Закон і Бізнес


Про зміни, які сталися в земельному законодавстві


1632


Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо скорочення строку відведення земельних ділянок для містобудівних потреб» від 22.12.2011 №4215-VI, набрав чинності 13.01.2012 (п. 1.3 Інформаційного листа ВГС від 30.05.2012 № 01-06/742/2012) внесено зміни:

— до Земельного кодексу:

Попередня редакція

-

Чинна редакція

п.«ґ» ч.1 ст.15

 

п.«ґ» ч.1 ст.15

«ґ) здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель»

 

«ґ) здійснення землеустрою і державного контролю за його проведенням, моніторингу земель відповідно до закону»

ч.1 ст.188

 

ч.1 ст.188

«1. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель — спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів»

 

«1. Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону»;

— до закону «Про землеустрій»:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

ст.60

 

ст.60

«Державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів»

 

«Державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом»

п.«в» ч.1 ст.14

 

п.«в» ч.1 ст.14

«в) здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель»

 

«в) здійснення землеустрою і державного контролю за його проведенням»;

— до закону «Про охорону земель»:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

абз.4 ст.16

 

виключено

«здійснення державного контролю за використанням та охороною земель»

 

 

абз.7 ст.16

 

виключено

«здійснення контролю за розмірами та порядком визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов’язаних з вилученням (викупом) земельних ділянок»

 

 

 

 

доповнено ст.181

 

 

«Стаття 181. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у галузі охорони земель

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у галузі охорони земель, здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до закону»

назва ст.17

 

назва ст.17

«Стаття 17. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі охорони земель»

 

«Стаття 17. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі охорони земель»

абз.1 ст.17

 

абз.1 ст.17

«До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі охорони земель належать»

 

«До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі охорони земель, належать»

абз.3 ст.17

 

абз.3 ст.17

«здійснення державного контролю за використанням та охороною земель»

 

«здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель»

ст.19

 

ст.19

«Стаття 19. Державний контроль за використанням та охороною земель

 

«Стаття 19. Державний контроль за використанням та охороною земель

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель — центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики проводить моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення»

 

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики проводить моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення»;

— до закону «Про державний контроль за використанням та охороною земель»:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

ч.1 ст.9

 

виключено

«Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи»

 

 

ч.2 ст.9

 

виключено

«Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та її територіальні органи»

 

 

ч.3 ст.9

 

виключено

«Моніторинг ґрунтів у системі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики проводить Державна служба охорони родючості ґрунтів та її територіальні органи»

 

 

ст.5

 

ст.5

«Стаття 5. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Моніторинг родючості ґрунтів проводить спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань аграрної політики»

 

«Стаття 5. Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики»

назва та абз.1 ст.6

 

назва та абз.1 ст.6

«Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать»

 

«Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать»

назва, абз.1 та п.«а» ст.7

 

назва, абз.1 та п.«а» ст.7

«Стаття 7. Повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель належать:

а) здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель у частині»

 

«Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать:

а) здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині»

абз.1 ст.8

 

абз.1 ст.8

«До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань аграрної політики при проведенні моніторингу родючості ґрунтів належать»

 

«До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань аграрної політики при проведенні моніторингу родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення належать»;

— до закону «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах»:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

ст.3

 

ст.3

«Стаття 3. Контроль за дотриманням мораторію на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення

 

«Стаття 3. Контроль за дотриманням мораторію на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення

Контроль за дотриманням мораторію на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах і забороною ліквідації та руйнування об’єктів стаціонарної рекреації, розташованих на земельних ділянках, визначених статтею 1 цього Закону, крім випадків, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, здійснюється органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади та центральними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, житлово-комунального господарства, екології та природних ресурсів у межах їх повноважень, визначених законом»

 

Контроль за дотриманням мораторію на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах і забороною ліквідації та руйнування об’єктів стаціонарної рекреації, розташованих на земельних ділянках, визначених статтею 1 цього Закону, крім випадків, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, здійснюється органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади та центральними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, житлово-комунального господарства, екології та природних ресурсів, органами, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель у межах їх повноважень, визначених законом»;

— до закону «Про Державний земельний кадастр»:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

абз.6 ч.1 ст.38

 

абз.6 ч.1 ст.38

«Доступ до Державного земельного кадастру надається банкам та особам, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»

 

«Доступ до Державного земельного кадастру надається банкам, центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, та особам, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»

пп.«б» у пп.1 п.5 розд.VII «Прикінцеві та перехідні положення»

 

пп.«б» у пп.1 п.5 розд.VII «Прикінцеві та перехідні положення»

«б) статтю 221 після цифр «53-5» доповнити цифрами «53-6»

 

«б) у статті 238-1 цифри «52 — 53-5» замінити цифрами «52 — 53-6»

підпункт «в» у підпункті 1 пункту 5
розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»

 

виключено

 

 

«в) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр «51-2» доповнити цифрами «53-6»

 

 

 

Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо скорочення строку відведення земельних ділянок для містобудівних потреб» від 22.12.2011 №4215-VI, набрав чинності 13.01.2012 (п. 1.4 Інформаційного листа ВГС від 30.05.2012 № 01-06/742/2012) внесено зміни:

- до Земельного кодексу:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

ст.39

 

ст.39

«Стаття 39. Використання земель житлової та громадської забудови

 

«Стаття 39. Використання земель житлової та громадської забудови

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови»

 

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм»

ч.4 ст.42

 

ч.4 ст.42

«4. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації»

 

«4. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації»

ч.1 ст.159

 

ч.1 ст.159

«1. Земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у місячний термін з дня подання заяви»

 

«1. Земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви»

ч.5 ст.159

 

ч.5 ст.159

«5. Рішення передається сторонам у 5-денний термін з часу його прийняття»

 

«5. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття»;

 

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за укладенням договорів застави та іпотеки земельних ділянок та прав на них» від 20.12.2011 №4188-VI, набрав чинності 13.01.2012 (п. 1.5 Інформаційного листа ВГС від 30.05.2012 № 01-06/742/2012) внесено зміни:

— до Земельного кодексу:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

 

 

доповнено абз.2 ч.1 ст.133

 

 

«Земельна ділянка або право на неї може бути передано у заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового номера в порядку, визначеному законом»;

— до закону «Про іпотеку»:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

п.3 ч.1 ст.18

 

п.3 ч.1 ст.18

«3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення»

 

«3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення»;

 

Законом України «Про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення» від 20.12.2011 №4174-VI, набрав чинності 30.12.2011 (п. 1.6 Інформаційного листа ВГС від 30.05.2012 № 01-06/742/2012) внесено зміни:

- до Земельного кодексу:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

п.14 розд.X «Перехідні положення»

 

п.14 розд.X «Перехідні положення»

«14. До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств»

 

«14. До 1 січня 2013 року забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств»

абз.1 п.15 розд.X «Перехідні положення»

 

абз.1 п.15 розд.X «Перехідні положення»

«15. До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, не допускається»

 

«15. До 1 січня 2013 року не допускається»

абз.2 пп.«б» абз.2 п.15 розд.X «Перехідні положення»

 

абз.2 пп.«б» абз.2 п.15 розд.X «Перехідні положення»

«Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб»

 

«Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про ринок земель, але не раніше 1 січня 2013 року, в порядку, визначеному цим Законом»;

 

Законом України «Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг» від 2.12.2010 №2740-VI, набрав чинності 1.01.2011 (п. 1.7 Інформаційного листа ВГС від 30.05.2012 № 01-06/742/2012) внесено зміни:

— до Земельного кодексу:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

ч.3 ст.60

 

ч.3 ст.60

«3. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів — з урахуванням містобудівної документації»

 

«3. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту»

 

 

доповнено ч.3 ст.62

 

 

«3. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних»;

— до Водного кодексу:

Попередня редакція

 

Чинна редакція

 

 

доповнено терміном в ст.1

 

 

«пляжна зона — прилегла до урізу води частина прибережної захисної смуги уздовж морів, навколо морських заток і лиманів з режимом обмеженої господарської діяльності»

ст.88

 

ст.88

«Стаття 88. Прибережні захисні смуги

 

«Стаття 88. Прибережні захисні смуги

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів — 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари — 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води»

 

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів — 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів — 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає:

території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями;

прибережні території — складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів;

скелі, інші гірські утворення.

Пляжна зона не встановлюється у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів на земельних ділянках, віднесених до земель морського транспорту, а також на земельних ділянках, на яких розташовані військові та інші оборонні об’єкти, рибогосподарські підприємства.

Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства.

До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори.

У разі надання права користування пляжною зоною користувачі зобов’язані забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід вздовж берега моря, морської затоки чи лиману.

У межах населених пунктів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виділяються та облаштовуються пляжні зони для безперешкодного та безоплатного користування.

На островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг.

 

 

Режим використання об’єктів і територій природно-заповідного фонду, розташованих у межах прибережної смуги морів та навколо морських заток і лиманів, регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України»

ч.1 ст.90

 

ч.1 ст.90

«1. Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією»

 

«1. Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об’єктів, об’єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об’єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд»

 

 

доповнено ч.3 ст.90

 

 

«3. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних»;