Закон і Бізнес


Сизифов труд

Ученые назвали критерий, который выявит действительность намерений власти относительно конституционной реформы


№17 (1211) 25.04—01.05.2015
ЕКАТЕРИНА БЕЛЯЕВА
3342

Новая Конституционная комиссия намерена децентрализовать власть по примеру Польши, включить в текст Основного Закона положение о правах человека не только II, но и III поколения и закрепить принцип пропорциональности ответственности. Конституционалисты готовы к длительной работе, которая может оказаться сложной и... безрезультатной.


Меседж чи фейк

Чергова конституційна комісія створена відповідним указом Президента від 3.03.2015 №119/2015. Цього разу від реформаторів очікують змін за конкретними напрямами: децентралізація влади, права людини, судочинство, що аж ніяк не спрощує їхньої роботи. Про це йшлося на круглому столі, присвяченому конституційній реформі, ініційованому Асоціацією правників України.

Складність, на думку присутнього на заході члена Конституційного Суду Віктора Шишкіна, зумовлена невпевненістю суспільства в тому, чим насправді є реформа. Або це черговий фейк, приречений стати безрезультативним, або меседж для світової спільноти про те, що Україна готова до змін.

Якщо це повідомлення, то, на думку В.Шишкіна, логічно було б працювати максимально прозоро. Наразі, переконаний володар мантії, всі необхідні зміни можна запровадити профільними законами та рішеннями КС. Якщо ж починати роботу над реформою, потрібно створити концепцію та впорядкувати термінологічні поняття.

Без поспіху

Не поспішати з перетвореннями закликав присутніх і народний депутат І—ІІ скликань, постійний представник Президента у КС (1998—2005 рр.) Владислав Носов. Розглядаючи питання децентралізації, він зазначив, що конституціоналістам необхідно врахувати перевагу реципієнтів над донорами серед адміністративних одиниць країни. Якщо ті й ті матимуть у парламенті по одному голосу, розподіл державних коштів навряд чи буде справедливим. Виважено, вважає В.Носов, слід підійти й до питання оподаткування. Оскільки кошти забираються з примусом, необхідно чітко встановити правові кордони, в межах яких матимуть змогу діяти регіональні очільники.

Найбільш удалим прикладом децентралізації влади, з яким необхідно ознайомитися реформаторам, колишній нардеп уважає Швецію. Однак він неодноразово підкреслив: якими б не були зміни, від них не буде користі, якщо норми Конституції не виконуватимуться. Для того щоб цього не сталось, авторам нової редакції Основного Закону необхідно застосувати системний підхід: визначити позиції, які не влаштовують, та окреслити шляхи їх перетворення.

Дійсні наміри

Підтримав В.Носова щодо системного підходу суддя КС у відставці, член Конституційної комісії Микола Козюбра. Він запевнив, що такий підхід є, і напрями, які потребують змін, уже з’ясовано. Наприклад, у питанні децентралізації він ладен віддати перевагу моделі Польщі.  Що стосується прав людини, то поряд із правами І покоління, в тексті акта мають бути закріплені й соціальні та економічні права, аби особа й держава виступали в ролі партнерів, а не прохача та благодійника. Також розглядається питання закріплення окремих прав ІІІ покоління (екологічних) за умови їх реального виконання. Водночас у рамках реформування судової влади в Конституції планується закріпити принцип пропорційності відповідальності.

М.Козюбра запевнив присутніх, що зволікати зі змінами не варто. Він визнав, що процес буде тривалим і складним. Однак конституціоналіст переконаний у тому, що результат буде неодмінно, хоч і не ідеальний.

Що ж до результату, то саме з приводу нього було поставлене найцікавіше запитання. Один із присутніх нагадав про те, що при бажанні чинний Основний Закон, враховуючи його прийняття в неконституційний спосіб, можна визнати нелегітимним. Більше того, в книгарнях, які він не полінувався відвідати, тексту чинного документа немає. «До якого саме тексту потрібно вносити зміни, — поцікавився юрист, — адже не виключено, що через 5—10 років нова влада може засумніватись у легітимності чинної редакції Основного Закону?»

Відповідаючи на запитання, науковці визнали: якщо реформа не розпочнеться з легітимації конституційного поля, робота чергової комісії може перетворитися на сізіфову працю. Підхід до вирішення саме цього питання й розкриє дійсні наміри влади.

ПРЯМА МОВА:

МИКОЛА КОЗЮБРА,

суддя Конституційного Суду у відставці, заслужений юрист України:

— Не можна не погодитись із тим, що сенс Конституції розкривається не в тому, як вона виписана, а в тому, як вона виконується. Ідеальних конституцій у світі не існує. Не варто думати, що ми створимо бездоганний документ. Наразі перед нами постає інше запитання: чи є потреба в зміні Основного Закону? Я не знаю, наскільки цю потребу усвідомлює влада, однак є численні висновки Венеціанської комісії стосовно наших законодавчих актів, які свідчать про те, що документ необхідно вдосконалювати. За інших умов було б логічно розпочати роботу зі створення концепції. Однак сьогодні така робота «потопить» комісію. Вона просто заблокує її діяльність, і ми вчергове не досягнемо результату.

 ВЛАДИСЛАВ НОСОВ,

народний депутат І—ІІ скликань, постійний представник Президента в Конституційному Суді в 1998—2005 рр.:

— Я вже писав про те, як створювати Конституцію, якщо її не виконують. У своїх напрацюваннях згадую роботу Івана Павлова «Про розум узагалі, про російський розум зокрема», де він говорить про мислення етносу, який на той час (1918 р.) проживав на території Російської імперії, таке: «Не розвинена реакція гальмування, яка визначає порядок і міру». Нині це не змінилось. Якщо ми подивимося на соціологічні дослідження, то побачимо: європеєць сприймає компроміс між добром і злом як зло, в той час як українець такий компроміс уважає добром. Тому наша Конституція має бути товстелезною, як, скажімо, в Індії, щоб охопити якнайбільше питань. Як її писати для суспільства з подібним світоглядом — велике питання. Адже навіть прямі приписи не виконуються.