Программная зависимость

ВСЮ не будет рассматривать жалобы на судей, пока не заработает система автоматизированного распределения

Свою работу новоназначенные члены Высшего совета юстиции начали с рассмотрения обращений судей, желающих уйти из должностей, и которые не могли этого сделать в течение 1-го, а то и 2-х лет. В то же время Совет решил внимательнее присмотреться к законникам из Донецкой и Луганской областей, чтобы не отправить в отставку тех, кого имеет ожидать увольнения за нарушение присяги.

Дисциплінарні очікування

Обравши на минулому тижні керівництво ВРЮ, члени конституційного органу вирішили не відкладати роботу в довгу шухляду та вже 16 червня провели перше засідання секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад. Як і очікувалося, почали з питань, що, з одного боку, потребують якнайшвидшого вирішення, а з другого — не вимагають надто тривалої підготовки, — звільнень за загальними обставинами. Більшість із таких законників набули право на відставку, дехто не має змоги виконувати обов’язки за станом здоров’я. Серед охочих зняти мантії були навіть ті, хто подав відповідну заяву ще 2013 року.

Під час засідання секція ухвалила рішення про надання ВРЮ рекомендацій на звільнення 86 суддів, з яких 76 — у зв’язку з поданням заяви про відставку. Зокрема, Рада відкрила шлях до звільнення для двох суддів Верховного Суду — Миколи Патрюка та Леоніда Фесенка. Також посади зможуть залишити 29 представників апеляційних судів. А під час засідання ВРЮ 18 червня колегіальний орган підтримав рекомендації секції.

Єдине ускладнення полягало в наявності скарг на законників у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Питання звільнення тих, щодо кого були такі матеріали, доповідачі пропонували відкласти. Однак після обговорення в закритому режимі секція вирішила дозволити служителям Феміди піти з посад.

«Наявність скарг ще не свідчить про те, що стосовно судді буде порушене дисциплінарне провадження», — пояснив «ЗіБ» таку позицію колег голова ВРЮ Ігор Бенедисюк. Він розповів, що, готуючись до засідання, члени колегіального органу зробили до ВККС запит щодо наявності дисциплінарних справ стосовно суддів. Однак, оскільки часу було небагато, кваліфкомісія не встигла підготувати детальну інформацію, обмежившись загальними відомостями. Як наслідок, знаючи, що стосовно того чи іншого судді є скарга, члени секції не могли її проаналізувати. Втім, у переважній більшості скарги, як показує практика, не призводять навіть до відкриття дисциплінарного провадження. Тому члени секції вирішили не зупиняти процес звільнення, який і так затримався більш ніж на півтора року.

В майбутньому ж, зазначив І.Бенедисюк, якщо буде відомо, що стосовно судді відкрите дисциплінарне провадження, Рада в кожному конкретному випадку вирішуватиме, чи варто очікувати вердикту ВККС. Але в будь-якому разі, впевнений голова ВРЮ, відстрочення рекомендацій про звільнення будуть одиничними.

Знайти кожного

Водночас труднощі виникли з трьома законниками із судів Донецької області. ВРЮ не мала достовірних даних, де вони зараз перебувають і чи не залишилися працювати на територіях, не підконтрольних Україні. Адже у такому випадку, за словами І.Бенедисюка, це було б підставою для звільнення за порушення присяги.

Щоправда, як відомо, частина судів із зони проведення АТО передислоковані до інших міст. Тож там могли б повідомити, чи працює в них той чи інший суддя. Якби не брак часу, то, напевно, ця інформація була б у членів секції ще до засідання.

Бажаючи перевірити відомості про місце роботи суддів із зони АТО, члени ВРЮ не просто перестраховуються — їхні побоювання мають під собою реальні підстави. Так, прокуратура Донецької області ще на початку цього року повідомила про розслідування діяльності 13 суддів, які залишилися працювати на непідконтрольній території.

В очікуванні розподілу

Очевидно, ще деякий час Рада продовжить розгляд заяв про звільнення суддів за загальними обставинами. Натомість вирішення питання позбавлення мантії за порушення присяги поки що перенесене. Причина цього — вимога закону про автоматизований розподіл таких матеріалів між членами ВРЮ.

Як пояснив І.Бенедисюк, аби новий механізм запрацював, необхідно зробити низку кроків. Насамперед розробити й затвердити порядок використання автоматизованої системи. Далі — підготувати технічне завдання. І головне — вчасно оплатити її створення та впровадження. Коли всі ці етапи будуть пройдені, І.Бенедисюк не береться прогнозувати. «Якби це залежало від мене, то автоматизована система почала б працювати уже завтра», — зазначив він, натякаючи на те, що не може відповідати за роботу інших. Наразі відповідне положення  про автоматизовану систему вже прийняте за основу.

Згодом, сподівається голова ВРЮ, автоматизована система розподілятиме не тільки справи щодо звільнення за порушення присяги, а й усі інші матеріали. Хоча закон таких вимог не встановлює. «Це буде зроблено для того, аби уникнути звинувачень, що хтось розглядає певні справи, які цікаві чи нецікаві», — підкреслив І.Бенедисюк.

Отже, очікуючи на розроблення програми, ВРЮ продовжить працювати за традиційним розподілом. Як повідомляв «ЗіБ», загалом у конституційному органі вже зібралося близько 500 подань про звільнення суддів, а загальна кількість різноманітних звернень сягає 3 тис. Тому можна очікувати, що навіть без автоматизованої системи ВРЮ без роботи не залишиться.