Коэффициент полезного бездействия

Судьи, не придерживающиеся «правил донесения», могут не слишком рассчитывать на покровительство ССУ

Совет судей не осмелился попросить Генеральную прокуратуру расследовать факты вмешательства в деятельность и.о. председателя Апелляционного суда г.Киева Антона Чернушенко со стороны должностных лиц Администрации Президента. Члены ССУ убеждены: сообщить в правоохранительные органы о давлении должен был сам председатель учреждения. Однако эксперты называют другую причину отказа поддержать А.Чернушенко.

Прийшов по захист

В останні дні червня увага суспільства та ЗМІ була прикута до особи керманича АСК. Спочатку ГПУ спільно зі Службою безпеки провела обшук в його кабінеті. Потім А.Чернушенку повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.376¹ («Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду») та ч.2 ст.375 («Постановлення завідомо неправосудного рішення») Кримінального кодексу. 30 червня Верховна Рада дала згоду на його затримання та арешт.

Свою лепту в цю історію могла б унести й РСУ, однак більшість її членів не погодилася застосувати «індивідуальні засоби» захисту. Так, 26 червня рада розглянула звернення суддів АСК щодо ситуації, яка виникла під час проведення в установі слідчих дій 19—21 червня. Володарі мантій скаржилися на блокування роботи установи.

На засіданні органу суддівського самоврядування був і А.Чернушенко. Він розповів про порушення, які, на його думку, були допущені під час проведення обшуку, та заявив про втручання в здійснення ним правосуддя з боку представників АП, зокрема заступника глави Олексія Філатова. За словами очільника АСК, в АП його просили «правильно» вирішити справу, пов’язану з ПрАТ «Нафтогазвидобування».

Напевно, А.Чернушенко розраховував на підтримку колег, але запитання, які ставили йому члени РСУ, насторожували. «Чи зверталися ви із заявою про те, що на вас тиснуть?» — поцікавився один з представників РСУ. «Ні, з такою заявою я не звертався», — відповів А.Чернушенко. «То як хочете, щоб РСУ вас захистила?» — таким було наступне запитання.

Керманич апеляційного суду зауважив, що це повинна вирішити сама рада. «Я не прошу якогось особистого захисту. Я сам буду себе захищати. РСУ повинна захистити судову систему», — переконував А.Чернушенко.

На його думку, інформація, яку він повідомив, має лягти в основу звернення РСУ до Генпрокуратури щодо втручання в судову діяльність, давання незаконних вказівок. «Нехай на підставі рішення ради відповідні дані внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань», — наголосив керманич АСК.

З підтримкою не судилося

Однак представники РСУ були іншої думки: підтримали звернення колективу АСК, а не його очільника. Орган суддівського самоврядування визначив: блокування роботи храмів Феміди під час проведення слідчих дій є не що інше як втручання у здійснення правосуддя. Також РСУ звернулась до ГПУ з проханням «дослідити» факти такого втручання, а органам досудового розслідування нагадали про важливість дотримання презумпції невинуватості.

А от з інформацією А.Чернушенка щодо втручання з боку представників АП РСУ не знала, що робити. Її представник Сергій Чумак переконував: не відреагувати на таку заяву рада просто не має права. «Ми не можемо промовчати. Рада повинна прийняти рішення щодо цього повідомлення. Згідно із законом це наша відповідальність», — підкреслив С.Чумак.

Але не всі з ним погодилися. Член РСУ Валерія Чорна нагадала про один з обов’язків служителя Феміди: звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність до органів суддівського самоврядування та правоохоронців упродовж 5 днів після того, як йому стало відомо про таке втручання. Невиконання цього припису є однією з підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Тобто, виходить, А.Чернушенко сам мав би звернутися до правоохоронних органів. Тепер за таку бездіяльність він може отримати ще й дисциплінарне стягнення. Тому пропозицію С.Чумака записати в рішенні: «Звернутись до ГПУ, аби вона розслідувала факт утручання в діяльність керманича АСК з боку посадових осіб АП» більшість членів РСУ не підтримала. Адже, як висловилися окремі представники ради, повідомляти про тиск — це обов’язок не органу суддівського самоврядування, а самого володаря мантії. А голова апеляційної установи не дотримався «правил донесення», записаних у законі.

Причини завжди є

Деякі експерти звертають увагу: РСУ навіть не намагалася з’ясувати, коли саме, як каже А.Чернушенко, на нього чинився тиск. Можливо, припускають фахівці, це сталося ще до того, як парламент оновив закон «Про судоустрій і статус суддів» і передбачив для володарів мантій такий обов’язок. Тому фактично керманич АСК не порушив жодної норми. Але РСУ чомусь вирішила не заглиблюватися в це питання. Лише створила робочу групу «для більш детального вивчення ситуації».

Раніше, наголошують експерти, до ради зверталися представники судів, які скаржилися на втручання у здійснення правосуддя з боку громадськості, народних депутатів, активістів та повідомляли про «переслідування» органами досудового розслідування (відкриття кримінальних проваджень за ст.375 КК). Заява А.Чернушенка про тиск з боку посадовців АП вирізняється з-поміж інших. Вона стала своєрідним тестом для РСУ на спроможність захистити служителів Феміди не тільки від дій громадських активістів чи правоохоронців, а й від втручання високопосадовців.

«Цей важливий іспит РСУ провалила, — прокоментував «ЗіБ» один із фахівців у галузі права. — Очевидно, основною причиною того, що рада не захистила А.Чернушенка від тиску з боку представників АП, виступив, так би мовити, фактор страху перед певними особами. Уявіть собі: РСУ попросила Генпрокурора розібратися з втручанням з боку О.Філатова. Як після прийняття цього рішення голова ради Валентина Сімоненко дивитиметься в очі заступнику глави АП, коли вони зустрінуться на засіданні Конституційної комісії, членами якої вони обоє є?»

Звичайно, наголошують експерти, така бездіяльність, з одного боку, не принесе користі судовій системі, але з другого — убезпечить деяких її представників від переслідування з боку владного Олімпу. Фахівці пояснюють: з політичного погляду, РСУ обрала правильну лінію поведінки. Так, інформація про тиск з боку представників АП прозвучала з уст А.Чернушенка 23 червня. Відповідно до ст.214 Кримінального процесуального кодексу слідчий чи прокурор після самостійного виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Тобто дані, повідомлені очільником АСК, могли з’явитися в реєстрі вже наступного дня. Однак цього не сталося.

Під час пленарного засідання Верховної Ради, коли вирішувалося питання про надання згоди на затримання та арешт А.Чернушенка, деякі народні депутати висловлювали невдоволення вибірковістю дій Генпрокуратури щодо суддів та відсутністю реакції на заяву керівника апеляційної установи щодо тиску. Очевидно, припускають експерти, комусь вигідно не помічати повідомлення А.Чернушенка. А через деякий час про цю заяву взагалі можуть забути, адже кожна інформація має свій термін придатності.

Напевно, РСУ вирішила не поспішати з висновками й дочекатися реакції представників влади. Та цим самим вона запровадила подвійні стандарти: тих, у чию діяльність втручаються активісти чи політики, захищає, а володарям мантій, які зазнали тиску від високопосадовців, пропонують займатися «самопорятунком». Експерти припускають: саме такими діями РСУ дає зрозуміти, що у Феміди є слабкі місця, в які можна постійно бити й досягати потрібного комусь результату.

Пряма мова

ДМИТРО ШПЕНОВ, народний депутат України:

— Зараз відбувається не що інше як тиск на суд. Судова система не просто люструється, вона тероризується. Суддя (А.Чернушенко. — Прим. ред.) вказує на той факт, що на нього чинився тиск з боку Адміністрації Президента. На засіданні комітету (з питань правової політики та правосуддя. — Прим. ред.) представник Генеральної прокуратури не зміг відповісти на запитання колеги про те, чи перевірявся факт того, що на суддю чинився тиск з боку АП. Крім того, нам невідомо, чи не є СМС-листування від представника АП, який і чинить тиск безпосередньо на суддю.