Спор о банке варенья

Украинские и международные эксперты разошлись во мнениях относительно методов разгрузки судебной системы

Основным направлением реформирования системы юстиции в целом должно быть ее упрощение. Такое мнение выражают как отечественные, так и международные специалисты. Однако каким образом реализовать эту идею — все еще дискуссионный вопрос. Некоторые должностные лица настаивают на ликвидации высших спецсудов, другие указывают на их необходимость. Но власть явно не готова к таким радикальным переменам и в дальнейшем придерживается старого устройства.

Експертні зауваження

Про готовність підтримати реформування сфери юстиції загалом і судової системи зокрема розповіли європейські фахівці. Для цього Рада Європи та Європейський Союз вирішили профінансувати спільний проект, який ставить перед собою мету дати експертну оцінку нововведенням, які пропонуватимуть українські державні інституції, а також запровадити деякі освітні програми. Загальний бюджет програми становитиме близько €1,1 млн.

Як наголошують міжнародні фахівці, проект покликаний допомогти в реалізації тих напрацювань, які вважатимуть доцільними українські державні органи.

У вітчизняних же владних колах досі залишається дискусійною низка питань, вирішення яких становитиме основу системи правосуддя. Все ще немає розуміння одного з основоположних принципів діяльності судової системи — зі скількох ланок вона має складатись. І обговорення проекту європейської ініціативи лише підтвердило складність цієї проблеми.

Друга спроба

Здавалося б, закон «Про забезпечення права на справедливий суд» закріпив чинну чотириланкову систему, хоча під час його ухвалення активно просувалась ідея ліквідації вищих спеціалізованих судів та повернення функцій касації Верховному Суду. Одним із аргументів проти таких змін стало положення ст.125 Конституції, відповідно до якої система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації. До того ж в цій нормі визначено: вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Тому природно, що черговий етап обговорення переходу до триланкової системи розпочався під час підготовки змін до Основного Закону. І остаточної парадигми діяльності судової влади все ще не розроблено.

У тому, що наявність вищих спецсудів лише ускладнює захист прав людини й обтяжує законників зайвою роботою, переконаний заступник міністра юстиції Гія Гецадзе. «Питання, кому належить банка варення — бабусі чи онуку, не повинно вирішуватись у чотирьох інстанціях», — метафорично пояснив він свою позицію під час презентації європейського проекту. Перехід же до триланкової судової системи, вважає він, має оптимізувати її роботу.

Проти такої точки зору виступив голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк. За його словами, кількість спеціалізацій не має принципового значення — у різних країнах відмінні підходи до цього питання. Якщо історично в Україні складається, що функціонує чотириланкова система, переконаний очільник Ради, то такої практики слід дотримуватись і надалі.

При цьому він уважає, що розвантажити суди та спростити доступ до них можна й альтернативними методами. «Слід чітко розділити сфери розгляду справ, чітко вказати, які справи розглядаються в яких судах. Якщо ж будуть діяти фільтри — розгляд справи про «банку варення» припиниться у першій інстанції», — наголосив І.Бенедисюк.

В той же час у владних колах питання кількості судових ланок все ще не звели до спільного знаменника. І навряд чи найближчим часом ми побачимо узгоджену позицію щодо цього. Так, ця проблема не порушується в «Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки», яка створена як дорожня карта майбутніх перетворень.

Не готова раз і назавжди визначитись із цією проблемою і створена Президентом Конституційна комісія. При цьому поки що складається враження, що підготовлений нею проект залишить широке поле для маневрування в майбутньому.

Так, з одного боку, автори проекту готові залишити в Конституції згадку про те, що в Україні діють спеціалізовані суди. Це свідчить про те, що до радикальних перетворень ніхто не готовий. Разом з тим у комісії виступили проти того, щоб в Основному Законі містилися назви вищих спецсудів. Таким чином, за рік-два після внесення змін можна буде без зайвих труднощів порушити питання про ліквідацію тієї чи іншої касаційної установи, адже конституційного захисту жодна з них не матиме. Однак чи буде порушуватись ця проблематика на найвищому рівні — експерти однозначно сказати не можуть. Схоже, високопосадовці ще не зрозуміли, якою хотіли б бачити судову систему.