Вклады поставят на паузу

Что принесет введение ограничений на досрочное снятие депозитов для финансового рынка страны

Законодательные новации поделят депозиты на 3 категории, позволив банкам и гражданам определять условия досрочного возврата средств. Ассоциации финучреждений уже поздравили изменения, но эксперты сомневаются, что они принесут ожидаемый результат, и опасаются ограничения прав граждан.

Рятуйте наші кошти

Відповідно до попередньої редакції Цивільного кодексу «за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника». Якщо у договорі навіть і було положення про право банку відмовити в достроковому поверненні грошей — кодекс передбачав його нікчемність. Виняток становили лише депозити юридичних осіб.

Як пояснили в парламенті, такі широкі права громадян призвели до криз фінансового сектору у 2004-му та 2008—2009 рр. Катастрофічніший відтік депозитів, зазначили експерти, спостерігається в країні й тепер. Так, за даними Нацбанку, у 2014 р. обсяг вкладів у гривні зменшився на 23%, а у валюті ще суттєвіше — на 40%. Тенденція збереглася: за перші 3 місяці 2015-го грошей громадян у банках стало менше на 5,7 та 15,9% відповідно.

Така ситуація позначається не тільки на банках, а й на державі. Як пояснили народні обранці, банки намагаються покрити дефіцит ресурсів за рахунок рефінансування, великий тягар якого лягає на НБУ.

Вільний вибір

Прагнучи убезпечити фінустанови від втрати депозитів, парламентарі ухвалили закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів)» (проект №1195), підготовлений представниками ПП «Блок Петра Порошенка» Павлом Різаненком та Ольгою Бєльковою. Відповідно до змін банки матимуть можливість залучати депозити фізосіб за умовами вкладу на вимогу або строкового вкладу. Як випливає з назв, у першому випадку громадянин зможе у будь-який момент вимагати повернення коштів, а в другому — йому доведеться очікувати на закінчення строку вкладу. Щоправда, новації не забороняють і дочасне повернення строкових депозитів, якщо це буде прописано в договорі.

«Як показує практика країн зі стабільною банківською системою, для ефективного збалансованого розвитку фінансової діяльності існують чітко розмежовані види вкладів: на вимогу, на визначений строк. У деяких країнах закріплений третій вид вкладу — строковий вклад з правом дострокового повернення на певних умовах. Тобто банки мають можливість ефективно планувати свою діяльність і управляти ризиками, чого позбавлені банки в Україні», —
пояснювали необхідність ухвалення саме таких змін ініціатори закону.

Водночас з критикою нововведень виступили в головному науково-експертному управлінні ВР. Як зауважили фахівці, юридична рівність не завжди повинна означати рівність реальних можливостей учасників цивільних відносин. Наприклад, банк має більше можливостей «диктувати» умови договору. «Тому в деяких випадках закон має більшою мірою захищати слабшу сторону цивільних відносин. Саме такий підхід реалізований у нормах ЦК, які дають вкладнику за договором строкового банківського вкладу право вимагати видачі вкладу на його першу вимогу», — зазначили експерти.

Хоча нардепи могли б сказати, що ніхто не зобов’язує людей обирати той чи інший вид вкладу. Якщо ж банк не пропонуватиме варіантів, які сподобаються вкладнику, можна звернутися до іншого.

Довший ресурс

Ухвалення закону викликало позитивну реакцію банківських об’єднань. Як відзначили в Незалежній асоціації банків України, ухвалені зміни — «один з багатьох важливих кроків на шляху наближення вітчизняної фінансової системи до стандартів розвинених країн, де заощадження населення є потужним джерелом фінансових ресурсів для економіки». В об’єднанні сподіваються, що депозити громадян створюватимуть більш стабільну і прогнозовану ресурсну базу, що допоможе попередити фінансові кризи в майбутньому. Так само в Асоціації «Український кредитно-банківський союз» відзначили, що, ухваливши закон, парламент «урегулював механізм створення ресурсної бази діяльності банківської системи».

Та й один з авторів змін — П.Різаненко наголошував: новації готувалися для того, щоб дозволити банкам кредитувати довгострокові проекти.

Але все це стосуватиметься виключно вкладів, що будуть відкриті після набуття законом чинності. Так, в ЮК «Правовий фронт» переконані, що нові правила не торкатимуться повернення строкових депозитів, які були відкриті до набрання чинності цим законом, а тому вкладники зберігають недоторканне право вимагати дострокового повернення коштів у будь-який час.

Невиправданий ризик

Водночас фахівці сумніваються, що зміни забезпечать фінустанови депозитами. За останній рік кризові явища у банківській системі та нестабільність національної валюти спонукають українців обирати короткострокові депозити (ставка за якими подекуди не суттєво різниться від «довгих» вкладів) із кількаразовою наступною пролонгацією на той самий строк, що уможливить за потреби повернення вкладу у певну дату. Зокрема, про це парламентарів попереджали в головному науково-експертному управлінні. Як наслідок, зміни можуть не принести тих результатів, на які розраховували їх ініціатори.

Як очікують експерти банківської сфери, швидше за все, банки сформують різні види ставок за депозитами: нижчі відсотки виплачуватимуться за депозитами на вимогу, вищі — для тих, хто ризикне довіритися банку на тривалий час. Не виключено, що за таких умов банки для строкових річних депозитів пропонуватимуть навіть вигідніші умови, ніж зараз. При цьому в деяких фінустановах ставка вже наближається до 30%.

До того ж, оскільки договір банківського вкладу за своєю правовою природою є договором приєднання, окремі фахівці вважають, що банки будуть включати умови про дострокове повернення вкладів до угоди переважно для «своїх», що призведе до підвищення рівня корупції на фінансовому ринку.

«Завжди варто пам’ятати, що заборонами ситуацію можна не тільки покращити, а й погіршити. Не виключається ймовірність того, що українці, зважаючи на ухвалені парламентом заборони, які не були роз’яснені, взагалі відмовляться від банківських послуг, не ризикуватимуть відкривати депозитні вклади та повернуть достроково всі свої гроші, які й досі перебувають у банках», — зазначила юрист ЮК «Правовий фронт» Марія Скрильник.

Таким чином, громадянам доведеться вирішувати, чи готові вони ризикнути й відмовитись від доступу до своїх коштів заради вигідної ставки. Головне, щоб банки не пішли шляхом надмірного заниження відсотків за депозитами на вимогу. Адже в такому разі для багатьох українців краще буде залишити гроші вдома. Як наслідок, програють обидві сторони.