От назначений к зарплате

Члены ВСЮ надеются получить те же полномочия, что у их западных коллег

Проект изменений к Конституции относительно реформирования системы правосудия уже подготовлен и послан в Венецианскую комиссию. В то же время не значит, что новации не будут корректироваться. Внести свои правки хотят и члены Высшего совета юстиции, которых изменения коснутся непосредственно. При таких условиях коллегиальный орган стал одним из соорганизаторов конференции, во время которой заграничные гости рассказали о деятельности таких учреждений у них, а отечественные специалисты могли сравнить эту практику с предложенными наработками.

Чисельна перевага

Найперше, що впадає в око під час ознайомлення з проектом, — нова назва ВРЮ. Відповідно до ініціативи вона має перетворитись на Вищу раду правосуддя. Крім цього, зросте її кількісний склад: членів буде 21. При цьому більшість становитимуть судді, обрані колегами: 10-х визначить з’їзд, а Голова Верховного Суду входитиме за посадою.

Розширяться й прописані в Основному Законі повноваження ВРЮ (ВРП). Зокрема, вона вноситиме подання про призначення судді на посаду, прийматиме рішення щодо порушення суддями і прокурорами вимог несумісності, розглядатиме скарги стосовно притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Крім цього, новий орган даватиме згоду на затримання чи взяття під варту судді, ухвалюватиме рішення про тимчасове відсторонення його від виконання обов’язків. Передбачено також, що Рада вживатиме заходів для «забезпечення незалежності суддів». Хоча яких саме заходів, з проекту незрозуміло.

Разом з тим Раду пропонується позбавити повноважень щодо притягнення законників до дисциплінарної відповідальності. Нині розгляд відповідних матеріалів ВРЮ проводить стосовно суддів вищих і Верховного судів.

Посилення ролі

Норми, які підготували в Конституційній комісії, неповною мірою задовольнили членів Ради. Тому останні розробили власні напрацювання. Зокрема, ВРП пропонується надати повноваження приймати «рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності». Крім цього, колегіальний орган хотів би надавати висновки та коригувати проекти законів про судоустрій, а також статті держбюджету щодо фінансування третьої гілки влади.

«Такий орган зазвичай покликаний гарантувати незалежність правосуддя, є єдиним щодо як кадрового забезпечення органів судової влади, так і вирішення адміністративних та фінансових питань належного функціонування судової системи держави. Крім того, у багатьох країнах судові ради долучені до законодавчого процесу, їхні висновки до законопроектів стосовно статусу суддів та судоустрою важливі для уряду та парламенту», — наголосив голова ВРЮ Ігор Бенедисюк.

У тому, що повноваження органів, які відповідають за функціонування третьої гілки влади, необхідно буде розширити, переконаний і член Ради Вадим Беляневич. Зокрема, в нинішньому варіанті змін до ст.131 Конституції зазначається, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюватимуться органи та установи для забезпечення добору суддів, прокурорів, їх професійної підготовки, оцінювання, розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності, фінансового та організаційного забезпечення судів.

«Ця норма відкриває широке поле для законотворчого процесу, адже нинішнє становище являє собою набір створених у різні часи з різною метою органів, повноваження яких іноді перетинаються, компетенція накладається одна на одну, а деякі питання не відносяться до компетенції жодного з органів», — відзначив В.Беляневич. Зокрема, за його словами, не до кінця зрозуміло, чому Державна судова адміністрація підзвітна органам суддівського самоврядування, а Національна школа суддів — ВККС, хоча, за чинним законодавством, органом, який відповідальний за формування незалежного суддівського корпусу, є саме ВРЮ.

Досвід на експорт

Для того щоб краще розібратись у повноваженнях, які мав би отримати новий орган, ВРЮ спільно з кількома міжнародними інституціями виступила організатором міжнародної конференції, під час якої гості з різних країн розповіли, як у них працюють подібні структури.

Досить широкі повноваження має Вища рада суддів Португалії. Зокрема, вона займається питаннями призначення, переведення й звільнення суддів. Також цей орган уживає щодо них дисциплінарних заходів і вносить пропозиції для вдосконалення роботи установ.

Може португальський аналог ВРЮ і готувати висновки до законопроектів. Водночас, як зізнався колишній член цього органу Жозе-Мануель Кардозо, ці висновки не є обов’язковими для законодавця. «Іноді з радою спілкуються лише для того, щоб дотриматися законодавчого порядку», — сказав він.

Має ВРС Португалії й деякі повноваження, які навряд чи можливі для такого органу в Україні. Зокрема, саме вона призначає голів судів першої інстанції. У нас же після передання цих функцій «на місця» такі зміни стали б кроком назад.

Далека від ідеалу й процедура формування складу ВРС. Із її 17 членів лише 7-х обирають судді, стільки ж — парламент, ще 2-х — Президент, також до органу входить голова Верховного суду. Тобто про більшість суддів, обраних колегами, не йдеться. Природно, що за таких умов учасники конференції поцікавилися, чи не наполягає на зміні цих правил Європейський суд з прав людини. «Наші політики не дуже чутливі до рекомендацій ЄСПЛ», — відповів Ж.-М.Кардозо.

Повноваження щодо надання висновків до законопроектів має і Судова рада Нідерландів. Щоправда, її позиція так само не є обов’язковою до виконання. Натомість, як повідомив керівник дорадчого відділу адміністрування юстиції консультативної місії ЄС в Україні Роберт Боєр, цей орган має досить відчутний вплив на формування бюджетної політики. Зокрема, саме він готує бюджетний план і розподіляє фінансові ресурси серед судів. Вітчизняні експерти поцікавились, чи може за таких умов уряд зменшити фінансування. «Може, але має дати в парламенті пояснення такого кроку», — зазначив представник Нідерландів.

Водночас голландська модель може бути незрозуміла для українців. Так, рада не має повноважень щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Це питання вирішується в кожному регіоні окремо. Якби в Києві не було установи, до якої українці можуть поскаржитися на законника, наші співвітчизники навряд чи поставилися б з розумінням до таких правил. Зважаючи на кількість скарг, які надходять до ВРЮ та ВККС, накладення санкцій наші громадяни вважають одним з ключових завдань цих органів.

У Литві ж усі основні повноваження щодо формування та контролю за суддівським корпусом зосереджені в одному місці. При цьому орган суддівського самоврядування — Рада суддів — складається виключно із законників, більшість яких обирають самі судді, а ще кілька входять за посадою.

Разом з тим на литовський орган великий вплив має президент. Саме йому рада вносить рекомендації щодо призначення, переведення й підвищення на посадах суддів. Через нього відбувається й призначення законників на адміністративні посади.

Загалом же конференція продемонструвала, що моделі, які існують у різних країнах Європи, суттєво відрізняються між собою і чи не в кожній експерти можуть знайти огріхи. За таких умов, напевно, першочергове значення мають не самі повноваження, а їхня чіткість, зрозумілість і, головне, практика виконання.