Разгрузка нагрузки
Нардепы считают, что вынудили председателей судов рассматривать слишком много дел
Одной из новаций закона «Об обеспечении права на справедливый суд» стало определение минимальной нагрузки руководителей судов и их заместителей. В то же время только норма вступила в силу, как в Верховной Раде заговорили о том, что поспешили и хотят убрать ее.
Збори в рамках
Відповідно до чинної редакції закону «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів суддів можна зменшити навантаження на володарів мантій, які обіймають адмінпосади. Водночас воно має становити хоча б 40% від середньої кількості справ у інших суддів. При цьому положення поширюється на всі установи.
Правки були внесені до акта в межах судової реформи в лютому цього року, а раніше збори суддів жодних обмежень у цьому питанні не мали. У результаті це призводило до ситуації, коли, наприклад, навантаження голови Вищого адміністративного суду Олександра Нечитайла становило лише 1% від навантаження його колег. Такі самі послаблення мав і його попередник Ігор Темкіжев. Водночас деякі нардепи переконані, що й зараз установлювати мінімальне навантаження для голови суду недоречно.
Народні депутати від ПП «Блок Петра Порошенка» Роман Романюк та Василь Яніцький підготували проект «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення механізму визначення рівня навантаження на суддів відповідного суду» (№2487). Парламентарі пропонують дозволити зборам суддів установлювати очільникам установ навантаження на свій розсуд.
Основним аргументом народних обранців є те, що чинна редакція закону створює перешкоди для самоврядування. «Встановлення на законодавчому рівні обмежень стосовно реалізації зборами суддів права на вирішення тих чи інших питань є спробою втрутитися в діяльність органів суддівського самоврядування, адже правова природа останніх передбачає самостійне й вільне вирішення питань, які відносяться до їх компетенції», — йдеться в пояснювальній записці до проекту.
Також нардепи звертають увагу на той факт, що рівень навантаження на суддів, котрі займають адміністративні посади, в усіх судах відрізняється та залежить від штатного розпису, спеціалізації тощо. «Саме збори суддів, які й приймають рішення про обрання на адміністративні посади, мають самостійно вирішувати, чи є необхідність зменшити навантаження», — підкреслюють парламентарі.
Ще один аргумент, на який доведеться зважати парламенту при розгляді цього проекту, — самостійне обрання зборами суддів очільників установ. Якщо раніше політики могли сказати, що голову суду нав’язують згори і він використовує свої зв’язки, аби тиснути на інших суддів, то тепер це твердження втратило актуальність. «У разі відсутності згоди суддів питання зменшення навантаження на голову буде вичерпано саме по собі», — наголошують ініціатори змін.
Звична практика
До внесення змін до закону доцільність зменшення кількості справ збори суддів визначали по-різному. «Я знаю, що в деяких голів навантаження 30, 20, а то й 10%, але для мене це неприпустимо. Якщо я не розглядатиму справ, то втрачу кваліфікацію. Лише суддя, який розглядає справи, може бути висококваліфікованим», — пояснював «ЗіБ» свою позицію очільник Господарського суду Одеської області Володимир Петров, якому колектив дозволив розглядати вдвоє менше справ.
Про те, що планує мати навантаження на рівні 70—75%, невдовзі після обрання розповідав голова Вищого господарського суду Богдан Львов. Однак згодом зізнався, що погарячкував: адміністративної роботи виявилося більше, ніж очікував. Тому навантаження для нього було встановлено в межах 5%.
Водночас є інший погляд на проблему. Так, на думку судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Романа Брегея, поблажки для керівників установ узагалі не потрібні. «Свого часу я очолював місцевий суд. Знаєте, скільки справ розглядав, коли автоматизована система документообігу ще не була запроваджена? Було 130% навантаження на інших суддів. А керувався тим, що голова суду — це обличчя установи», — наголошував законник. Обурювався він і тим фактом, що при нарахуванні заробітної плати зменшення навантаження жодним чином не враховується.
Зважаючи на той факт, що чимало нардепів тримають на суддів старі образи, навряд чи можна очікувати зменшення навантаження на очільників. До того ж дехто з парламентарів уже встиг висловити невдоволення тим, як відбувається процес обрання голів. А тому керманичам доведеться розглядати не набагато менше справ, ніж їхнім колегам. Принаймні доти, доки у ВР не визначаться, наскільки вдалим є цей експеримент.