Неприкосновенность жилья: гарантии и исключения

Соблюдают ли следственные судьи требования УПК о содержании определения о разрешении на обыск?

Следующая часть обобщения судебной практики по рассмотрению ходатайств о предоставлении разрешения на проведение обыска жилища или иного владения лица посвящена соблюдению требований Уголовного процессуального кодекса при вынесении соответствующих определений. Напоминаем, что этот документ обсужден и одобрен на совещании судей судебной палаты по уголовным делам Высшего специализированного суда по рассмотрению гражданских и уголовных дел 21.05.2014 и на заседании пленума ВСС 17.10.2014.

_{(Продовження. Початок у №№49, 50)}

Увага до мотивації!

Відповідно до ст.370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення».

Всупереч наведеним вимогам знач­на кількість ухвал слідчих суддів про дозвіл на обшук не містить належних і достатніх мотивів та підстав їх постановлення.

Наприклад, в ухвалі слідчого судді Катеринопільського районного суду Черкаської області від 3.04.2013 про надання дозволу на обшук у домоволодінні в с.Ш. Катеринопільського району Черкаської області обгрунтування та мотиви ухваленого слідчим суддею рішення практично відсутні. У мотивувальній частині ухвали після короткого опису змісту клопотання слідчого міститься лише вказівка на те, що слідчий суддя, заслухавши слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, розглянувши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Прикладами невмотивованості ухвал є випадки, коли слідчі судді обмежуються формулюваннями про те, що «згідно з наданими органом дізнан­ня матеріалами в ході проведення досудового слідства встановлено, що до скоєння цього кримінального правопорушення може бути причетний житель Інформація 2 Особа 2, Інформація 1. Також установлено, що в домоволодінні за місцем проживання Особи 2 можуть бути наркотичні засоби».

Ухвала слідчого судді має містити посилання на конкретні матеріали кримінального провадження, дослідження яких дало слідчому судді підстави для надання дозволу на обшук.

Наведений приклад свідчить і про існування проблеми використання слідчими суддями термінології, яка не відповідає КПК, а саме «орган дізнання», «проведення досудового слідства».

Особливо ретельно слід підходити до розгляду клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, щоб не спричинити необгрунтованого порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів осіб, яким належить житло, а також осіб, у фактичному володінні яких воно перебуває.

Так, слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області обгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на обшук житла батьків Г. у межах кримінального провадження за підозрою їхнього сина у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.190 КК. Підставою для обшуку слідчий зазначив те, що Г. відсутній за місцем свого проживання, оскільки переховується від органів досудового слідства та суду. Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що в наданих суду матеріалах не міститься доказів того, що відшукувана особа перебуває в зазначеному в клопотанні житлі, а також відсутні відомості про оголошення розшуку Г. на підтвердження факту його переховування від органу слідства.

Строк дії ухвали

Відповідно до ч.2 ст.235 КПК ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.

Однак існують випадки, коли слідчим суддею в ухвалі взагалі не зазначено строку її дії.

Так, клопотання слідчого СВ Сакського МВ ГУ МВС в Автономній Республіці Крим про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи задоволено, однак в ухвалі слідчого судді від 6.08.2013 не зазначено строк дії ухвали.

Задовольнивши клопотання про обшук, слідчий суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області в ухвалі від 13.01.2014 в резолютивній частині не вказав строку її дії, а також не зазначив речей, для виявлення яких надається дозвіл на обшук.

Результати аналізу судової практики свідчать про різні підходи до визначення строку дії ухвали. У де­яких ухвалах слідчий суддя дає чітку вказівку на період, протягом якого ухвала є чинною, визначаючи кінцеву дату строку дії останньої, в інших — зазначає, що така ухвала є чинною протягом одного місяця.

В ухвалі слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2013, якою задоволене клопотання слідчого про обшук у домоволодінні в с.С. Уманського району, зазначений строк дії ухвали — до 27.09.2013.

Дещо по-іншому вирішують ці питання у своїх ухвалах слідчі судді інших судів, визначаючи строк дії ухвали — один місяць з моменту її винесення, тобто максимальний передбачений законом строк її дії.

Наприклад, такий строк визначений в ухвалі слідчого судді від 20.02.2013, якою задоволено клопотання слідчого СВ Шполянського РВ УМВС у Черкаській області про надання дозволу на проведення обшуку домоволодіння в с.Ж. Шполянського району.

У зв’язку із цим слід зазначити, що й ухвали, в яких визначено строк їх дії, й ухвали, в яких встановлено термін, відповідають вимогам, закріпленим у п.1 ч.2 ст.235 КПК.

При цьому необхідно враховувати, що наведена норма КПК встановлює максимальний строк дії ухвали про обшук, водночас визначений слідчим суддею строк має бути належним чином обгрунтований на підставі дослідження доводів клопотання та матеріалів кримінального провадження.

Оскарження — унеможливлене

Ухвали про дозвіл на обшук, а також про відмову в задоволенні клопотання про обшук не віднесені згідно з ч.1 ст.309 КПК до ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Проте, на порушення цих вимог, слідчі судді Таращанського районного суду Київської області в 5 ухвалах про дозвіл на обшук житла в резолютивній частині вказали на можливість подання апеляційної скарги на таку ухвалу до Апеляційного суду Київської області протягом 5 днів із дня її проголошення.

Аналогічне посилання міститься в деяких ухвалах слідчих суддів інших судів, що є грубим порушенням норм кримінального процесуального закону.

Такі ж посилання містяться в ухвалах слідчих суддів, якими клопотання про обшук повернено прокурору.

Редакційні вади та виправлення

Багато ухвал містять недопустимі редакційні неточності.

Так, в ухвалі слідчого судді Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 9.01.2014 зазначено, що ця ухвала діє до 9.01.2014 включно. Крім того, у цій же ухвалі вказано, що клопотання слідчого подається в порядку проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні від 2.11.2014, тобто дати, яка на момент розгляду клопотання ще не настала.

Результати аналізу судової практики також свідчать про випадки фактичного виправлення слідчими суддями помилок або, як про це зазначається в резолютивній частині ухвал, про «усунення протиріч», які містила попередня ухвала.

Так, слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя в ухвалі від 18.11.2013 зазначив: «Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників кримінального провадження, які не заперечують проти внесення виправлень, суд вважає необхідним усунути протиріччя в ухвалі, оскільки з матеріалів провадження випливає, що слідчий за погодженням з прокурором прокуратури Шевченківського району м.Запоріжжя клопочеться про отримання дозволу на проведення обшуку в особи, надаючи відповідні докази, а посилання судді в ухвалі про надання дозволу на обшук житла є наслідком описки, виправлення якої не стосуватиметься суті ухвали і не потягне погіршення становища підо­зрюваного».

Наведена ухвала була постановлена за таких обставин. 15 листопада 2013 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про обшук особи, яке було задоволено, однак, постановивши ухвалу, слідчий суддя дав дозвіл на обшук будинку, а не особи. Саме з причин існування такої неузгодженості 18.11.2013 слідчий суддя, посилаючись на стст.537, 539 КПК, постановив ухвалу про усунення суперечностей, якою фактично дав дозвіл на обшук особи. Така практика не грунтується на положеннях, закріп­лених у КПК, оскільки, по-перше, слідчий суддя не уповноважений давати дозвіл на обшук особи, а по-друге, стст.537, 539 КПК регулюють порядок вирішення судом (а не слідчим суддею) питань, пов’язаних із виконанням вироку (а не ухвали слідчого судді).

Часткове задоволення

Результати аналізу судової практики свідчать і про випадки часткового задоволення клопотань про обшук. Слідчі судді задовольняють клопотання в частині надання дозволу на виявлення конкретно визначених речей або дають дозвіл на проведення обшуку на прибудинковій території та відмовляють у наданні дозволу на обшук житлових будинків.

Так, ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 8.10.2013 було частково задоволено клопотання слідчого СВ Комінтернівського РВ ГУ МВС ­в Одеській області про обшук у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.310 КК, та дано дозвіл на обшук на території земельної ділянки №21, розташованої за Адресою 1 в с.К. Комінтернівського району Одеської області, та в розташованих на ній господарських будівлях і спорудах, крім житла (житлового будинку), де проживають М. та інші, з метою відшукання та вилучення конопель та наркотичних засобів. Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що кримінальне провадження відкрите лише за фактом незаконного вирощування коноплі на території земельної ділянки, і суду не надано доказів того, що наркотичні засоби можуть зберігатися в зазначеному житловому будинку, тому слідчий суддя дав дозвіл тільки на обшук на території земельної ділянки та в розташованих на ній господарських будівлях і спорудах.

Є випадки, коли слідчий суддя, навпаки, частково задовольняє клопотання про обшук у приватному будинку, але відмовляє в задоволенні клопотання в частині проведення обшуку надвірних споруд.

Слідчим суддям необхідно враховувати можливість часткового задоволення клопотання про обшук, якщо клопотання стосується відшукання конкретно визначених речей, а також «інших предметів і відомостей, що мають значення для виявлення та фіксації обставин скоєння злочину». У такому разі слідчий суддя може задовольнити це клопотання частково та дати дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання виключно тих речей, які конкретно визначені в клопотанні слідчого або прокурора.

Наприклад, клопотання старшого слідчого СВ Миронівського РВ слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області задовольнив частково. Встановлено, що клопотання та подані разом з ним матеріали не містили обгрунтувань та доказів стосовно наявності підстав уважати, що за місцем проведення обшуку можуть бути інші заборонені в обігу речі, крім наркотичних.

Обгрунтованою є ухвала слідчого судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 17.01.2014, якою він частково задовольнив клопотання слідчого про обшук.

17 січня 2014 року старший слідчий СВ Городоцького РВ УМВС у Хмельницькій області Ч. звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку будинку, інших приміщень на території господарства та земельної ділянки, розташованих за Адресою 1, з метою виявлення та затримання Особи 3, вилучення майна, яким той незаконно заволодів.

Слідчий суддя, розглядаючи зазначене клопотання, встановив, що 21.09.2013 Особу 3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК. Під час допиту як підозрюваного він повідомив, що проживає за Адресою 2. Однак після 5.10.2013 підозрюваний Особа 3 на виклики слідчого не з’являвся. 26.10.2013 СВ Городоцького РВ УМВС у Хмельницькій області Особу 3 оголошено в розшук, оскільки місце його перебування невідоме.

На підставі результатів дослідження матеріалів кримінального провадження слідчий суддя констатував існування достатніх підстав уважати, що за місцем проживання Особи 2 може бути підозрюваний Особа 3, а тому органу досудового розслідування слід дати дозвіл на обшук вищезазначеного домоволодіння з метою встановлення місцезнаходження підо­зрюваного.

Разом з тим слідчий суддя вважав, що клопотання в частині надання дозволу на проведення обшуку будинку, інших приміщень на території господарства та земельної ділянки, розташованої за Адресою 1, з метою вилучення майна, яким той незаконно заволодів, задоволенню не підлягає, оскільки слідчий не довів, що майно, у незаконному заволодінні якого підозрюється останній, перебуває на території зазначеного господарства.

Також не підлягає задоволенню клопотання і в частині затримання Особи 3 в разі його виявлення на території вказаного домоволодіння, оскільки нормами КПК передбачено інший порядок затримання особи, яку підозрюють у скоєнні злочину.

Обгрунтованою є практика слідчих суддів, які з метою виконання ч.3 ст.235 КПК у резолютивній частині ухвал зазначають, що виготовляються дві ухвали про дозвіл на обшук, які чітко позначаються як копії.