Весомый аргумент

Нередко точку в споре ставят не доводы сторон, а заключение специалиста

Суд считает необоснованным ходатайство о постановке вопроса о возможности подписания намеренно измененным почерком и в необычных условиях.

Принимая решение, судьи предпочитают обращаться к специалистам, несмотря на возражения процессуальных участников. При этом последние не всегда могут получить компетентные ответы на все интересующие их вопросы в рамках производства.

На власний розсуд

У Мурованокуриловецькому районному суді Вінницької області узагальнили практику призначення експертиз у цивільних справах за 2013—2014 роки.

Враховуючи положення Цивільного процесуального кодексу, зокрема ст.239, у справах окремого провадження про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання її недієздатною судді за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я особи самостійно призначали судово-психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану. Основні питання, які при цьому ставили експерту: чи має та або інша особа психічне захворювання? Чи розуміє вона значення своїх дій та чи може керувати ними?

Траплялися випадки, коли одна зі сторін заперечувала проти призначення експертизи, однак суд її призначав, мотивуючи відхилення заперечень сторони.

Так, у справі, порушеній за позовом Особи 1 до Особи 2, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою представник позивача у підготовчій частині судового засідання оголосила заяву про призначення судової земельно-технічної експертизи для вирішення таких питань:

• чи відповідає фактичний порядок користування земельними ділянками правовстановлюючим документам на них та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування;

• чи має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок;

• чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об’єктів відповідача щодо межі земельних ділянок сторін правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки;

• яка фактична площа перебуває в користуванні власників земельних ділянок;

• за рахунок яких земель збільшено розмір земельної ділянки відповідача порівняно з правовстановлюючим документом;

• чи відповідає нормам ДБН житловий будинок та паркан відповідача щодо земельної ділянки позивача.

Представник відповідача заперечив проти призначення експертизи, заявивши, що в цьому немає потреби, оскільки попередній власник земельної ділянки узгодив розміщення паркану між нею та земельною ділянкою Особи 1.

Утім, суд дійшов висновку, що для з’ясування всіх обставин справи необхідно провести експертизу та на підставі п.5 ч.1 ст.202 ЦПК зупинити провадження до отримання висновку експерта.

Умови підписання

Відповідно до п.5 ч.6 ст.130 та ст.168 ЦПК судова експертиза призначалася як у порядку підготовки справи до розгляду одночасно із відкриттям провадження, так і в процесі розгляду справи.

Згідно із ч.3 ст.143 ЦПК суд у всіх випадках ураховував право осіб, які беруть участь у справі, поставити питання, на які потрібна відповідь експерта. Однак при цьому також ураховувалося, що кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається саме ним.

Так, у справі, порушеній за позовом Особи 3 до ПП «Бонас», представник позивача заявила клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для з’ясування того, ким — Особою 3 чи іншою особою — поставлено підписи у договорах оренди землі та інших документах, що є невід’ємною частиною договору оренди, а також усно просила порушити перед експертом питання про можливість підписування Особою 3 відомостей на видачу зерна на земельні паї за 2011—2013 роки.

Представник відповідача не заперечив проти призначення експертизи. Одночасно на підставі ч.3 ст.143 ЦПК висловив думку про необхідність поставити перед експертом питання:

• чи міг Особа 3 в документах ставити підпис навмисно зміненим почерком або у незвичайному стані, під впливом незвичайних умов;

• якщо підписи поставлені не Особою 3, то яка ймовірність належності їх Особі 4.

А також аналогічні запитання щодо договорів оренди цих же земельних ділянок за 2007 рік.

Суд дійшов висновку, що для з’ясування обставин справи необхідні спеціальні знання в галузі графології, а тому необхідно провести почеркознавчу експертизу.

Що стосується кількості та змісту запитань, то суд уважав за правильне, доцільне й необхідне повністю задовольнити клопотання позивача щодо питань, які необхідно поставити експерту, а клопотання представника відповідача — задовольнити частково. Зокрема, суд вирішив поставити перед експертом питання про можливість підписання договорів та супутніх документів дружиною позивача — Особою 4. Одночасно суд уважав необгрунтованим клопотання про порушення питання щодо можливості виконання підпису Особою 3 навмисно зміненим почерком або у незвичайному стані, під впливом незвичайних умов. Мотивував це тим, що в судовому засіданні не встановлювалися та не досліджувалися обставини стосовно наявності в Особи 3 умислу на визнання договорів недійсним ще при їх укладенні в 2011 році, а також обставини, що доводили б існування незвичайних станів у позивача чи підписання договорів у незвичайних умовах. Суд також виключив можливість порушення питання стосовно договорів оренди спірних земельних ділянок, укладених у 2007 році, оскільки предметом спору були договори оренди за квітень 2011-го, а прийняття чи збирання доказів щодо договорів оренди за 2007 рік виходить за межі предмета позову та позовних вимог.

Будинок з верандою

Також протягом періоду, що аналізується, у справі, порушеній за позовом Особи 6 до Особи 7, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування та виділ частки в спадковому майні в натурі призначалася будівельно-технічна експертиза. Зокрема, вона мала вирішити питання дійсної вартості житлового будинку, можливих варіантів його поділу, поділу надвірних будівель і земельних ділянок та визначення варіантів виділення в натурі.

Було запропоновано два можливі варіанти розподілу житлового будинку та чотири варіанти виділення в натурі 1/2 частки земельної ділянки відповідно до першого та другого варіантів розподілу житлового будинку та надвірних будівель.

Сторони під час судового розгляду не дійшли згоди щодо варіантів поділу. Тому при вирішенні цього питання суд виходив із того, що позивач нині перебуває за межами України, має там постійне місце роботи, у спірному будинку не проживає, а відповідач користується житловим будинком як співвласник.

З інвентаризаційної справи, яка була вивчена в судовому засіданні, висновку експерта з додатками суд установив, що житловий будинок має один вхід, а тому зробив висновок про доцільність виділу частки кожному зі співвласників таким чином, аби кожен з них користувався частиною будинку, до якої належить веранда.