Один на всех, и сто — на одного!

Комитет ВР привлекает к работе над судебной реформой всех желающих и небезразличных

В январе парламент предпринял беспрецедентный шаг, приняв в первом чтении сразу два законопроекта, которые должны реформировать судебную систему государства. Впрочем, разработка документов заняла у нардепов больше времени, чем они ожидали. И подготовка обоих документов в профильном комитете ВР продвигается достаточно медленно.

Єдність чи боротьба протилежностей

Не є таємницею, що підготовка проекту до другого читання є процесом грунтовним та відповідальним. Парламентарі мають унести свої пропозиції в 14-денний строк після прийняття його в першому читанні. Як відомо, ще 13 січня і президентський законопроект «Про забезпечення права на справедливий суд» (№1656), і депутатський «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів» (№1497) направлені до Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя для завершального етапу опрацювання. За Регламентом Ради, завершити роботу мали до 27 січня, максимум — до 3 лютого, якщо додадуть собі ще 7 днів для внесення правок (за умови прийняття ВР рішення про одноразове відхилення від положень Регламенту).

Як розповів один із нардепів на засіданні комітету, випадків, коли до другого читання готувалося відразу кілька законопроектів, в історії сучасної України було чимало. Втім, такого суспільного резонансу, як цього разу, не спостерігалося. Перед парламентарями поставлено завдання опрацювати кожне положення, кожну норму обох законів, аби в результаті отримати єдиний документ, котрий би консолідував найважливіші аспекти реформи та примирив якщо не протилежні, то паралельні точки зору на судову владу. Завдання, як зауважив голова комітету Руслан Князевич, не з легких. Саме тому, на його думку, треба обрати найоптимальніший спосіб роботи й визначитися, який з проектів стане основою для подальшого опрацювання.

Робоча сотня

Доопрацьовувати майбутній закон нардепи вирішили в робочій групі. Як повідомив членам комітету Р.Князевич, загалом за 2 тижні до обох документів надійшло 4013 поправок: 3123 — до президентського і 891 — до депутатського. «Такий великий обсяг роботи навряд чи можна виконати за тиждень. Потрібен і час, і людські ресурси. Тому я вирішив, що до складу групи ввійдуть усі члени профільного комітету», — зазначив він.

Прикметно, що цього разу робочою буде фактично не група, а спільнота, адже до її складу, за рішенням комітету, ввійшло майже 100 осіб. До 32 нардепів-«профільників», за пропозицією глави держави, приєднається половина складу Ради з питань судової реформи при Президентові. Близько 10 нардепів було залучено групою експертів, які відстоюють проект №1497.

Р.Князевич повідомив, що отримав листи від вищих судових установ та органів суддівського самоврядування, в яких вони запропонували своїх кандидатів. Так, Верховний Суд поклав цю відповідальну місію на свого Голову Ярослава Романюка. Тим же шляхом пішов і Вищий господарський суд, відрядивши очільника — Богдана Львова. «Адміністративники» наділили повноваженнями секретаря пленуму Михайла Смоковича, а Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ — суддів цивільної та кримінальної палат Аллу Лесько та Валентину Щепоткіну. Раду суддів представлятиме її голова Валентина Сімоненко, Державну судову адміністрацію — Зеновій Холоднюк, а Вищу кваліфікаційну комісію суддів — Микола Патрюк. Утім, відповідно до подання Президента до робочої групи вже ввійшов голова ВККС Сергій Козьяков.

Не залишили реформу без своєї уваги й адвокати. Над поправками працюватимуть голова Національної асоціації адвокатів Лідія Ізовітова та її заступник Валентин Гвоздій.

«Організувати роботу такої кількості людей буде, вочевидь, важко. Втім, ця група має стати майданчиком для майбутньої реформи», — переконаний Р.Князевич. Проте таку розгалуженість і численність не всі нардепи сприйняли схвально. Так, член комітету Василь Німченко пропонував звузити коло до 10. «Фактично нам не потрібна ця сотня. Ми їх ніколи не зберемо. Необхідно створити «групу прориву» з 8—10 членів, які б конструктивно попрацювали протягом кількох діб», — наголосив парламентар.

Однак ні голова комітету, ні присутні не підтримали цієї ідеї, зазначивши, що парламентський підрозділ не має конституційного права позбавляти охочих можливості брати участь у роботі над законом. «Хотілося б знати, хто їх цим правом наділив?» — запитав В.Німченко, втім, його звернення залишилося без уваги колег. Отже, маємо сотню.

База чи основа?

«Гарні ідеї обох проектів повинні об’єднатися в єдиний документ. Робоча група не може розробляти рекомендації та робити таблиці розбіжностей у 2 напрямах», — зауважила Оксана Сироїд і запропонувала членам комітету дозволити взяти за основу проект №1497 та імплементувати туди найважливіші положення з іншого документа. Підтримав колегу й заступник голови комітету Леонід Ємець, який припустив, що право визначитися з базовим документом можна надати самій робочій групі.

Однак, як пояснив Р.Князевич, визначення законопроекту й підготовка його до другого читання є прерогативою комітету, доручати це робочій групі недоцільно й незаконно. Член комітету Наталія Агафонова погодилась із головою, додавши, що через велику кількість членів групи та нестачу часу необхідно встановити ще й строк, в який комітет зможе отримати напрацьовані пропозиції.

Урешті-решт базовим визнали проект №1656, пославшись на те, що альтернативний варіант потребує змін до Основного Закону. Та й до першого надійшло майже в 4 рази більше правок, причому окремі з них фактично дублюють положення іншого проекту. «Ми не віддаємо переваги одному з документів, не беремо його за основу. Просто один з них має стати базою для роботи», — зазначила під час обговорення народний депутат Наталія Новак.

Урахували народні обранці й той факт, що з огляду на рекомендацію іноземних експертів проект майбутнього закону, швидше за все, буде відправлено до Венеціанської комісії. Й аналізувати іноземні експерти повинні один документ, який і буде покладено в основу судової реформи.

У підсумку комітет обрав головою робочої групи Р.Князевича й визначився з кінцевою датою першого етапу підготовки проекту до другого читання — 11 лютого. Тож, попри запевнення представників Адміністрації Президента, що остаточне голосування відбудеться першого пленарного тижня другої сесії, вочевидь, прийняття закону, а з ним і реформування судової влади не слід очікувати раніше весни.