Зажатые в тиски угроз и неуважения

У госорганов и некоторых общественных организаций должно отпасть желание вмешиваться в правосудие. А «Грифону» нужно искать замену

Факты давления на обладателей мантий и вмешательства в их деятельность приобрели системный и откровенно циничный характер. К такому выводу пришло судейское сообщество. Поэтому актуален поиск как действенных механизмов привлечения виновных лиц к ответственности, так и нового защитника для Фемиды. Но поможет ли это решить проблему, если органы власти и чиновники проявляют неуважение друг к другу и часто увлекаются политическими играми?

Допомогти ВААС

«У судовій системі я працюю з 1999 року. Такого безпрецедентного факту тиску на суддів, як у 2014-му, ми, мабуть, не мали», — з такими словами до Ради суддів адміністративних судів звернувся голова Вінницького апеляційного адміністративного суду Віталій Кузьмишин, який поставив украй важливе питання — порушення гарантій незалежності Феміди. За словами очільника ВААС, службові особи Управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю того ж регіону грубо порушують Конституцію та закони, дискредитують володарів мантій.

Так, згадана інспекція за відсутності правових підстав ініціювала проведення позапланової перевірки капітального ремонту та ремонтно-реставраційних робіт будівлі, виділеної для розміщення ВААС.

«Фактом грубого зловживання та неправомірного використання службових повноважень, а також учинення тиску на керівництво ВААС в особливо зухвалий спосіб є внесення правоохоронними органами Вінницької області до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про начебто скоєння посадовими особами ВААС злочину, передбаченого ч.2 ст.191 Кримінального кодексу», — зазначається у зверненні В.Кузьмишина.

За його словами, занепокоєння викликає й те, що тиск на суддів здійснюється у формі організації та проведення масових заходів як біля будівель судів, так і в приміщеннях установ.

Нагадаємо, що із цього приводу голова ВААС не вперше виступає з трибуни. Про загрози незалежності вітчизняної Феміди він заявив на позачерговому ХІІ з’їзді суддів. Останній доручив Раді суддів звернутись із цим питанням до Президента та Генерального прокурора.

11 липня РСУ звернулася до Президента «щодо вжиття заходів реагування на неправомірні дії, вчинені органами державної влади, правоохоронними органами, окремими громадськими організаціями та особами, за фактами посягання на незалежність суддів і судової влади», про які говорив В.Кузьмишин. А до Генпрокурора звернулись із проханням «посилити нагляд за додержанням законів стосовно забезпечення державного захисту судів, суддів і працівників апарату судів від посягань на незалежність суддів і судової влади та реагування на незаконні дії будь-яких осіб щодо перешкоджання здійсненню правосуддя».

Запитання без відповідей

Питання втручання в діяльність судів розглядали й на засіданні РСАС, яке відбулося 18 липня. Одним із ініціаторів його проведення став В.Кузьмишин. «Упродовж 2014 р. до РСАС регулярно надходила інформація про факти тиску на суддів з боку політиків, громадських активістів, ЗМІ, окремих посадових осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також втручання у вирішення конкретних справ, організацію діяльності судів, зокрема при обранні суддів на адмінпосади; перешкоджання здійсненню судами правосуддя», — розповів член РСАС Андрій Волков.

Так, він нагадав, що в лютому до ради надійшло звернення Одеського апеляційного адмінсуду щодо фактів утручання в розгляд справ, пов’язаних з виборчим процесом. У травні Окружний адмінсуд м.Києва попросив відреагувати на ситуацію, яка мала місце під час розгляду позовної заяви народного депутата Інни Богословської до позачергового з’їзду адвокатів про визнання протиправним і скасування рішення (щодо призначення членів Вищої ради юстиції). Тоді невідомі особи, озброєні металевими щитами, гумовими та металевими кийками, дерев’яними палицями та пляшками із запалювальною рідиною, захопили будівлю суду. Внаслідок цього було пошкоджено майно установи.

Не уникли втручання у свою роботу й органи суддівського самоврядування. Так, виникали деякі проблеми з обранням законників на адмінпосади, зокрема в Одеському ААС та Вищому адмінсуді. Як нагадав А.Волков, навіть на з’їзд суддів завітали представники деяких громадських організацій.

Член РСАС повідомив, що на всі звернення адмінсудів рада реагувала: просила компетентні органи розв’язати проблеми. «На жаль, звернення РСАС залишаються без належного реагування з боку правоохоронних органів, супроводжуються формальними відповідями, повідомленнями про те, що відповідні відомості були внесені до ЄДРДР та буде проведено перевірку. Однак жодну особу не притягнули до передбаченої законом відповідальності. Це сприяє формуванню в суспільстві думки про те, що все є безкарним, уседозволеним, жодне правопорушення в державі не карається», — наголосив А.Волков.

Він заявив, що факти тиску на суддів і втручання в їхню діяльність набули системного та цинічного характеру. «Особливо у справах, що мають політичний контекст», — уточнив «адміністративник».

Погрози, тиск, образи…

На переконання А.Волкова, формування в суспільній свідомості образу володаря мантії як основного джерела всіх бід і зла, відверта зневага до статусу судді, суб’єктивне й однобічне, а іноді й викривлене коментування змісту його рішень; збирання, зберігання, використання, поширення негативної інформації про законників з метою підірвати їхній авторитет, учинення психологічного тиску шляхом шантажу, образ, залякування, публічних погроз у зв’язку зі здійсненням правосуддя, пошкодження майна установ культивується в державі як норма життя.

«Особливе занепокоєння викликає те, що тиск на суддів здійснюється у формі організації та проведення гучних масових заходів: пікетів, зборів, мітингів, демонстрацій, які проводяться в безпосередній близькості до будівель судів, а іноді переростають у захоплення приміщень судів, супроводжуються пошкодженням або погрозою пошкодження майна, погрозами суддям та працівникам апарату судів», — наголосив А.Волков.

Він висловив думку, що організатори масових заходів, прикриваючись правом на мирні зібрання, свободу думки та слова, на вільне вираження поглядів і переконань, роблять це в такий спосіб, який дестабілізує роботу судових
установ.

Непоодинокими є випадки, наголосив А.Волков, коли дії посадових осіб, правоохоронних та контрольних органів супроводжуються прийняттям незаконних актів, до того ж іноді ці суб’єкти виходять за межі повноважень, наданих їм законом, або використовують їх усупереч меті, з якою ці повноваження їм надано.

«Такі факти залишаються без належного реагування з боку вищих посадових осіб, використовуються в певних політичних цілях. Особ­ливо небезпечним для правосуддя є ігнорування посадовими особами, політиками загальновизнаних правових принципів, у тому числі й тих, що забезпечують самостійність суду та незалежність суддів», — заявив А.Волков.

На його думку, в законі мають бути передбачені санкції проти осіб, які намагаються впливати на володарів мантій, а останні повинні бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку розглядають, основуватися при цьому на внутрішньому переконанні, власному тлумаченні фактів та чинному законодавстві.

«Коментуючи рішення судів, законодавча та виконавча гілки влади мають уникати критики, яка може підірвати незалежність судової влади та довіру до неї суспільства», — наголосив доповідач.

У пошуках виходу

Як відомо, тільки констатацією фактів біді не зарадиш. Тому РСАС запропонувала власний план дій, головним пунктом якого є врегулювання питання на законодавчому рівні. А.Волков уважає, що варто вдосконалити процедуру забезпечення гласності під час судових процесів. Це потрібно робити для запобігання ситуаціям, коли храми Феміди використовують усупереч інтересам правосуддя — з метою політичної або особистої реклами, недобросовісного поширення інформації.

«Необхідно встановити відповідальність за будь-який неправомірний вплив, підбурювання, тиск, погрози, неправомірне пряме чи непряме втручання у здійснення правосуддя, незалежно від того, в якій формі, з чийого боку та з яких мотивів воно здійснюється. А також — визначити дієвий механізм розгляду таких питань судами та притягнення винних до відповідальності», — запропонував спосіб розв’язання проб­леми А.Волков.

Для посадових осіб, органів держвлади та місцевого самоврядування має бути встановлена спеціальна відповідальність за втручання в здійснення правосуддя, прояви неповаги до суду. «Варто вдосконалити процедуру внесення відомостей до ЄДРДР щодо суддів з метою запобігання випадкам безпідставного внесення такої інформації до реєстру та використання можливості кримінального провадження для чинення тиску на суддів», — зауважив член РСАС.

Також необхідно замислитися над створенням органу, який би гарантував служителям Феміди безпеку, здійснював охорону установ. Адже, на думку «адміністративників», спецпідрозділ судової міліції «Грифон», на який покладено виконання цих функцій, «не відповідає потрібним стандартам». «Можливо, якби такий орган був у системі судової влади, то й ефективність його роботи була б вищою», — висловила припущення голова РСУ Валентина Симоненко.

РСАС вирішила направити звернення та пропозиції щодо виходу зі складної ситуації главі держави. Члени ради висловили готовність брати участь у розробленні відповідних законопроектів. Однак при цьому не слід забувати: як би юридично грамотно не був виписаний закон, які б революційні ідеї не містив, якщо акт не виконуватимуть, то гріш йому ціна. Гілки влади не повинні ворогувати між собою. Вони мають взаємодіяти й не звинувачувати одна одну в наявних проблемах. Звісно, необхідно ухвалювати нові та якісні закони. Але, напевне, насамперед органам влади потрібні взаємоповага й самовідсторонення від політичних ігор.