Закон і Бізнес


Обсуждение на пониженных тонах

Новый закон об адвокатуре уже на финальной стадии подготовки, но эксперты жалуются, что текст изменений до сих пор официально не обнародован


№50 (1192) 13.12—19.12.2014
Евгений Березовский
3084

Готовя изменения к закону об адвокатуре, Минюст решил не вовлекать «лишних» представителей общественности в обсуждение изменений. Проект не размещен на сайте ведомства, а эксперты жалуются на невозможность выразить свои замечания к нему. Вместе с тем сами авторы новаций заверяют, что инициатива прошла необходимое рассмотрение и внутри страны, и в Совете Европы.


На фінішній прямій

Робота над проектом про внесення змін до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» перебуває на завершальній стадії, повідомив громадськість радник міністра юстиції Ігор Алексєєв. За його словами, вже є попередній висновок до проекту Ради Європи, на основі якого буде проведено останні корективи. Таким чином, остаточний варіант новацій буде готовий до внесення в парламент протягом кількох наступних тижнів.

Як пояснив І.Алексєєв, пропозиція реформування адвокатської діяльності походила саме від Уряду та Мін’юсту. Тому ще 6 березня за ініціативи міністра юстиції Павла Петренка була створена робоча група для напрацювання змін.

«Робота тривала півроку. І вона була ефективною лише завдяки тому, що влада й адвокатська спільнота були в цьому питанні на одному боці», — наголосив І.Алексєєв. Пропонується внести зміни не тільки до закону про адвокатуру, а й до більш ніж 10 інших актів.

Ідея монополії

Про деталі запланованих нововведень розповів заступник голови Націо­нальної асоціації адвокатів Валентин Гвоздій. За його словами, основним завданням авторів проекту було посилення гарантій адвокатської діяльності. «На сьогодні в адвокатів проводяться обшуки, під час яких вилучаються докази у справі, документи клієнтів. Крім цього, здійснюється тиск і вчиняється вплив на хід кримінальних проваджень», — наголосив В.Гвоздій.

Як повідомив заступник голови НААУ, у чинному законодавстві задекларовано багато прав адвокатів, але вони декоративні. Новації ж установлюють чіткі механізми їх реалізації. Зокрема, значного поширення набула практика ненадання інформації на запит адвоката, проектом же такі дії не лише забороняються, а й установлюється відповідальність за них.

Ще одне заплановане нововведення — запровадження фактичної монополії на представництво інте­ресів громадян у судах виключно за адвокатами в усіх видах процесів. Таким чином, сторони, які намагаються зекономити на розгляді справи, будуть змушені попрощатися з «фахівцями у галузі права». Як пояснив В.Гвоздій, до таких змін законодавця закликають європейські інституції, адже адвокатська монополія є, по суті, загальновизнаною світовою практикою й застосовується в усіх розвинених країнах.

«У суді повинні працювати професіо­нали, адже це дозволить забезпечити якість судового процесу та процесуальну економію», — підкреслив заступник очільника асоціації. Разом з тим малозабезпечені громадяни не постраждають від змін, переконаний В.Гвоздій. Адже з наступного року безоплатна правова допомога надаватиметься не тільки в кримінальних, а й у цивільних справах.

На сьогодні НААУ, наголосив В.Гвоздій, отримує безліч скарг від громадян, котрі користувалися послугами «фізичних осіб — підприємців, які думали, що вони адвокати». Вплинути ж на таких фахівців можливості немає. Водночас адвокати несуть дисциплінарну відповідальність (аж до позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю), а підготовлений закон передбачає її посилення.

Більше того, проект упроваджує інші види дисциплінарної відповідальності адвокатів, зокрема на вимогу міжнародних експертів, — фінансові стягнення. Крім цього, новації підвищать вимоги до підготовки майбутніх адвокатів.

Прихована відкритість

Автори змін запевняють, що їхні напрацювання пройшли досить суворе громадське обговорення. За словами В.Гвоздія, текст проекту скеровувався до рад адвокатів усіх без винятку регіонів. Ті у свою чергу надавали зауваження та пропозиції. До того ж нововведення кілька разів обговорювалися на засіданнях Ради адвокатів і навіть на з’їзді адвокатів.

Однак зовсім інакше на процес підготовки новацій дивиться президент Асоціації правників України Денис Бугай. За його словами, з професійною спільнотою ініціативи ні­хто не обговорював. «Мін’юст за весь час підготовки проекту нікому його не показав, його немає ні на сайті, ні на інших ресурсах міністерства. Крім цього, Мін’юст ні з ким цей проект не обговорював. Якщо ж проект обговорювався з окремими представниками Національної асоціації адвокатів, його ще не можна вважати таким, що обговорювався з юридичною спільнотою», — переконаний Д.Бугай. Окремі представники НААУ — це не вся адвокатура, підкреслив він, до того ж запропоновані зміни стосуються всієї юридичної спільноти, у тому числі суддів і прокурорів. Тому, робить висновок експерт, Мін’юст мав би провести відкриті круг­лі столи, але не зробив цього.

За словами президента АПУ, на з’їзд адвокатів виносилися напрацювання НААУ, які згодом були об’єднані з пропозиціями Мін’юсту. Підтверджує це й аналіз хронології підготовки змін: з’їзд адвокатів відбувся у квітні цього року, а «чорнова» редакція напрацьованого з міністерством проекту — тільки в червні.

Сам же Мін’юст лише на кілька днів оприлюднив одну з редакційних версій законопроекту і вже після перших критичних зауважень зняв її. Після цього документ на сайті відомства не публікувався. Не вдалося Д.Бугаю отримати проект від відомства навіть після направлення запиту.

Президент АПУ зізнається, що врешті-решт отримав текст обхідним шляхом — від експертів Ради Європи. Ті були здивовані, дізнавшись, що юрист змушений звертатися до них.

У свою чергу В.Гвоздій запевняє, що ніхто з ініціативи таємниці не робив, її можна знайти на сайті НААУ вже впродовж кількох місяців.

Та в будь-якому разі очевидно, що Мін’юст вирішив обійти звичну процедуру громадського обговорення. Як правило, міністерство, підготувавши законопроект, розміщує його на своєму сайті та повідомляє електронну адресу, на яку будь-яка особа може відправляти свої зауваження.

Д.Бугай має два припущення, чому відомство не опублікувало змін: до проекту будуть суттєві претензії, оскільки він задовольняє тільки адвокатську номенклатуру, або ж Мін’юст не має досвіду чи бажання залучення широкого кола експертів.

Хоч як би там було, міністерство ще має час для того, щоб виправити свої недопрацювання та провести громадське обговорення за звичними правилами. Разом з тим відомство може й поквапитися з унесенням пропозицій до парламенту, аби якнайшвидше продемонструвати результат.