Закон і Бізнес


Такой необходимый рудимент

Новый закон «О прокуратуре» мешает комплексному реформированию правоохранительной системы


№15 (1209) 11.04—17.04.2015
СЕРГЕЙ ВОЛЧЕНКО
3276

Общий надзор прокуратуры и ее следственные функции, которые, по остроумному выражению гаранта Конституции, мы ликвидировали как «последний советский рудимент», возможно еще останутся до 2016 года.


Одіозні євростандарти

З ініціативою відкласти на 8 місяців «радикальне оновлення прокуратури» виступили голова депутатської фракції ПП «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко та його однопартійці — народні депутати Василь Яніцький і Степан Кубів. 3 квітня вони зареєстрували проект «Про внесення зміни до Закону України «Про прокуратуру» (щодо терміну набрання чинності)» (№2550), який менш ніж за тиждень вже голосувався у парламенті.

На думку вчених-юристів, прокуратура завжди мала особливий статус у системі органів державної влади, успадкований з радянських часів: можливість утручання в підприємницьку діяльність, вплив на судову систему, надто широкі повноваження в кримінальному процесі. Поряд із цим — непрозорість роботи, участь у політичних процесах, низький професійний рівень… Питання реформування органів прокуратури стало актуальним одразу ж після прийняття Конституції, «Перехідні положення» якої дозволяли прокуратурі продовжувати виконувати «функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства — до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування».

Минуло майже 19 років. За цей час Україна отримала близько десятка резолюцій та висновків європейських інституцій, які нагадували про наші зобов’язання перетворити прокуратуру на орган, який відповідатиме принципам і стандартам Ради Європи. Венеціанська комісія висловила свою авторитетну думку щодо проекту, розробленого в адміністрації тодішнього Президента Віктора Януковича, відзначивши прогресивність пропозицій, які в сукупності були оцінені як гарна база для завершення реформи прокуратури в нашій державі. Урешті-решт надбання попередньої влади було схвалене конституційною більшістю голосів постреволюційної Верховної Ради, а нинішній гарант Петро Порошенко урочисто погодив документ за 3 дні до позачергових виборів народних депутатів. «Слідство маємо передати Державному бюро розслідувань. Останній радянський рудимент в українській правоохоронній системі ми ліквідували», — сказав він, підписуючи закон.

Гальмівний прогрес

Утім, Президент дещо поквапився з оптимістичними заявами. Операція щодо видалення рудимента мала б відбутися через півроку після офіційного оприлюднення нового закону «Про прокуратуру», а саме — 25 квітня 2015 року, коли набирають чинності основні норми. Але цього може і не статися через… Державне бюро розслідувань.

Точніше, через відсутність такого органу. Цей сумний факт, на думку авторів проекту №2550, не забезпечить комплексного й системного реформування правоохоронної системи та зведе нанівець прогресивні новації закону «Про прокуратуру». Чому? Тому що, як ідеться в пояснювальній записці, «досягнення поставлених амбіційних цілей щодо побудови нової проєвропейської правоохоронної системи вимагає узгоджених, цілеспрямованих дій, скоординованого започаткування діяльності нових слідчих органів, що створюються в ході реформування системи, — Національного бюро розслідувань України та Державного бюро розслідувань України і радикально оновленої прокуратури, сформованої на нових принципах, що базуються на культурі відповідальності, компетентності, орієнтації на результат».

Отже, можновладці фактично розписалися в тому, що їм не вистачило узгоджених дій, спрямованих на реалізацію амбітних цілей, заявлених півроку тому.

8 квітня проект про зміну терміну набрання чинності законом «Про прокуратуру» було включено до порядку денного сесії Верховної Ради, а спікер Володимир Гройсман заявив, ­що документ слід розглянути якнайшвидше. Хоча наступного дня проект поставили на обговорення, необхідної кількості голосів він не набрав. Але враховуючи останні традиції нормотворення, не виключено, що ідея знов з'явиться під куполом найближчим часом. Утім, схоже, що можливість відстрочення наближення країни до європейських стандартів у частині скасування наглядових функцій прокуратури, які не відповідають Конституції та загрожують незалежності судової влади, європейські інституції вже не турбує.

ПРЯМА МОВА

Андрій ПОРТНОВ, керівник Інституту правових реформ:

— Той факт, що нинішня влада прийняла закон «Про прокуратуру», проект якого готувала наша юридична команда, багато в чому характеризує якість документа.

Реформування цього інституту було однією з умов Угоди про асоціацію між Украї­ною та ЄС, а тому свого часу ми дуже скрупульозно підійшли до питання вибору моделі й нормативного закріплення основних ідей, підключивши до процесу написання тексту закону Венеціанську комісію. Її рекомендації враховувалися практично безапеляційно.

Аби сподобатися виборцям, нова політична еліта результат цієї роботи подала як свою безумовну перемогу. Минуло півроку, як закон ухвалено, але так нічого й не зроблено в напрямі реформи прокуратури. Тепер влада, схоже, сама вирішила зірвати цей процес.

Законодавча ініціатива про відтермінування набрання законом чинності суперечить не тільки угоді про асоціацію, а й численним резолюціям ПАРЄ, міжнародним зобов’язанням України щодо реформування прокуратури, взятим ще в 1995 році.