Эволюционный толчок
Что даст малому и среднему бизнесу закон о государственной помощи?
Новый закон прежде поможет тем предприятиям, которые способны работать эффективно.
ЯНА РОГИНСКАЯ, эксперт проекта ЕС «Гармонизация системы государственных закупок в Украине со стандартами ЕС»Через три года вступят в силу новые правила предоставления государственной помощи предпринимателям. Изменения должны помочь бизнесу во внедрении инноваций и повышении эффективности деятельности. Одновременно слабым предприятиям, возможно, уже сейчас лучше подумать над выходом с рынка.
Рушії виробництва та прогресу
Державна допомога забезпечує перевагу одним підприємствам над їх конкурентами. Це може спотворити конкуренцію, що, у свою чергу, має негативний вплив на споживачів і бізнес. Проте там, де є прогалини ринку, державна допомога може бути необхідною та виправданою. За загальним правилом, допомога, що змінює поведінку підприємства, яке її отримало, та є найкращим способом розв’язання проблем на ринку, за умови, що ефект переважає будь-які негативні наслідки для конкуренції, є дозволеною.
В Європейському Союзі малі та середні підприємства вважаються рушіями виробництва та економічного прогресу. Офіційно в ЄС їх працює понад 23 млн, або 99% від усіх європейських підприємств. Вони створюють найбільшу кількість робочих місць, працевлаштовуючи понад
100 млн працівників і виробляючи 60% ВВП ЄС.
Однією з найбільших проблем для малих та середніх підприємств у ЄС був доступ до фінансування. Інвестори та банки часто ухилялися від фінансування через ризики, з якими це було пов’язано. У 2008 році Європейська комісія прийняла план відновлення для малого та середнього бізнесу, відповідно до якого надавалася допомога всім малим та середнім підприємствам, зокрема шляхом запровадження дуже конкретних, специфічних заходів для зменшення адміністративного навантаження на бізнес, а також здійснювалося сприяння більшій кількості людей у тому, щоб стати підприємцями. План мав на меті покращення доступу до фінансування для малих та середніх підприємств і нагадував державам — членам ЄС про те, що вони повинні повною мірою використовувати правила надання державної допомоги таким підприємствам.
Відповідно до чинного законодавства Євросоюзу малі та середні підприємства отримують більше державної допомоги, ніж великі. Наприклад, нові правила щодо надання державної допомоги на дослідження, розвиток та інновації передбачають заходи, спрямовані тільки на малі та середні підприємства: допомога для проектів стосовно досліджень, розробок та інновацій, допомога для здійснення патентування, допомога для новостворених інноваційних підприємств, допомога для підтримки інноваційних послуг, допомога для працевлаштування висококваліфікованого персоналу.
3 запитання для бізнесу
В Україні правила підтримки бізнесу визначаються законом «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» №1555-VII, який Верховна Рада ухвалила 1 липня цього року. Нововведення передбачають у тому числі й виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до угоди про асоціацію з ЄС.
Прописані в акті жорсткі правила регулювання державної допомоги ставлять собі за мету, щоб ті підприємства, які отримують таку підтримку, не були занадто залежними від неї, мали стимул для запровадження інновацій та підвищення ефективності виробництва. Нові учасники ринку будуть заохочуватись, а слабкішим та неефективним компаніям рекомендується піти з
ринку.
Крім того, нові правила чесної гри та неспотвореної конкуренції, що є наріжним каменем функціонування ринкової економіки, допоможуть виробникам пристосуватися до торгівлі на нових ринках ЄС.
Закон набере чинності через 3 роки після опублікування, тобто 2 серпня 2017-го. Отже, для того, щоб система державної допомоги функціонувала на той момент, необхідно розпочинати процес підвищення обізнаності з новим законодавством серед підприємців (отримувачів державної допомоги) та органів державної влади (її надавачів) якомога раніше.
Перш за все, потрібно визначити, чи є конкретний захід підтримки державною допомогою. Якщо відповідь на всі 3 запитання, наведені нижче, буде «так», тоді підтримка є державною допомогою. Якщо на деякі з них ви відповіли «ні» або не впевнені щодо відповіді, тоді вам знадобиться допомога юриста.
1. Чи допомога надається державою або за рахунок державних ресурсів?
«Надається державою» означає будь-яким державним або приватним органом, який контролює держава.
«Державні ресурси» є широким поняттям: податкові пільги, лотерея або фінансування з фондів, над якими держава здійснює контроль.
2. Чи дає така підтримка перевагу одному або більше підприємствам над їхніми конкурентами?
«Підприємство» — це будь-яка організація, яка провадить економічну діяльність. Причому справа не в правовій формі, а саме в економічній діяльності. Тому неприбуткові, благодійні організації та державні органи теж можуть уважатися підприємствами (залежно від виду діяльності).
Підтримка організації, яка не провадить економічної діяльності, а також підтримка індивідуальних осіб через систему соціального забезпечення не вважається державною допомогою.
Поняття «підприємство» також може включати в себе операторів і посередників, якщо вони виграють від фінансування.
«Економічна діяльність» означає постачання товарів або послуг на ринок. Необов’язково отримувати прибуток, щоб провадити економічну діяльність: якщо інші підприємства пропонують такі ж товари або послуги, це вважається економічною діяльністю.
«Перевага» може мати багато форм: не тільки грант, кредит або податкові пільги, а й використання державного майна безкоштовно або за ціною, нижчою від ринкової. По суті, це преференції, які підприємство не може отримати в процесі своєї діяльності.
3. Чи така підтримка спотворює або потенційно може спотворити конкуренцію?
Якщо допомога зміцнює становище одержувача порівняно з його конкурентами, то відповідь, імовірно, буде «так».
«Потенціал до спотворення конкуренції» необов’язково має бути істотним або серйозним. Він може включати в себе відносно невелику кількість фінансової підтримки та охоплювати фірми з невеликою часткою ринку.
Наведемо кілька прикладів державної допомоги, передбаченої в ст.4 закону (перелік не є вичерпним):
• державні гранти;
• зменшення процентної ставки;
• податкові пільги;
• податкові кредити;
• державні гарантії;
• надання державою товарів або послуг на пільгових умовах;
• прямі субсидії;
• пільгові процентні ставки;
• гарантії кредитів на особливо вигідних умовах;
• придбання землі або будівель безоплатно чи на пільгових умовах;
• надання товарів і послуг на пільгових умовах;
• скорочення соціальних внесків;
• капітальні трансфери;
• певні державні частки в капіталі підприємств.
Менш очевидними прикладами такої допомоги є консультативні послуги, допомога компаніям в інвестуванні в екологічні проекти, допомога державним підприємствам у підготовці до приватизації, законодавство, що захищає або гарантує частку ринку, державно-приватне партнерство й контракти, не відкриті для конкурентних тендерів.
Як приклади державної допомоги можна навести безкоштовну рекламу на державному телебаченні, інфраструктурні проекти, що надають перевагу певним користувачам.
Крім того, держава може використовувати різні інструменти для підтримки малих та середніх підприємств, які не є державною допомогою. До таких засобів належать:
• програми підтримки сільського господарства та рибальства;
• комерційні платежі за надані послуги, які компанія отримала за контрактом з державним органом відповідно до конкурсних тендерних вимог;
• підтримка негосподарської діяльності (наприклад фінансування діяльності щодо регулювання й виконання суспільних функцій органів державної влади, підтримка основної діяльності науково-дослідних організацій, пов’язаних з викладанням та науковими дослідженнями, державної освіти, медичних послуг, що надаються як публічні функції держави);
• допомога, отримувачі якої не є підприємствами (наприклад допомога індивідуальним особам, соціальна допомога, сприяння благодійним організаціям);
• підтримка загальної інфраструктури, якою не користується окремий користувач (ідеться про вулиці, водні шляхи, прибережні стежки, велосипедні маршрути, поліпшення інфраструктури або дорожніх мереж громадського транспорту, благоустрою, збору стічних вод);
• фінансування навчальних корпусів, очисних споруд і сховищ відходів або розвитку промислових чи бізнес-парків;
• загальні схеми навчання;
• заходи щодо підвищення обізнаності та сприяння поширенню передового досвіду;
• загальні податкові заходи, доступні для всіх.
Цей перелік не є вичерпним і не охоплює всіх заходів підтримки, які не є державною допомогою.
Переваги — у прозорості
Які ж переваги отримали малі та середні підприємства від прийняття цього закону? Насамперед це прозорість надання державної допомоги, що стане одним із засобів боротьби з корупційними схемами. Адже надавачі допомоги, тобто органи державної влади, а також юридичні особи, що діють від їх імені, уповноважені розпоряджатися ресурсами країни чи місцевими ресурсами й ініціюють та/або надають державну допомогу, повинні будуть повідомляти про відповідний намір Антимонопольний комітет. Останній у свою чергу перевірятиме такі схеми та програми й виноситиме рішення щодо допустимості державної допомоги (відповідно до стст.6—8 закону). У випадку, якщо державна допомога буде визнана недопустимою, вона підлягатиме поверненню, порядок якого встановить Кабмін.
Від таких заходів підвищуватиметься рівень конкуренції. Адже за наявності чесних правил гри на ринку всі суб’єкти господарювання мають рівні можливості для отримання підтримки від держави. Як наслідок, малі та середні підприємства матимуть більше шансів одержати державну допомогу, уникаючи бюрократичного свавілля. Але відповідно до ст.2 закону державна допомога вважається несумісною з конкуренцією, якщо іншого не визначено законом. У розд.2 акта містяться положення, якими визначено, яка саме допомога є сумісною/може вважатися сумісною з правилами конкуренції.
Крім того, малі та середні підприємства зможуть отримувати будь-яку допомогу, дозволену відповідно до правил. А щодо допомоги, яку можуть отримувати й великі підприємства, передбачено: її обсяги для суб’єктів малого та середнього бізнесу повинні бути більшими.
Механізми, закладені в законі, покликані забезпечити чесні правила гри на ринку. Крім того, усі процедурні питання щодо надання, оцінки та звітності будуть урегульовані підзаконними актами. Це має як привабити іноземних інвесторів, так і заохотити малі та середні підприємства України розвиватися.
Водночас запроваджується інструмент незначної допомоги, що дозволяє надавати субсидії обмеженого розміру малим та середнім підприємствам дуже швидко, без повідомлення уповноваженого органу (АМК) та необхідності розпочинати адміністративну процедуру. Відповідно до закону допустимою є державна допомога одному суб’єкту господарювання, сукупний розмір якої незалежно від форми та джерел не перевищує за будь-який трирічний період суму, еквівалентну €200 тис. за офіційним валютним курсом, що діяв на останній день фінансового року.
Нарешті, встановлюючи правила надання державної допомоги та контролю за цим процесом, Україна сприяє малим та середнім підприємствам в отриманні доступу до фінансування. Дотепер таким суб’єктам господарювання доводилося зосереджуватися на щоденному виживанні, обмежуючись тільки оборотним капіталом.
Сподіватимемося, що запровадження нового інструменту не залишиться поодинокою ініціативою.