Закон і Бізнес


Председатель ОАСК Павел Вовк:

«Проведение органами прокуратуры неправомерного обыска в ОАСК является не чем иным, как попыткой подчинения судейского корпуса»


№8 (1202) 20.02—27.02.2015
КСЕНИЯ МАГНУШЕВСКАЯ
35315

События, состоявшиеся на этой неделе в Окружном админсуде г.Киева, возмутили судейское сообщество: такого дерзкого вмешательства в правосудие Фемида еще не видела. «ЗиБ» решил из первых уст узнать о причинах и последствиях проведения обыска сотрудниками прокуратуры и милиции в ОАСК. Своими мыслями о ситуации поделился председатель учреждения Павел ВОВК.


— Павле В’ячеславовичу, чому, на вашу думку, чернівецький колега санкціо­нував такий обшук?

— Важко сказати, яку саме мету ставив перед собою чернівецький суддя. Можливо, це результат його некомпетентності, а можливо — і власний інтерес бути переведеним до столиці за подібні «заслуги» перед Батьківщиною. Суддя Степан Богдан уже намагався отримати крісло в суді адміністративної юрисдикції, але йому не вдалося подолати кваліфікаційний бар’єр (див. публікацію «Кваліфікаційний бар’єр» в №43 (771) «ЗіБ» від 28.10—3.11.2006. — Прим. ред.). На засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів він не зміг відповісти на елементарні запитання, що стосувались основних принципів адміністративного судочинства. Свідченням цього є стенограма ВККС, де чітко зафіксовано нерозуміння С.Богданом адмінпроцесу.

Крім того, родич С.Богдана займає посаду в прокуратурі м.Києва, тож зв’язок між діями структур, які ініцію­вали зухвалий обшук в ОАСК, очевидний. Особисті інтереси в цій справі переважають над законністю дій.

Сьогодні вже готуються звернення до ВККС щодо притягнення судді Шевченківського районного суду м.Чернівців С.Богдана, який санкціо­нував обшук в Окружному адміністративному суді м.Києва, до дисциплінарної відповідальності та до Вищої ради юстиції — щодо його звільнення за порушення присяги судді.

— Чи можна припустити, що «справа ОАСК» стане показовою для підкорення суддів органам прокуратури та Мін’юсту?

— Показовим повинне бути створення умов для здійснення неупере­дженого судочинства, як відбувається в більшості цивілізованих країн, та верховенства права. І ми вимагаємо, щоб ці умови були забезпечені при розгляді кожної справи. У нас показовими поки що залишаються незаконні вилучення справ та обшуки органами прокуратури. Ми не повинні допустити, щоб такі методи стали правилом.

Органи прокуратури, як і Міністерство юстиції, часто виступають сторонами при розгляді адміністративних справ у нашому суді. Однією з найбільш резонансних була справа про заборону Комуністичної партії України, де Генеральна прокуратура брала участь на боці держави в особі Мін’юсту та Держреєстру.

Проведення органами прокуратури неправомірного обшуку в ОАСК, у тому числі й судді, який вів цю справу, є не чим іншим, як спробою підкорення суддівського корпусу.

18 лютого було оголошено відвід суддів Окружного адміністративного суду м.Києва у справі про заборону КПУ. І причиною цього стали якраз спроби підкорення суддів за допомогою неправомірних дій органів прокуратури — обшуків, вилучення документів та комп’ютерної техніки з інформацією.

— На вашу думку, прокуратура виконувала чиєсь замовлення, проводячи обшук у суді? Як можна кваліфікувати її дії?

— Це могло бути бажанням прокуратури м.Києва «пропіаритися» перед новопризначеним керівником Генеральної прокурати на «добрих» справах. Але я думаю, що на сьогодні в країні вистачає питань, які дійсно вимагають належної уваги з боку органів прокуратури.

З власних джерел мені відомо, що до інших судів надходили від органів прокуратури запити для уточнення даних про дату прийняття постанов і рішень. І в робочому порядку, без тиску й обшуків, ці питання відпрацьовувалися. До нас працівники прокуратури завітали особисто й вирішили отримати інформацію силоміць.

Дії прокуратури м.Києва 16—17 лютого 2015 р. — це не що інше, як пряме втручання в процес здійснення судочинства, що є порушенням принципу незалежності правосуддя та  законною підставою для притягнення посадових осіб до відповідальності.

— Вочевидь, основна претензія органів влади до судів полягає в тому, що вони не бажають ураховувати «особливий період», ухвалюючи рішення, які не влаштовують Кабінет Міністрів або політичних лідерів. На вашу думку, якщо суд повинен бути поза політикою, чи розумно дорікати йому за неврахування державних інтересів?

— Суд завжди був і залишиться поза політикою. Судові органи разом з парламентом та Урядом здійснюють державну владу в Україні. Це визначено Конституцією. Тож ні про які дорікання чи невдоволення з приводу недотримання державних інтересів не може йти мови.

У рамках судової реформи країна бореться за усунення будь-якого впливу на формування суддівської влади та її щоденну діяльність. Сьогодні на державному рівні працюють численні робочі групи із залученням експертів і громадськості для підготовки міцного законодавчого підгрунтя для ефективного функціонування судової системи. Президент, парламент та Уряд повинні нарешті бути позбавлені важелів тиску на суддів.

— Збори суддів ОАСК порадили головуючому судді та решті суддів узяти самовідвід через тиск у справі щодо заборони КПУ. Якщо всі «адміністративники» відмовляться слухати «політичні справи», чи не доведеться Верховній Раді знову ухвалювати закони індивідуальної дії?

— Для суддів не існує поняття «політична/неполітична справа». У державі перш за все повинні бути створені всі умови для усунення будь-якої можливості здійснення тиску чи дискримінації в системі судоустрою. Тоді й не доведеться ухвалювати закони індивідуальної дії.