За отводом отвод

Что лишает основания для рассмотрения жалобы?

Заявление об отводе судьи по делу, возбужденному по рассмотрению заявления об отводе судьи, оставляют без рассмотрения.

Жалобы на решения, действия или бездействия в ходе досудебного расследования рассматриваются с обязательным участием лица, подавшего жалобу, или его защитника, представителя и следователя или прокурора, решения, действия или бездействия которых обжалуются. Однако, как показывает анализ судебной практики, жалобщики часто не спешат появляться на судебное заседание.

Визначилися з потерпілою

Згідно з обліково-статистичною звітністю Чернівецького райсуду Вінницької області протягом 11 місяців 2015 року в його провадженні перебувало 8 справ за скаргами на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування.

Так, 21.04.2015 розглянуто справу №150/287/15-к, відкриту за скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілою в кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК, із винесенням ухвали про задоволення скарги. Було скасовано постанову слідчого від 11.02.2015 про відмову у визнанні потерпілою.

Якщо підстави для задоволення скарги відсутні, слідчий суддя постановляє відповідну ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Однак ухвала про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а відповідно до ч.6 ст.304 КПК ухвала слідчого судді про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути так само оскаржена. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом 5 днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відмовляючи в задоволенні скарги на рішення, дії чи бездіяльність повноважних органів під час досудового розслідування, слідчі судді встановлювали фактичну відсутність оскаржуваної дії чи бездіяльності.

Так, при розгляді справи №150/46/14-к, порушеної за скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим було проведено всі необхідні слідчі дії для з’ясування обставин кримінального правопорушення та встановлення винних осіб, а тому постанова про закриття кримінального провадження є законною та обгрунтованою. Отже, скарга не підлягає задоволенню.

Лжесвідчення не виявили

За фактом отримання правоохоронними органами постанови Шаргородського райсуду Вінницької області від 21.05.2013 про надання особою завідомо неправдивих свідчень за ч.1 ст.384 КК порушено кримінальне провадження. За фактом звернення до правоохоронних органів із заявою про завідомо неправдиві свідчення особи за ч.1 ст.384 КК порушено кримінальне провадження. Постановою прокурора прокуратури Чернівецького району Вінницької області від 20.11.2013 матеріали досудового розслідування в цих провадженнях об’єднані в одне.

Під час досудового розгляду цього провадження неодноразово приймалися постанови про його закриття, які були скасовані прокурором 31.07.2013 та 16.12.2013. Останній раз така постанова була скасована ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18.02.2015 з підстав недослідження об’єктивної та суб’єктивної сторін інкримінованого свідкам правопорушення та у зв’язку з неприйняттям рішення щодо відсутності чи наявності в діях свідків ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК.

На виконання зазначеної ухвали слідчою Чернівецького СВ УМВСУ Вінницької області було додатково допитано свідків і забезпечено тимчасовий доступ до матеріалів кримінальної справи та протоколів судового засідання, які стосуються завідомо неправдивих свідчень особи та перебувають у Шаргородському райсуді. Долучено до матеріалів кримінального провадження копії журналу судового засідання від 19.02.2013, протоколів засідань, постанов суду та копію звукозапису СD-R у справі.

На підставі зібраних доказів під час досудового розгляду встановлено, що, попри попередження про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, а також за відмову від свідчень, особа дала показання, які різняться між собою в частині надання відомостей про те, хто виготовляв графік та табель відпрацювання громадських робіт.

Свідок пояснила, що давала правдиві показання на досудовому розслідуванні та під час судових засідань, розбіжності виникли у зв’язку з відповідями на уточнювальні запитання. На підставі зібраних і досліджених доказів слідча дійшла висновку про відсутність прямого умислу в діях свідка як на допиті на досудовому слідстві, так і під час розгляду кримінальної справи, оскільки свідок стверджувала, що виготовляла документацію на прохання сільського голови, чий підпис стоїть на документах.

Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.384 КК, характеризується активною поведінкою суб’єкта кримінального правопорушення, що полягає в неправдивих показаннях. Таке повідомлення має містити недостовірні відомості про факти та обставини, що мають значення для відповідного провадження.

Посилання на обставину, що склад злочину встановлено постановою Шаргородського райсуду, визнано слідчим суддею безпідставними, оскільки такою постановою лише зафіксовано факт невідповідності показань свідка, а слідчою зроблено висновок про відсутність складу злочину в його діях. Підставою для закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю події злочину стало невстановлення факту надання особою завідомо неправдивих показань.

Твердження скаржниці про те, що їй безпідставно відмовляли в задоволенні клопотання про проведення комп’ютерно-технічної експертизи, визнано слідчим суддею безпідставним, оскільки така відмова обгрунтовувалася нормами ст.60 КПК.

Порушення строків

Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування згідно із ч.1 ст.305 КПК не зупиняє виконання рішення чи дії слідчого, прокурора. Водночас відповідно до зазначеної норми слідчий чи прокурор має право самостійно реагувати та усувати допущені порушення без рішення слідчого судді по суті скарги. Самостійне скасування вказаними особами рішення відбувається так само, як його було ухвалено (постанова скасовується постановою). Підтвердженням реагування на протиправну бездіяльність є вчинення відповідних дій або винесення рішення, яке слідчий чи прокурор не вчинили/не ухвалили, але зобов’язані були це зробити.

Право самостійно скасовувати рішення або припиняти дію чи бездіяльність може бути реалізоване слідчим чи прокурором виключно у випадках, коли оскаржуються:

• бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання відповідних заяви чи повідомлення, в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК, а також у невчиненні інших процесуальних дій, котрі він зобов’язаний учинити у визначений КПК строк;

• рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;

• рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;

• рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки. Відповідно до ч.2 ст.305 КПК прокурор має право самостійно скасувати рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Наслідком цього є закриття провадження за скаргою слідчим суддею. Інші рішення, дії чи бездіяльність не можуть бути самостійно скасовані чи припинені слідчим чи прокурором.

Слідчим суддею розглянуто справу №150/45/14-к, порушену за скаргою на постанову слідчого СВ Чернівецького РВ УМВС від 29.04.2015, про закриття кримінального провадження. В судовому засіданні прокурор долучив постанову від 21.05.2015 про скасування оскаржуваної постанови. Слідчий суддя ухвалив рішення про закриття провадження.

Відповідно до чч.2—3 ст.306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування розглядаються не пізніше 72 год. з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше 5 днів з моменту надходження скарги. Основними причинами порушення строків розгляду скарг є неявка особи, яка подала скаргу, в судове засідання, незважаючи на належне її повідомлення у спосіб, передбачений ст.135 КПК. Оскільки її участь у судовому засіданні є обов’язковою, у слідчого судді відсутні законні підстави для розгляду такої скарги.

Також непоодинокими є випадки заявлення відводу слідчому судді, а в подальшому і слідчим суддям, які розглядають відводи слідчому судді. Наслідком цього є порушення строку розгляду.

Так, у провадженні Чернівецького райсуду Вінницької області перебувала скарга на постанову слідчого РВ УМВС від 19.07.2015 про закриття кримінального провадження.

20.08.2015 відповідно до ухвали слідчого судді заяву про відвід судді в справі, порушеній за скаргою заявника на зазначену постанову, задоволено, а скаргу передано на розгляд іншому слідчому судді цього ж суду в порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК.

31.08.2015 відповідно до ухвали слідчого судді заяву про відвід судді за скаргою на постанову слідчого від 19.07.2015 задоволено, скаргу передано на розгляд іншому слідчому судді.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 11.09.2015 заяву про відвід судді у справі №150/46/14-к, порушеній за розглядом заяви про відвід судді, залишено без розгляду, оскільки чинним КПК не передбачено можливості подання заяви про відвід судді, який розглядає питання про відвід.