Спасти документы от АТО попробуют с помощью электронного нотариального архива
Система нотариата и законодательства, которое ее «обслуживает», оказались неготовыми к ситуации, которая сложилась в проблемных регионах. В зоне риска очутились 718 нотариальных архивов. Требует решения и вопрос относительно аннулирования свидетельств нотариусам, которые работают по российским законам, однако пользуются документами украинского образца. Какой выход из этой ситуации?
718 небезпечних місць архівації
Експерти констатують: порядок і послідовність дій нотаріусів та працівників нотаріальних архівів у надзвичайній ситуації чинним законодавством не врегульовані. 718 нотаріальних архівів (276 — у Луганській та 442 — у Донецькій областях) опинилися під загрозою пошкодження або навіть знищення. Що ж стосується нотаріальних архівів сільських та селищних рад, які розташовані в зоні проведення антитерористичної операції, то їх кількість достеменно невідома. Такі дані під час прес-конференції оприлюднив директор ГО «Інститут теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів» Дмитро Журавльов.
«Система нотаріату й тим паче система законодавства про нотаріат не готові до ситуації, яка склалася», — констатує із цього приводу голова експертної ради ГО «Інститут теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів» Катерина Чижмарь. На її думку, необхідно вжити заходів щодо захисту як нотаріуса, так і прав та інтересів громадян, які проживають на відповідних територіях. Водночас вона переконана: система захисту не повинна бути однобічною та обмежуватися локальними речами.
«Мало відключити реєстри, мало анулювати свідоцтва! Треба подумати про ту державну власність, яка наразі має надзвичайно велику цінність. Для захисту прав та законних інтересів громадян держава просто зобов’язана вжити цих заходів!» — наголосила К.Чижмарь. На переконання науковців, не можна зволікати з прийняттям відповідного захисного плану. А з огляду на сумнозвісний кримський досвід — тим паче.
На ситуації з нотаріусами на території АРК К.Чижмарь зосередила особливу увагу. Так, значна кількість представників цієї професії, які працювали на Кримському півострові, отримали ліцензії Російської Федерації на здійснення нотаріальної практики (це підтверджує інформація, розміщена на офіційних веб-сайтах державних органів РФ, із зазначенням відповідних прізвищ). Водночас дехто з них учиняв нотаріальні дії, маючи на руках бланки та незнищені печатки українського зразка. Більше того, багато нотаріусів не припинили професійної діяльності за українським законодавством.
«Проблема полягає в тому, що там перестало функціонувати головне управління юстиції, на яке згідно з українським законодавством покладено обов’язки щодо припинення нотаріальної діяльності й, відповідно, подальше знищення печаток, контроль за поверненням бланків тощо», — пояснює ситуацію К.Чижмарь.
Наразі ж законодавець передбачив можливість анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю з такої підстави, як втрата громадянства України. Здавалося б, питання вирішено. Та виявляється, що не все так просто. Камінь спотикання — в тому, що подання про анулювання свідоцтва має внести головне управління юстиції відповідного регіону. Ситуація, як констатують експерти, ускладнюється ще й тим, що наразі відсутні чітке переконання та докази, що нотаріуси, які, за вищезгаданою інформацією держорганів РФ, є чинними нотаріусами Криму та м.Севастополя, належним чином оформили російське громадянство.
«Маємо правовий колапс… Зміни до закону «Про нотаріат» унести нереально, разом з тим потрібно вирішувати питання про анулювання свідоцтв відповідних осіб, які фактично працюють за російськими законами», — зауважує К.Чижмарь.
Незважаючи на складність ситуації, науковці пропонують вихід — піти шляхом аналогії, яка мала місце нещодавно, коли указом глави держави був уведений інститут представника Президента в АРК (відповідне представництво розташоване в Херсоні). Тож, спираючись на таку практику, експерти вважають можливим покладення обов’язків начальника Головного управління юстиції в АРК на його колегу з Херсонщини.
До речі, власне бачення виходу із ситуації стосовно «російсько-кримських» нотаріусів у інтерв’ю одному з видань висловив міністр юстиції Павло Петренко. «Ми обговорили це питання з керівництвом Нотаріальної палати України, провели моніторинг і прийняли рішення, що нотаріуси, які отримали ліцензію за російським законодавством, будуть позбавлені свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю в Україні. Адже не може бути нотаріус України громадянином іншої держави», — розповів очільник Мін’юсту.
Рекомендації експертів
У тому, що нотаріуси, які здійснюють професійну діяльність на території проведення АТО, опинились у зоні правової невизначеності та стикаються з низкою труднощів, сумнівів не виникає. Питання в тому, що слід робити, аби захистити та зберегти нотаріальні архіви й інформацію, яка в них міститься?
Так, фахівці ГО «Інститут теоретико-правових досліджень у сфері юстиції та інноваційних проектів» запропонували низку базових рекомендацій, які Мін’юст може взяти за основу при розробленні нормативного акта про порядок і послідовність дій нотаріусів та працівників нотаріальних архівів у разі настання надзвичайних ситуацій.
Зокрема, у документі йдеться про необхідність визначення місця тимчасового зберігання нотаріальних архівів, які переміщуються із зони дії надзвичайної ситуації (із закріпленням цього положення у відповідному нормативному акті). Крім того, наголошується на доцільності визначити порядок взаємодії з органами МНС, МВС під час евакуації та тимчасового передання нотаріальних архівів для збереження. Окрема рекомендація експертів стосується встановлення категорій документів, які потребують первинного негайного передання на збереження до безпечних місць архівації (приміром, наряди, що містять правовстановчі документи на нерухоме майно, спадкові справи, заповіти).
Та основну увагу при розробленні відповідного нормативного акта слід зосередити на оцифруванні найцінніших документів, що підтверджують право власності на нерухоме та рухоме майно, для їх збереження на електронних носіях. А якщо говорити більш глобально, то фактично йдеться про створення електронного нотаріального архіву.
До речі, перші кроки в цьому напрямку вже зроблено. Так, нещодавно відбулася зустріч міністрів юстиції країн Європейського Союзу, на якій затверджено програму розвитку «електронної юстиції». У цьому контексті Д.Журавльов повідомив, що запропоновану очолюваною ним організацією ідею стосовно переходу нотаріусів на електронну статистичну звітність міністерство вже реалізовує. Інститут також подав на розсуд суспільства та компетентних органів такий інфраструктурний проект, як «електронний апостиль», й ініціативу стосовно фіксування та документування змісту вeб-сторінок мережі Інтернет.
Напрацьовані експертами рекомендації представники інституту мали намір передати до Мін’юсту відразу після прес-конференції.
***
Експерти відзначають, що власне слово невдовзі має сказати й з’їзд нотаріусів. По-перше, найвищий орган самоврядування представників цієї професії повинен обрати 7 членів Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (за аналогією до порядку формування органів адвокатського та суддівського самоврядування). По-друге, професійна спільнота має якимось чином відреагувати на питання щодо анулювання свідоцтв кримських нотаріусів. Тож із великою ймовірністю можна припустити, що невдовзі буде ініційовано проведення позачергового з’їзду нотаріусів, після чого, можливо, проблем у них поменшає.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!