Ровесник Конституции

В чем заключается основополагающее задачи КС и что не всегда могут понять политики

Годовщину своего основания Конституционный Суд отмечает в непростой политической ситуации, когда из уст чиновников звучит критика в его адрес. При таких условиях необходимо напомнить, когда и с какой целью он был создан, в чем заключается его особенность и какой видят специалисты миссию Суда.

Початок діяльності

Будь-яка держава як публічно-правовий союз народу функціонує на засадах права, тому країна, що дотримується принципів лібералізму та демократизму, має передусім забезпечувати непорушність установленого правового порядку, зокрема приписів його першоджерела, підгрунтя й основи — Конституції.

Адже вона є чинником консолідації та організації суспільства, який визначає засади організації держави, та фундаментом системи права. Сучасна держава, наголошують дослідники конституційного права, немислима без конституції, а конституція є невід’ємним атрибутом правової держави. Іншими словами, правова держава — це конституційна держава, тобто держава, в якій панує основний закон.

Закінчення, початок на стор.1

Прийнята у червні 1996 року Конституція України увібрала в себе як національний досвід, так і кращі зарубіжні здобутки державотворення, отримавши високу оцінку Ради Європи та провідних міжнародних експертів (в частині соціального захисту і гарантування прав людини). Проте навіть найкращий основний закон може повноцінно виконувати свої функції лише в тому разі, якщо грунтуватиметься на стабільності та єдності в розумінні глибинного смислу й змісту його норм. Виконання цієї вимоги забезпечується офіційним тлумаченням органу конституційного контролю, а саме — усвідомленням та роз’ясненням Конституційним Судом приписів Основного Закону з метою правильної їх реалізації.

Тому з метою зміцнення конституційних засад України як демократичної, соціальної, правової держави, перетворення Основного Закону в діюче право, підвищення ролі конституційного права як соціального регулятора, забезпечення непорушності встановленого правового порядку, гарантування верховенства Конституції на всій території країни було запроваджено конституційне правосуддя.

Вже 16 жовтня 1996 р. було прийнято закон «Про Конституційний Суд України», а 18 жовтня на засіданні Верховної Ради склали присягу перші призначені судді КС. А в перший день 1997-го Суд почав приймати до розгляду конституційні подання та звернення.

При цьому ідея створення КС виникла відразу ж після прийняття Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України. Вона вперше була втілена у концепції судово-правової реформи, ухваленої Верховною Радою у 1992 р., а згодом остаточно закріплена в законі «Про Конституційний Суд України», прийнятому в тому ж році (№2400-XII).

Гарант конституційності

За словами судді КС у відставці Миколи Савенка, органи конституційної юрисдикції є складовою державної влади і посідають окреме місце, не входячи до системи певної гілки влади, або належать до судової влади, де також займають автономне місце. Вони є гарантом верховенства Конституції та реалізації її норм, у тому числі й закріпленого в ній принципу поділу влади, беруть участь у виконанні обмежувальної функції Основного Закону.

Започаткування конституційного правосуддя стало одним із найвагоміших здобутків Українського народу на шляху до наближення його суспільно-державного буття і розвитку до європейських стандартів. Оскільки закон «Про Конституційний Суд України» було розроблено з урахуванням досвіду роботи конституційних судів демократичних держав Європи, організаційних аспектів їх діяльності, то конституційне правосуддя в Україні набуло основних рис європейської моделі.

Як зазначив Віктор Скомороха, котрий займав посаду Голови КС у 1999—2002 рр., основною метою і завданням Суду є забезпечення найвищої юридичної сили Конституції на всій території держави, захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина. На його думку, єдиний орган конституційної юрисдикції є стабілізаційним фактором у функціонуванні вітчизняних владних інститутів, одним із найважливіших правових механізмів додержання балансу в системі державної влади, надійним засобом упровадження норм Конституції в практику. Здійснюючи контроль за конституційністю правових актів, реалізуючи інші повноваження, КС своїми рішеннями й висновками спрямовує діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування в правове русло.

Правові висновки

Робота КС є складною і важкою. До неї долучаються найкращі юридичні сили країни. Попри те що судді є фахівцями найвищої кваліфікації (з різним життєвим і професійним досвідом, світосприйняттям), їм допомагають численні працівники управлінь та відділів апарату, які і є уособленням цих найкращих юридичних сил.Крім того, допомагають і провідні науковці-правники.

КС ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на всій території України, остаточними й не можуть бути оскаржені. Тому його рішення мають бути зразками правильного, висококваліфікованого тлумачення та застосування норм права. Викладені в рішеннях правові позиції стають еталонами правової роботи вищого наукового та професійного рівня.

Як зауважила доктор юридичних наук Мирослава Тесленко, завдання єдиного органу конституційної юрисдикції — не модифікувати за допомогою своїх рішень норми Конституції та законів, а пояснювати їх реальний зміст, не «виправляти» конституційні приписи, а тільки тлумачити їх. Функціональне призначення КС полягає в правоохоронній, а не правотворчій функції.

Зона тиску

Зрозуміло, що правові позиції Суду влаштовують не всіх.Нерідко довкола якоїсь справи вирують політичні пристрасті, особливо коли вирішується спір про компетенцію між органами державної влади. Природно виникає конфлікт політичних інтересів.

З відомих причин КС опинився на самому вістрі фундаментальних змін у суспільстві, зазнаючи при цьому нищівної критики і тиску. При цьому, попри процедуру очищення єдиного органу конституційної юрисдикції, яка повинна проводитись виважено, з обов’язковим дотриманням принципу індивідуальної відповідальності суддів та презумпції невинуватості, деякі публічні особи, котрі займають високі державні посади, свідомо допускають висловлювання та вчинки, які створюють негативне враження про діяльність Суду як органу державної влади.

Так, права на свободу слова ніхто не скасовував, проте воно не може інтерпретуватися однобічно, особливо якщо мова йде про публічних осіб, які, займаючи державні посади, ведуть діалог із цілим суспільством. Тому всі їх публічні висловлювання та вчинки мають узгоджуватись з вимогами Конституції та законів, а також з присягою, яку вони складали перед народом і державою.

Високопосадовці, як і прості громадяни, мають усвідомити виняткову цінність конституційного правосуддя як невід’ємного атрибута демократії й навчитися розмежовувати поняття «авторитет КС як державної установи» та «авторитет окремого судді».

КС у правовій державі є гарантією забезпечення загальновизнаних принципів поваги до прав і свобод людини, верховенства права і Конституції. Саме це й визначає діяльність Суду. Конституційне правосуддя належить до визначених у багатьох країнах світу стандартів демократії. Робота Суду безпосередньо впливає на формування в Україні громадянського суспільства, демократичної, правової держави.

Сьогодні склад КС уже зазнав значного оновлення, і довіра суспільства до нього поступово повертається. Єдиний орган конституційної юрисдикції, як ніколи, відстоює незмінність і непорушність конституційних приписів, збалансовує систему державної влади, захищає конституційні цінності, не дозволяючи їх законодавчого спотворення. Під конституційними цінностями розуміються національні інтереси — життєво важливі матеріальні, інтелектуальні та духовні цінності народу України як носія суверенітету та єдиного джерела влади, визначальні потреби суспільства і держави, реалізацію яких гарантує державний суверенітет.