Налог с задержкой
К правонарушениям, совершенным в период с 1 января по 30 июня 2011 года, следует применять штрафные санкции в размере не более 1 грн. за каждое.Об этом идет речь в постановлении ВСУ от 1.07.2014 № 21-203а14, текст которого печатает "Закон и Бизнес".
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
1 липня 2014 року м.Київ № 21-203а14
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Кривенка В.В.,
суддів: Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Дочірнього підприємства «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2011 року підприємство звернулося до суду з позовом до ДПІ, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 №0001341501, яким йому було нараховано штраф у розмірі 779299 грн. 60 коп. за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності.
На обгрунтування позовних вимог послалося на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ з порушенням норм матеріального права, оскільки визначений нею розмір штрафних санкцій за порушення підприємством вимог податкового законодавства не відповідає вимогам п.57.1 ст.57 Податкового кодексу.
Суди встановили, що ДПІ 23.03.2011 провела невиїзну документальну перевірку дотримання своєчасності сплати підприємством узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, за результатами якої складено акт №* про порушення останнім вимог п.57.1 ст.57 ПК в частині несвоєчасності сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності.
На підставі вказаного акта ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 №0001341501, яким згідно з п.126.1 ст.126 ПК на підприємство накладено штраф у розмірі 779299 грн. 60 коп. за порушення ним граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності: оплату за призначенням платежу «податок на прибуток підприємств за 2010 рік» у сумі 7792996 грн. підприємство здійснило у період з 23 по 28.02.2011 згідно з платіжними дорученнями від 23, 24 та 28.02.2011 №№ 94, 119, 127 відповідно, у зв’язку з чим кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств становить 4, 5 та 9 днів відповідно.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 24.06.2011 позовні вимоги задовольнив.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на п.7 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК, яким визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1.01 по 30.06.2011 застосовуються в розмірі не більш ніж 1 грн. за кожне порушення. Оскільки порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства вчинено в період з 1.01 по 30.06.2011, суд дійшов висновку, що розмір штрафних санкцій, визначений в оскаржуваному податковому повідомленні, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.09.2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 14.10.2013, рішення суду першої інстанції скасував та в задоволенні позову відмовив.
Залишаючи в силі рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, касаційний суд погодився з висновком апеляційного суду про те, що звільнення від фінансових санкцій платників податку передбачено, крім п.7 підрозд.10 «Інші перехідні положення» розд.ХХ «Перехідні положення» ПК також і п.6 цього підрозділу, яким, зокрема, і встановлено обмеження відповідальності за порушення податкового законодавства платників податку на прибуток підприємств саме за порушення правил справляння податку на прибуток. Вказані обмеження запроваджені з метою забезпечення умов для адаптації платників податку на прибуток до нових правил його справляння, що значно відрізняються від тих, які діяли до набрання чинності 1.04.2011 розд.ІІІ ПК. Проте, як п.203.2 ст.203, п.57.1 ст.57 ПК, так і пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ встановлені однакові строки сплати узгодженого податкового зобов’язання, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку. Положеннями ПК не встановлено нових правил сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток, у зв’язку з чим немає правових підстав для застосування пільгових штрафних санкцій, передбачених у підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК.
Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, підприємство звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом п.7 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень. На обгрунтування заяви воно додало копії ухвал ВАС від 12.11 та 28.01.2013 (справи №№К/800/17225/13, К/9991/94331/11 відповідно), які, на думку підприємства, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах.
У доданих до заяви копіях рішень ВАС цей суд у подібних відносинах дійшов висновку про обгрунтованість висновків судів про протиправність накладення штрафу за затримку сплати земельного податку за період січень — травень 2011 року, оскільки відповідно до п.7 підрозд.10 розд. ХХ ПК штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1.01 по 30.06.2011 застосовуються в розмірі не більш ніж 1 грн. за кожне порушення. Відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції (лист від 11.01.2011 №18222-0-26-10-20) штрафна санкція в розмірі не більш ніж 1 грн. застосовується за будь-яке порушення податкового законодавства, вчинене виключно в період з 1.01 по 30.06.2011.
Із наведених судових рішень убачається, що суд касаційної інстанції в подібних правовідносинах неоднаково застосував п.7 підрозд.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК, внаслідок чого були ухвалені різні за змістом судові рішення.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом наведеної норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1.01.2011, регулюються ПК, яким визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 120 ПК визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Водночас п.7 підрозд.10 «Інші перехідні положення» розд.ХХ «Перехідні положення» ПК передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1.01 по 30.06.2011 застосовуються в розмірі не більш ніж 1 грн. за кожне порушення.
Зі змісту вказаного пункту випливає, що ця норма встановлює особливості застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання за порушення податкового законодавства у визначений період, які полягають у встановленні максимальної ставки санкцій за кожне порушення.
Системний аналіз наведених норм ПК дає підстави вважати, що неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності слід розуміти як порушення податкового законодавства, за яке відповідно до п.7 підрозд.10 «Інші перехідні положення» розд.ХХ «Перехідні положення» ПК може бути застосована відповідальність, передбачена п.120.1 ст.120 ПК, але не більш ніж 1 грн. за кожне порушення.
Пункт 6 підрозд.10 «Інші перехідні положення» розд.ХХ «Перехідні положення» ПК не може бути застосований до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, що розглядається, оскільки його положення стосуються осіб, що перейшли на загальну систему оподаткування, і він введений в дію після виникнення спірних правовідносин.
Суд установив, що фактично оплата позивачем платежу «податок на прибуток підприємств за 2010 рік» була здійснена в період з 23 по 28.02.2011, а отже, кількість днів затримки узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств становить 4, 5 та 9 днів, тобто податкову декларацію позивач подавав з порушенням встановленого граничного строку подання.
Разом з тим, оскільки несвоєчасне подання позивачем податкової декларації, мало місце в період з 1.01 по 30.06.2011, то колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що на підставі п.7 підрозд.10 «Інші перехідні положення» розд.ХХ «Перехідні положення» ПК до правопорушень, вчинених у період з 1.01 по 30.06.2011, слід застосовувати штрафні санкції в розмірі не більш ніж 1 грн за кожне правопорушення.
Оскільки суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, його ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий касаційний розгляд.
Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Дочірнього підприємства «ШРБУ №100» ВАТ»Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити.
Ухвалу ВАС від 14.10.2013 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.