Читать можно по-разному

Какие коррупционные факторы заложены в новых законопроектах о защите экономической конкуренции

Разработка законопроектов является кропотливой работой, которая требует внимательности и педантичности. Ведь идея относительно упрощения условий деятельности бизнеса или введения в текст положения лишь одного слова могут привести к формированию коррупционных механизмов на наивысшем уровне.

Розподіл повноважень

Намаганням покращити інвестиційний клімат у державі пояснюються 2 законодавчі ініціативи, спрямовані на вдосконалення норм про захист економічної конкуренції. Об’єктивно оцінити документи спробували представники юридичної фірми «Астерс» на черговому засіданні комітету з конкуренційного права Асоціації правників України.

Метою першого акта (№2244), зазначив радник ЮФ Олександр Вознюк, є надання територіальним відділенням Антимонопольного комітету права робити висновки щодо кваліфікації дій суб’єктів господарювання (зміни до стст.14, 16 закону «Про Антимонопольний комітет України» №3659-XII та до ст.14 закону «Про захист економічної конкуренції» №2210-III ). Нагадаємо: сьогодні такими повноваженнями наділений тільки центральний апарат (колегія) АМК.

Привабливість ідеї, на думку авторів документа, полягає в тому, що бізнес позбавлений необхідності пересилання стосів паперів, що підтверджують його позицію, до столиці та зможе отримувати висновки на місцях.

Досвідчений же правник побачив у цій ідеї корупційний чинник, прихований поміж рядків. Адже з територіальним відділенням АМК бізнесу буде простіше «домовитись». Утім, радіти суб’єктам господарювання зарано, адже, підкреслив юрист, ніхто не може спрогнозувати наслідки виявлення неналежного висновку самим АМК, хоча і в рамках розгляду інших проблем.

Ситуація не змінюється, навіть якщо відкинути корупційні фактори, зазначив юрист, оскільки територіальні відділення навряд чи готові надавати фахові висновки, тим більше стосовно питань, з якими їм, можливо, взагалі не доводилося стикатись. Більше того, відділення практично не взаємодіють між собою та не квапляться оприлюднювати свої рішення. Тому впровадження подібної ідеї загрожуватиме неоднорідністю практики, із чим урешті-решт доведеться розбиратись АМК.

Одним словом

Автори документа №2431, зауважив правник, пропонують новий механізм визначення розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Однією з концептуальних ідей є те, що на відміну від чинної редакції, яка робить накладення штрафу обов’язковим, проект передбачає можливість стягнення або нестягнення штрафу за певних умов, уводячи в текст акта словосполучення «може накладатись» (зміни до ст.52 закону №2210-III). Причому самі умови належно не прописані, що, на думку юриста, стане неабияким корупційним чинником. Адже відповідне рішення посадовця завжди матиме суб’єктивний характер, що буде підставою для сумнівів у його законності.

Втім, незважаючи на певні недоліки, пропозиція присутнім на засіданні комітету видалася вельми цікавою, оскільки нині обов’язковий штраф, хоча б і в розмірі 1 коп., позбавляє законослухняних суб’єктів господарювання низки податкових привілеїв.

Аби остаточно нівелювати негативне враження від ідеї, правники хотіли б зробити деякі уточнення. Наприклад, зовсім звільняти від штрафу, на їхню думку, доцільно було б першого апліканта (того, хто звертатиметься до податківців із заявою), а на другого накладати мінімальний штраф, стимулюючи таким чином бізнес швидше визнавати свої податкові огріхи.

Інший важливий момент. Розробникам документа варто назвати порушення, за які штраф має бути обов’язковим, та порушення, при вчиненні яких можна обійтися іншими санкціями. І нарешті, аби звести корупційні ризики до мінімуму, потрібно визначити вичерпний перелік підстав для накладення штрафу.

Розмір має значення

Що стосується перерахунку розміру штрафу, продовжив фахівець, то в цьому ж документі пропонується виключити ситуацію, за якої прибуток, отриманий у результаті порушення, перевищує 10% обороту компанії (зміни до ст.52 закону №2210-III). Теоретично, на думку правників, це зробити можливо, але такої необхідності немає. Подібні механізми повинні прописуватись у методиках. В європейських методиках сума цієї санкції не має перевищувати базового розміру штрафу, передбаченого за таке порушення, тобто 10% від обороту. Однак у будь-якому разі штраф обчислюється з урахуванням незаконного прибутку та має бути вищим, ніж такий прибуток.

Інша річ, що визначення незаконних доходів є величезною проблемою, особливо якщо йдеться про картель, який диктує цінову політику і може, як показують міжнародні дослідження, завищувати ціну на товар від 15 до 30% від його реальної вартості. За підтримки запропонованих змін, зазначив правник, спрацює нехитра математика: якщо 100% ціни завищити на 15%, штраф становитиме 10%, а 5% залишаться в суб’єкта господарювання. Чинна редакція статті виключає таку можливість, а отже, змінювати її немає бачать сенсу.

Ще один блок пропозицій, передбачений у проекті №2431, стосується оскаржень рішень АМК. У цій частині, на думку О.Вознюка та його колег, автори надмірно деталізують те, які рішення може або не може приймати господарський суд. Урешті-решт це призведе до того, що законність рішень, які перебуватимуть поза полем, окресленим авторами акта, викликатиме сумнів. Тому, доцільніше було б просто уточнити, що, розглядаючи рішення АМК, суд повинен зробити повну оцінку фактів і прав, всебічно дослідити обставини справи тощо.

А от пропозиція стосовно того, що суд повинен мати можливість переглядати розмір штрафу (зміни до ст.60 закону №2210-III), дійсно, як відзначили юристи, заслуговує на увагу.

У підсумку учасники засідання вирішили не розробляти нову редакцію згаданих норм, як це передбачалося на початку зустрічі, а надати авторам документів свої коментарі. Чи візьмуть ті до уваги пропозиції фахівців, невідомо. Самі ж документи, оприлюднені на сайті ВР, поки що залишаються без змін.