Закон і Бізнес


От стабильности к хаосу?

Рядовой гражданин будет обречен на метания в паутине отечественного законодательства


№45-46 (1187-1188) 15.11—28.11.2014
Константин ВАСИЛЯКА, глава ХС Николаевской области
12372

На протяжении всего периода независимости Украины судебная система государства претерпевает изменения. К сожалению, реформирование третьей ветви власти стало перманентным процессом, который длится не один год и временами приобретает непредсказуемые и даже противоположные друг другу формы.


Суперечливі заклики урядовців

Наприклад, у 1991 році знаковою подією в історії українського судочинства стало утворення системи господарських (арбітражних) судів. Після прийняття закону «Про арбітражний суд», а згодом і «Про господарські суди» (обидва акти на сьогодні втратили чинність у зв’язку з ухваленням у подальшому законів про судоустрій) суб’єкти підприємницької діяльності отримали можливість захищати свої права в спеціально створеному юрисдикційному органі. Зі стрімким розвитком ринкових відносин кількість видів господарських спорів почала поступово збільшуватися. Ця тенденція засвідчила потребу у врегулюванні цих спорів у господарських судах, які на той час уже нагромадили багатий досвід здійснення правосуддя. Проте наразі реформатори судової системи взяли курс на зміни, протилежні тим, що відбулись у перші роки незалежності: дедалі частіше лунають заклики до ліквідації господарських судів й уніфікації господарського та цивільного законодавства.

Судді Господарського суду Миколаївської області неодноразово обговорювали пропозиції щодо реорганізації, фактичного знищення системи господарських судів (зокрема законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших законодавчих актів щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів») і визнали їх несвоєчасними, фінансово необгрунтованими й такими, що не вирішують сьогоднішніх проблем судової системи.

Як наголошував у своїх виступах міністр юстиції Павло Петренко, одним із завдань судової реформи є спрощення судової системи, що вплине, зокрема, на покращення доступності правосуддя. Проте вдумливе читання законопроекту породжує в суддів протилежні думки. Запропоновані зміни аж ніяк не сприятимуть спрощенню судової системи, а навпаки, значно ускладнять доступ громадян до правосуддя та повністю знищать господарське судочинство як ефективну, найкращу систему для розгляду спорів між юридичними особами та фізичними особами — підприємцями, діяльність яких є однією з найважливіших засад розвитку економіки України.

Так, у запропонованих змінах до законодавства, всупереч ідеї спрощення судової системи, виникає вже не один, а два терміни для визначення судів, які розглядатимуть господарські справи — «господарський суд» та «окружний суд з розгляду цивільних і кримінальних справ».

Яскравий приклад незрозумілості законодавчих норм для пересічної людини — ст.22 законопроекту, яка встановлює, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення, а окружні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ розглядають цивільні та кримінальні справи. Зі змісту цих норм неможливо дійти висновку про різницю в повноваженнях місцевих загальних та окружних судів у частині розгляду цивільних і кримінальних справ. І перші, і другі мають розглядати ці два види справ, але в чому відмінності? Крім того, у законопроекті не передбачено визначення підсудності окремих категорій справ місцевим судам, а також порядку їх розгляду. Це, як зазначено в законопроекті, має регламентуватися процесуальним законом. Отже, юридично не підготовлена людина — пересічний громадянин, що потребує правового захисту в суді, — фактично приречена на борсання в павутинні величезної кількості норм, розпорошених у процесуальному законодавстві. Замість одного нормативно-правового акта громадянин буде змушений звертатися до низки кодексів, що значно ускладнить доступ до правосуддя.

Розгляд деяких кримінальних справ планується передати господарським судам, що, як було зазначено вище, мають стати окружними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ. Але, на нашу думку, господарські суди мають великий досвід у питаннях, що належать саме до сфери економічної діяльності, а не кримінальних злочинів. Протягом десятиліть існування господарського (арбіт­ражного) судочинства нагромаджено велику судову практику, спрямовану на захист суб’єктами господарювання порушених прав і законних інтересів.

Зміна навантаження як наслідок економічної кризи

Існування господарських судів є відображенням реального фактичного стану в господарській діяльності, яка, на жаль, зазнала впливу вкрай складної соціально-економічної ситуації в державі. Наявне зменшення робочого навантаження в господарських судах, на що посилаються прихильники ідеї ліквідації цієї галузі судової влади, є прямим наслідком глибокої економічної кризи в країні. Однак будь-яка криза — явище тимчасове, труднощі минають, а спори в економічній сфері існують перманентно, охоплюють специфічну групу позивачів (представників бізнесу всіх рівнів) і заслуговують на глибокий професійний підхід для їх вирішення.

Крім того, як запевнив Президент Петро Порошенко, керівництво держави вживає активних заходів для стабілізації української економіки. Отже, цілком очевидно, що з часом крива навантаження в господарських судах знову піде вгору.

Найголовнішим аргументом на захист останніх є специфіка та складність спорів, підвідомчих цим органам. Особливо ретельного розгляду потребують справи про банкрутство підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки країни. Економічна стабільність та інвестиційні процеси в державі перебувають у прямій залежності від правильності судових актів у таких справах.

Чимало суддів, котрі мають багаторічний досвід роботи, погоджуються з тим, що принцип спеціалізації судів (і суддів у них) позитивно впливає на якість розгляду спорів та забезпечення єдності практики. Правильний, ретельний розгляд найскладніших господарських справ (про банкрутство, корпоративні спори, інтелектуальну власність тощо) можливий завдяки глибоким знанням господарського права та зосередженню на вирішенні певного виду господарських спорів. Досвід розгляду таких справ напрацьовується протягом не менш ніж 5—7 років. Необхідність для «господарника» вирішувати ще й кримінальні та цивільні справи містить великий ризик погіршення якості розгляду складних господарських спорів. Зважаючи на те, що в законодавстві передбачений принцип спеціалізації суддів, стає незрозуміло, чому пропонується позбутися більш глобального явища —
спеціалізації судів.

Ланка високої якості правосуддя

Таким чином, постає чимало питань стосовно ефективності надання господарському суду повноважень щодо розгляду інших категорій спорів, окрім господарських, та щодо підвищення кваліфікації суддів з іншого напряму права (кримінального). До того ж реорганізація господарських судів поглибить проблему неоднакового застосування судової практики.

Дивно, але противники збереження господарських судів чомусь не беруть до уваги низку фактів, що підтверджують ефективність функціонування цих утворень. Сьогодні система господарських судів є найкращою ланкою органів судової влади з огляду на високу якість правосуддя, професіоналізм суддів, дотримання процесуальних строків, належний рівень доступу до правосуддя, впровадження інноваційних проектів спілкування з громадськістю тощо. Ці слова не варто вважати похвалою, оскільки юридична спільнота визнає, що якість правосуддя та організаційне забезпечення діяльності господарських судів позитивно вирізняються порівняно з іншими судами. Скидається на те, що в активному просуванні ідеї ліквідації господарських судів велику роль відіграють особисті чинники, а не реальна думка переважної більшості юристів-практиків.

Слід зазначити, що категорично проти руйнації системи господарських судів виступає й переважна більшість суб’єктів господарювання, але, на жаль, сьогодні бракує дослідження думки (усного чи письмового опитування) представників бізнесу, сторін судового процесу в господарських судах.

Недоцільним і необдуманим кроком уважають ліквідацію господарських судів вищі навчальні заклади, які готують юристів. Господарський суд Миколаївської області багато років успішно веде діалог з освітянами, надаючи можливість студентам-правникам ознайомлюватися з роботою суду та основними принципами здійснення правосуддя під час проходження навчальної практики на базі суду та в процесі участі в різноманітних заходах для молоді й викладачів юридичних дисциплін.

Доленосне питання
залишається відкритим

Нещодавно в Господарському суді Миколаївської області відбувся черговий день відкритих дверей, приурочений до Дня юриста та присвячений підвищенню правової культури майбутніх служителів Феміди. У своїх відгуках викладачі та студенти позитивно оцінили роботу установи й висловили негативне ставлення до наміру ліквідувати господарські суди.

«Доступність, об’єктивність і законність правосуддя, яку забезпечує система господарських судів, сприяє формуванню в молоді позитивних стереотипів про роботу органів судової влади. Пропозиції про реформування судової системи, які лунають сьогодні в суспільстві, є такими, що не враховують тих досягнень господарських судів, які є взірцем правосуддя. Сподіваємося, що судова реформа не призведе до ліквідації господарських судів, оскільки саме вони, на наш погляд, завдяки високому рівню організації своєї діяльності та професіоналізму суддів мають величезний потенціал для створення позитивного іміджу всієї судової системи», — наголосив Петро Шапірко, директор Миколаївського інституту права НУ «Одеська юридична академія».

«Господарський суд Миколаївської області є потужною базою не тільки для дотримання та зміцнення законності та правопорядку в господарській діяльності, а й для підготовки молодих фахівців, юристів нової генерації. З огляду на це викликають занепокоєння спроби обговорення в професійних юридичних колах наміру ліквідувати господарські суди. Маємо надію, що багаторічний досвід діяльності господарських судів буде гідно оцінений українським суспільством і представники нашого навчального закладу продовжать у майбутньому правовий діалог з Господарським судом Миколаївської області», — відзначив ректор Чорноморського університету ім. П.Могили Леонід Клименко.

Інші навчальні заклади регіону, що готують юристів, також погодилися з думкою про неефективність запропонованої судової реформи в частині ліквідації господарських судів, яка призведе до хаосу в судовій системі. Рішення зруйнувати стабільну систему господарських судів є ретроградним і таким, що заперечує надбання багаторічної історії господарського судочинства.

Питання подальшої долі системи господарських судів України досі залишається відкритим. Сподіваємося, що найближчим часом ця проблема отримає широке обговорення в юридичній спільноті й серйозну, всебічну оцінку з боку експертів. Збереження господарських судів у вигляді спеціалізованої галузі судової влади, яка діє відокремлено від судів загальної юрисдикції, — потреба сьогодення, в якому найважливіші для держави підприємства потребують якнайкращого судового захисту заради відновлення економіки України. Сподіваємося на мудрість законодавців, на їхній виважений підхід до реформування судової системи.