Закон і Бізнес


Затяжной квалифспор

Кто поставит точку в истории с разработкой правил профпроверки


«Хронология жизни» квалификационного оценивания

№44 (1238) 31.10—06.11.2015
МАРИНА ЗАКАБЛУК
34714

Уже 4 месяца два органа не могут прийти к согласию относительно того, как должно происходить первичное квалифоценивание судей. Высшая квалификационная комиссия судей и Совет судей имеют диаметрально противоположные взгляды на то, каким будет первый этап оценивания: сдача экзамена или исследование досье. Также комиссия игнорирует предложение ССУ, чтобы сначала квалифпроверку прошли судьи — члены ВККС и Высшего совета юстиции. Почему учреждения не идут друг другу на уступки и кто в конце концов поставит точку в этом затяжном квалифспоре?


Врахували, та не все

Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» зобов’язав усіх володарів мантій пройти первинне кваліфоцінювання, аби вони довели, що можуть вершити правосуддя у відповідних храмах Феміди. Вироблення правил проведення такої перевірки лягло на плечі ВККС. У липні вона видала на-гора проект порядку та методологію кваліфоцінювання.

Однак вийти на остаточний варіант документа не вдалося дотепер: комісія не може без погодження РСУ (адже це передбачено законом) затвердити акт. Недавно «кваліфікаційники» вже втретє відправили «самоврядникам» проект порядку, адже дві перші спроби знайти підтримку в РСУ зазнали невдачі: щоразу представники суддівської спільноти виявляли в документі недоліки. Отже, процес підготовки регламенту відповідної процедури можна охарактеризувати словами з вірша без кінця: «Наша пісня гарна й нова, починаєм її знову».

З одного боку, ВККС уже врахувала близько 100 пропозицій, що надійшли від РСУ. Серед них — гарантування законнику права добровільно відмовитися від мантії. «До проведення первинного кваліфікаційного оцінювання та на будь-якому його етапі суддя має право подати заяву про відставку або про звільнення за власним бажанням відповідно до ст.120 закону «Про судоустрій і статус суддів». У цьому випадку кваліфікаційне оцінювання зупиняється», — таку пропозицію РСУ внесли до проекту.

З другого — ВККС не погоджується «переставити місцями» етапи кваліф-оцінювання. А ще — зобов’язати служителів Феміди (за винятком суддів у відставці), які відряджені до комісії та ВРЮ, першочергово пройти проф-перевірку.

Поступатися не готові

21 жовтня ВККС знову спрямувала документ «самоврядникам» із супровідним листом. «Комісія звертається до РСУ та кожного її члена з наполегливим проханням невідкладно виконати вимоги закону щодо погодження Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді та нарешті зрушити з місця процес очищення суддівського корпусу. Подальше зволікання з проведенням первинного кваліфікаційного оцінювання суддів гальмує проведення судової реформи, сприяє зростанню напруження у суспільстві та стає підгрунтям для реалізації радикальних закликів щодо звільнення всіх суддів», — попередили «кваліфікаційники».

РСУ не забарилася з відповіддю. Голова ради Валентина Сімоненко від імені всіх «самоврядників» пояснила, чому звинувачення на їхню адресу є безпідставними. На наступному засіданні, запланованому на 5 листопада, представники ради обговорять листа комісії та, напевно, вирішуватимуть, як досягти консенсусу з «кваліфікаційниками». Хоча деякі експерти сумніваються, що РСУ піде на поступки і погодить документ, знехтувавши власними позиціями, які вона так довго відстоювала. Тому, очевидно, не варто сподіватися на швидке завершення кваліфспору між комісією та радою.

Різне бачення

Чому ж два органи не можуть дійти згоди щодо кваліфпроцедури? Річ у тім, що законом «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кваліфоцінювання включає два етапи: складення іспиту (анонімне письмове тестування та виконання практичного завдання), дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди. ВККС наполягає на тому, що володарі мантій повинні проходити оцінювання саме в такій послідовності.

Однак «самоврядники» переконані: спочатку потрібно проаналізувати досьє, поспілкуватися зі служителями Феміди. У разі ж, якщо за результатами дослідження «особової справи» недостатньо даних для висновку про можливість здійснення ними правосуддя у відповідній установі, призначається іспит.

РСУ аргументує свою позицію тим, що в профільному законі немає жодного слова про первинне кваліфоцінювання (в ньому статті присвячені лише «звичайному» кваліфоцінюванню), воно передбачене тільки «Прикінцевими та перехідними положеннями» закону «Про забезпечення права на справедливий суд». Тому необов’язково, аби первинна профперевірка відбувалася за правилами «звичайного» оцінювання.

Суддівська спільнота підтримує «самоврядників». Дехто з них розповів «ЗіБ», що не збирається проходити оцінювання, якщо спочатку доведеться складати іспит. «Ми ж не студенти, які повинні підтвердити свої знання. У нас уже є досвід роботи. Тому першочергово необхідно оцінювати саме його», — зізнався один зі співрозмовників.

Проте є й ті, хто готовий пройти профперевірку в «будь-якому вигляді», аби кінець кінцем підтвердити можливість розглядати справи і більше не чути звинувачень у небажанні «очиститися».

Врятувати може парламент

Окремі фахівці зазначають: така ситуація виникла через відсутність нормативного регулювання процедури погодження радою документів, розроблених ВККС. Остання переконана: без візування порядку «самоврядниками» він непридатний для застосування. РСУ начебто й погодила документ, але з певними зауваженнями, не зважати на які комісія не може. Адже за загальними правилами діловодства: якщо під час погодження з’ясовується, що акт потребує внесення змін, бо його положення не відповідають закону, його потрібно відкоригувати та відправити на повторне візування.

Однак ВККС якраз уважає, що зауваження РСУ суперечать закону, тому їх у жодному разі не можна вносити до порядку. Рада ж дотримується діаметрально протилежної думки: особливості проведення первинного кваліфоцінювання не визначені законом, тому ніщо не заважає комісії погодитися на «правила гри», вироблені «самоврядниками».

В експертному середовищі панує думка, що РСУ та ВККС не зможуть самотужки розв’язати кваліфпроблему. Адже, як показав час, жоден з органів не готовий іти на поступки. Тож їм повинні допомогти парламентарі.

Відповідний проект, який має на меті урегулювати процедуру оцінювання, зареєстрований у Верховній Раді ще в липні — «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судочинства» (№2358а, автор — народний депутат Руслан Князевич). Ним, зокрема, пропонується доповнити «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» пунктом: оцінювання представників ВККС та ВРЮ здійснюється після припинення їх повноважень як членів цих органів.

Крім цього, пропонується доповнити закон положенням: первинне кваліфоцінювання проводиться «відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням особливостей, установлених ВККС. Фахівці вважають, що це поставило б крапку в спорі між «кваліфікаційниками» та «самоврядниками». Оскільки комісія, по-перше, могла б визначити правила такої профперевірки без прив’язки до «звичайного» оцінювання. А по-друге, не зверталася б по погодження документа до РСУ (хоча рада на останньому засіданні попросила законодавців доповнити пункт застереженням: «З урахуванням особливостей, установлених ВККС за погодженням РСУ»).

Планувалося, що ВР розгляне законопроект на початку жовтня. Однак нардепів у цей період більше хвилювали виборчі питання, тому кваліфпроблемам судової влади вони не приділили увагу. Через це спір між ВККС та РСУ і нині там.