляду на повноваження органів податкової міліції, а якщо є наказ про призначення перевірки на підставі постанови слідчого, оскаржувати його за відповідною процедурою.

В.Батуринський також окреслив ключові моменти, на які потрібно звертати увагу під час обшуку чи виїмки. Зокрема, варто перевірити, який саме термін пред’явлення до виконання зазначено в ухвалі суду.

Слід також пам’ятати, що ухвала дає право на проникнення лише один раз. Тобто, якщо правоохоронці планують продовжити слідчу дію наступного дня, доцільно погодитися, але варто наполягти, аби в протоколі зазначили дату і час закінчення (адже вам необхідно написати свої пояснення та зауваження). А згодом правоохоронцям можна нагадати про положення ст.235 КПК, згідно з якими ухвала про тимчасовий доступ до речей дається для пред’явлення до виконання один раз, навіть якщо в ній цього не зазначено.

У будь-якому випадку, на думку юриста, в разі появи «гостей» не зайвим буде виклик адвоката, адже його зможуть допустити до інших паралельних слідчих дій. Наприклад, коли під час проведення обшуку одночасно відбувається допит працівників, а юрист підприємства просто не зможе брати участь у ньому.

***

Наприкінці заходу спікери та члени клубу, якими є топ-менеджери та керівники юридичних департаментів українських підприємств реального сектору економіки, традиційно мали змогу поспілкуватися між собою в невимушеній обстановці за чашкою кави, аби додатково з’ясувати ті проблеми, які, можливо, не були розкриті під час доповідей, та обмінятися контактами. Також засновник клубу корпоративних юристів та фінансистів Олександр Липський розіграв серед присутніх кілька призів від партнерів, одним з яких є й наше видання.