Закон і Бізнес


Без парламента, но с Президентом

Изменения к Конституции лишь частично устранят влияние политиков на систему судоустройства


Мнения членов рабочей группы разошлись по ряду вопросов. В частности, окончательно неизвестно, какие полномочия будет иметь глава государства.

№21 (1215) 23.05—29.05.2015
АЛЕКСЕЙ ПИСАРЕВ
1336

Участники конституционной комиссии отчитались о выполненной за месяц работе. Стало понятно, каким образом должна происходить реформа местного самоуправления, и какие очертания после изменений будет иметь судебная система.


Від району до повіту

Оголошуючи про початок підготовки нової редакції Конституції, Президент Петро Порошенко наголошував, що одним із основних напрямів змін має бути децентралізація влади. Про те, як просувається робота у цьому напрямі, розповів під час засідання Конституційної комісії заступник Керівника Апарату ВР Михайло Теплюк. Щоправда, склалось враження, що автори змін приділяють надто багато уваги косметичним змінам.

Так, М.Теплюк розповів, що надзвичайно широка дискусія відбулась відносно назв адміністративно-територіальних одиниць. Відповідно до напрацьованих змін, низовий рівень складатимуть «громади», а за іншою пропозицією їх пропонувалось перейменувати у волості. Другий рівень займуть повіти (сучасні райони областей), а третій — регіони (до яких відноситимуться сучасні області та АР Крим). Особливий статус за новою Конституцією мають зберегти міста Київ та Севастополь.

Проте, в чому полягає необхідність перейменування адміністративно-територіальних одиниць, М.Теплюк не пояснив. Однак вже очевидно, що навіть заміна дорожніх знаків на в’їзді до областей і районів вимагатиме значних витрат держбюджету. Хоча, не виключено, що за намаганням реформаторів провести перейменування приховується бажання навпаки зекономити бюджетні ресурси.

М.Теплюк вказав, що очікується реформування існуючих районів. При цьому цілком можливо, що ці зміни відбудуться під егідою їх перетворення у повіти. До того ж це матиме історичне обгрунтування. Приміром, за часів Російської імперії Київська губернія складалась із 12 повітів, а сучасна Київська область — із 25 районів, хоча територіально значно менша за свою «попередницю».

Внаслідок змін ряд державних органів можуть бути переведені із районних до нових повітових центрів. А громадянам доведеться по кілька годин проводити в дорозі для того, щоб потрапити до чиновника.

На можливість майбутнього укрупнення вказує і те, що в новій Конституції передбачається встановити: порядок утворення, ліквідації, зміни меж, найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць, а також віднесення населених пунктів до певної категорії визначатиметься законом. Тобто після конституційної реформи законодавець матиме всі можливості для того, щоб змінити розташування повітів відповідно до свого бачення. При цьому ніхто не гарантує, що і областей (обо регіонів) не стане менше ніж сьогодні. Їхнє «укрупнення» так само дозволить вивільнити ресурси держави.

Професійні обмеження

Іншою сферою, про напрацювання в якій вже відзвітували, стали зміни системи судоустрою. Як розповів керівник відповідної робочої групи, заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов, одним із напрямів, над яким працювали «реформатори», стало обмеження політичного впливу на судову систему. «Робоча група дійшла консенсусу в тому, що з процесу призначення, переведення та звільнення суддів необхідно виключити Верховну Раду — орган політичного характеру», — зазначив він.

Зменшитись вплив політиків має і на формування Вищої ради юстиції. Відповідно до напрацювань реформаторів, питаннями притягнення суддів до відповідальності має опікуватись орган, більшість у якому складатимуть судді, обрані своїми колегами. Щоправда, чи збереже він назву Вищої ради юстиції, у робочій групі ще остаточно не визначились.

Водночас, хоча автори змін і готуються обмежити парламентські повноваження — за Президентом «суддівські обов’язки» мають залишитись. Зокрема, після того як кандидат на посаду судді отримає всі необхідні рекомендації, його призначення здійснюватиметься указом глави держави.

Водночас такі повноваження викликають невдоволення ряду фахівців. Зокрема, експерт Реанімаційного пакету реформ Роман Куйбіда неодноразово попереджав, що це може перетворитись на форму впливу на судову гілку влади. Адже Адміністрація Президента отримає можливість затягувати призначення тих кандидатів, які її якимось чином не влаштовуватимуть. При цьому аргументація на зразок того, що Петро Порошенко не бажає використовувати повноваження для впливу на судову систему, не можуть бути сприйняті. Президенти з часом мають змінюватись, а прописані в Конституції їхні повноваження — ні.

Можливо, що за новою редакцією Основного Закону глава держави отримає і деякі інші повноваження. О.Філатов розповів, що у робочій групі не дійшли консенсусу щодо механізму звільнення та переведення законників. Відповідно до однієї з пропозицій останнє слово у цих питаннях належатиме ВРЮ (чи органу, який її замінить) і жодних додаткових актів для цього не вимагатиметься. Проте, є й інша пропозиція, відповідно до якої рішення суддівського органу затверджуватиме Президент. Якщо ж робоча група так і не визначиться з цього питання, воно буде винесене для голосування на загальне засідання КК.

Містять напрацювання і нові правила зайняття суддівської посади. Так, претендувати на неї зможуть виключно громадяни, які досягли 30 років, замість нинішніх 25. Збільшиться і необхідний для роботи стаж у галузі права. Щоправда, в цьому питанні думки членів робочої групи також розійшлись: частина вважає, що достатньо 5 років юридичного досвіду, а відповідно до альтернативної позиції — необхідно 7. Щоправда, вказують експерти, якщо автори-реформатори пристануть до другої пропозиції, вони ризикують обмежити права значної частини громадян. Так, якщо випускник юридичного факультету пройде строкову службу в армії, він до 30 років просто не встигне отримати семирічний правовий стаж. Зважаючи ж на те, що військова служба є обов’язковою для чоловіків, жінки отримають можливість обійняти посаду раніше.

Аналізуючи підготовлені новації, не можна не звернути увагу на те, що вони в багатьох моментах збігаються з проектом внесення змін до Конституції (№2522а), внесеним до парламенту ще у 2013 р. У ньому так само пропонувалось усунути парламент від суддівських питань, збільшити вік майбутніх суддів та забезпечити більшість у ВРЮ суддів, яких обиратимуть їхні колеги. Однак за результатами розгляду у липні минулого року нардепи відмовились від цих змін. Тож у цій частині «нове» — це лише запозичене «старе», а нові пропозиції зі старим змістом будуть підготовлені якраз до річниці того голосування, яке давало можливість зробити суди незалежними значно раніше.