От общего к индивидуальному

В парламенте предлагают отказаться от норм, направленных на массовую люстрацию представителей третьей ветви власти

В Верховной Раде зарегистрирован законопроект, который должен отменить наработанные за последние годы правила увольнения судей. В частности, планируется отказаться от материалов, наработанных ВСК, а также не проводить квалификационное оценивание законников. В то же время, очевидно, даже инициатор изменений понимает призрачность шансов их принятия.

Заплутана відповідальність

Відразу 3 проекти (№№3415, 3414, 3407), спрямовані на скасування нинішнього «люстраційного» законодавства, підготував народний депутат Дмитро Шпенов (фракція ПП «Опозиційний блок»). «Я вважаю, що відновлювати довіру до судів необхідно було в законний спосіб і у відповідності з міжнародними стандартами, як-от: індивідуальна відповідальність за кожним конкретним випадком, доказування провини в судовому порядку, гарантії справедливого судового розгляду», — пояснив появу напрацювань парламентар.

Нинішній же варіант очищення судової системи він вважає тиском на судову владу. «Масова люстрація швидше сприймається як спосіб помсти чи розплати», — наголошує депутат.

Перший недолік, на який звертає увагу Д.Шпенов, — встановлення санкцій стосовно суддів одразу двома «люстраційними» законами. Перший з них — загальний «Про очищення влади», другий — спеціальний «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Вказуючи на цю проблему, парламентар аргументує точку зору вердиктом Венеціанської комісії. У ньому, зокрема, зазначається, що в разі, коли суддя вже був предметом процедури відповідно до одного документа, процедура, передбачена іншим, до нього застосовуватись не повинна. А коли жодна процедура ще не була проведена, залишається незрозумілим, яка з них переважає, наголошують у комісії. Тому експерти роблять висновок, що це питання має регулюватися лише одним актом.

Міжнародний стандарт

Крім цього, Д.Шпенов звертає увагу на те, що законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» було створено Тимчасову спеціальну комісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, яка, на його думку, «фактично перебрала на себе повноваження Вищої ради юстиції».

До того ж парламентар переконаний, що звільнення за порушення присяги служителів Феміди, які розглядали справи щодо учасників подій на майдані, порушує гарантії неможливості притягнення суддів до відповідальності за їхні рішення.

«Такі гарантії грунтуються на європейських стандартах незалежності суддів, за якими судді повинні бути цілком вільними у винесенні неупереджених рішень у справах, які вони розглядають, покладаючись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство», — посилається нардеп на позицію, викладену Комітетом міністрів Ради Європи ще у 1994 р. Так само Консультативна рада європейських суддів у своєму висновку від 23.11.2007 №10 наголошувала на неможливості збереження судової незалежності або демократичного балансу гілок влади, якщо суддя може бути притягнений до відповідальності через своє рішення.

Тому парламентар хоче виключити із закону «Про очищення влади» ті положення, які передбачають застосування санкцій до суддів, а закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» взагалі визнати таким, що втратив чинність.

Внести зміни нардеп пропонує й до інших актів, що дозволяють застосування різного роду санкцій до суддів. Зокрема, планується виключити такий вид дисциплінарного стягнення, як переведення законника до суду нижчої інстанції. Так само варто відмовитись від кваліфікаційного оцінювання суддів.

Звична процедура

Фактично Д.Шпенов пропонує повернутися до тієї моделі притягнення суддів до відповідальності, яка існувала до ухвалення «люстраційних» законів. Тобто, отримавши скаргу, ВРЮ чи ВККС проводитимуть перевірку, і в разі виявлення фактів порушення присяги вноситиметься пропозиція про звільнення служителя Феміди. При цьому така модель може забезпечити «очищення» суддівських кадрів з не меншою ефективністю, ніж напрацювання останніх років.

Ніхто не заважає нардепам, прокурорам, політичним активістам чи просто небайдужим громадянам звертатись до відповідних органів зі скаргами на суддів, які, на їхню думку, порушують присягу. До того ж ця процедура викликатиме значно менше застережень, ніж нові механізми: до неї вже давно звикли.

Водночас, з точки зору представників влади, вона має очевидні недоліки. Перший — це її тривалість. Процедура дослідження всіх матеріалів, які свідчать про порушення суддею законів, займає не один місяць. Для прикладу ВРЮ після відновлення своєї роботи взялася за скарги, які надійшли на розгляд ще в 2012 р. За нинішніми ж правилами, всі дисциплінарні скарги на суддів судів першої та другої інстанцій спершу надходитимуть до ВККС, а лише потім висновки надсилатимуться до Ради. Це ще більше може затягнути розгляд необхідних матеріалів. А втрата оперативності означатиме й втрату ефективності дій.

Однак, на думку оглядачів, не це є основною причиною, через яку ухвалення цих проектів наразі неможливе. Якщо парламентарі підтримають проекти Д.Шпенова, то тим самим поставлять підписи під помилковістю практики «очищення» судової системи, яка створювалася впродовж останніх років.

Напевно, розуміє це і сам ініціатор проектів, який навряд чи має ілюзії з приводу їхнього ухвалення. Головним для нього було продемонструвати альтернативну думку. Нехай майже ніхто з колег до неї і не прислухається.

коментар «ЗiБ»

ВАСИЛЬ НІМЧЕНКО, фракція ПП «Опозиційний блок»:

— Зважаючи на норми Конституції, є всі підстави визнавати закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» таким, що втратив чинність. Адже цей акт можна вважати одним з елементів узурпації судової системи і перетворення суддів мало не на ворогів народу.

Зараз мова йде не тільки про захист суддів, а й про відстоювання норм ст.55 Конституції, яка має забезпечити громадянам доступ до правосуддя. В умовах же узурпації судової системи виконання її вимог стає неможливим.

Відповідно до закону суддів притягають до відповідальності за розгляд справ щодо учасників подій на майдані, яких амністували лише 29 лютого. А до того вони вважались такими, що вчинили протиправні дії.

Своє рішення щодо «люстраційних» законів оголосила й Венеціанська комісія, яка дійшла висновку, що судді взагалі не повинні потрапляти під дію закону «Про очищення влади». Також міжнародні експерти вказали, що закон про відновлення довіри до судової влади є недолугим, адже він не відповідає нормам міжнародного права. За наявності таких правових підстав Д.Шпенов обгрунтовано ставить питання про визнання закону таким, що втратив чинність.

Леонід Ємець, фракція ПП «Народний фронт»:

— Цей проект зареєстровано у зв’язку з тим, що команда «регіоналів» мріє повернути контроль над українськими судами. Власне, зараз у судах їхні призначенці, але вони хочуть мати контроль над керівними посадами, яких «регіональних» суддів було позбавлено законодавством.

Зараз вони намагатимуться реалізувати цей план. Але шансів у них небагато. Можливо, ці ініціативи виникають у рамках рекламної кампанії Опозиційного блоку.