Закон і Бізнес


Точность и неспешность


№15 (1209) 11.04—17.04.2015
10911

Наиболее распространенными основаниями для обжалования судебных решений по делам о признании права собственности в порядке наследования является отождествление законниками понятий «возникновения права на наследство» и «возникновения права собственности на недвижимое имущество, входящее в состав наследства» и преждевременное удовлетворения исковых требований.


У Київському районному суді м.Одеси узагальнили практику розгляду в 2014 році цивільних справ про визнання права власності в порядку спадкування. Протягом цього періоду суд розглянув 34 справи даної категорії. Задоволено 17 позовів, відмовлено в задоволенні 7 позовних вимог, у одній справі закрито провадження, залишено без розгляду 6 заяв, повернуто 3 матеріали. Залишок нерозглянутих справ становить 33 справи.

В апеляційному порядку оскаржено 12 судових рішень, з яких 7 залишено без змін, скасовано 2. Щодо інших станом на березень 2015 року інформація відсутня.

Аналіз причин скасування рішень суду першої інстанції свідчить про помилкове застосування норм матеріального права, а також про те, що місцевий суд не завжди враховує роз’яснення Верховного Суду та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в постановах пленумів та інформаційних листах.

Так, суд при слуханні цієї категорії справ безпідставно ототожнював поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», адже законодавець розмежовує ці поняття та пов’язує з виникненням зазначених майнових прав різні наслідки.

При розгляді цих справ суд не в усіх випадках перевіряв наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця в нотаріальній конторі, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса в учиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, що призводило до неправильного вирішення спору.

У деяких випадках суд передчасно задовольняв вимоги та визнавав за позивачем право власності на нерухоме майно в порядку спадкування без урахування можливості позивача звернутися до суду для визначення йому додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки в такому разі можливість одержання в нотаріальному порядку свідоцтва про право на спадщину не була втрачена.

Аналіз справ про визнання права власності на спадкове майно, які перебували в провадженні суду, вказує на те, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість для спадкоємців, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі через відсутність оригіналів правовстановчих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця або відсутність державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.