Усиление наказания при новом рассмотрении судом первой или апелляционной инстанции — при условии, если приговор был отменен из-за мягкости
Вищий спецiалiзований суд України
з розгляду цивiльних
i кримiнальних справ
Іменем України
Ухвала
29 листопада 2011 р. м.Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючої — Григор’євої І.В.,
суддів: Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П., за участю прокурора Гладкого О.Є.
розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, захисника Особи 1 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2011 щодо Особи 2, Особи 3, Особи 4.
Вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 17.02.2010 Особу 2, Інформація 1, громадянина України, такого, що не має судимості відповідно до ст.55 КК (в редакції 1960 року), засуджено за ч.4 ст.187 КК на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.5 ст.186 КК на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ст.304 КК на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.3 ст.70 КК за сукупністю злочинів Особі 2 остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Особу 3, Інформація 2, громадянина України, несудимого, засуджено за ч.4 ст.187 КК із застосуванням ст.69 КК на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.5 ст.186 КК із застосуванням ст.69 КК на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів Особі 3 остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Особу 4, Інформація 3, громадянина України, несудимого, засуджено за ч.4 ст.187 КК із застосуванням ст.69 КК на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна на підставі ст.98 КК, ч.5 ст.186 КК із застосуванням ст.69 КК на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна на підставі ст.98 КК.
На підставі ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів Особі 4 остаточно визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Вироком суду Особу 2, Особу 3 та Особу 4 визнано винними та засуджено за те, що вони в період з 8.10.2007 до 18.03.2008 в складі організованої групи вчинили розбійні напади та відкрите викрадення чужого майна за таких обставин.
Особа 2 з метою незаконного збагачення вирішив створити злочинну групу, для участі в якій залучив своїх товаришів Особу 3 та Особу 4, на що вони погодились. Особа 2, визначивши, що на трасі Харків-Сімферополь поблизу м.Запоріжжя перебувають жінки, які надавали сексуальні послуги за грошову винагороду, обрав їх об’єктами нападів. Будучи організатором, Особа 2 здійснював загальне керівництво групою, самостійно і разом з іншими учасниками планував злочинну діяльність та вчинення конкретних злочинів, розподіляв ролі між учасниками групи, підшукував об’єкти нападів, знаряддя та засоби вчинення злочинів, а також безпосередньо брав участь у нападах; Особа 3 та Особа 4 як учасники злочинної групи підшукували об’єкти і засоби вчинення злочинів та брали участь у їх скоєні. Для мобільності учасники злочинної групи використовували автомобілі ВАЗ-2101 державний номер №*, яким керував Особа 2, та Іж 2715 державний номер №**, яким керував Особа 3.
Згідно з розподілом ролей Особа 2 під приводом надання йому сексуальних послуг запрошував до свого автомобіля жінок, згодом до салону сідали Особа 3 та Особа 4. Від’їхавши до неосвітленого місця на трасі, члени злочинної групи, погрожуючи застосувати стартовий пістолет «MARINE-2005», відкрито заволодівали майном потерпілих.
Так, за викладених у вироку обставин Особа 2, Особа 3 та Особа 4, діючи відповідно до розробленого плану, 8.10.2007 близько 17 год. 30 хв. біля с.Люцерна, погрожуючи за допомогою вказаного пістолета застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров’я потерпілої, відкрито заволоділи мобільним телефоном та грошима Особи 5 на загальну суму 500 грн.
20.01.2008 приблизно о 17 год. в районі с.Мокрянка члени організованої групи за аналогічних обставин, завдавши кілька ударів по голові та з погрозами застосувати пістолет «MARINE-2005», заволоділи грошима Особи 6 в сумі 200 грн.
31.01.2008 близько 18 год. біля с.Наталівка Особа 2, Особа 3 та Особа 4, вдаривши Особу 7 по голові, та, погрожуючи скинути її до кам’яного кар’єру, заволоділи її грошима в сумі 50 грн. та мобільним телефоном з карткою оператора загальною вартістю 420 грн.
18.03.2008 близько 16 год. 30 хв. члени організованої групи шляхом завдання ударів та, погрожуючи застосувати стартовий пістолет, заволоділи мобільним телефоном та грошима Особи 8 на загальну суму 700 грн.
Вони 24.02.2008 близько 18 год., застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров’я Особи 9, повторно відкрито заволоділи її мобільним телефоном вартістю 400 грн. та грошима в сумі 200 грн.
Крім того, Особа 2, достовірно знаючи, що Особа 4 є неповнолітнім, втягнув його в злочинну діяльність.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2011 вирок районного суду змінено. Виключено із обвинувачення Особи 2, Особи 3 та Особи 4 за стст.186, 187 КК кваліфікуючу ознаку вчинення злочинів організованою групою, перекваліфіковано їх дії з ч.5 ст.186 КК на ч.2 ст.186 КК та з ч.4 ст.187 КК на ч.2 ст.187 КК. Призначено покарання:
Особі 2 за ч.2 ст.186 КК у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч.2 ст.187 КК у вигляді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю, за ст.304 КК у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК остаточно призначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;
Особі 3 за ч.2 ст.186 КК призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч.2 ст.187 КК із застосуванням ст.69 КК у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. На підставі ч.1 ст.70 КК остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;
Особі 4 за ч.2 ст.186 КК із застосуванням ст.69 КК — у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч.2 ст.187 КК із застосуванням ст.69 КК у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.
Виключено із вступної частини вироку вказівку про судимість Особи 2. Уточнено дані про Особу 3 щодо дати та місця його народження. Скасовано рішення про визнання автомобілів ВАЗ-2101 та Іж 2715 знаряддями злочинів та постановлено повернути їх законним володільцям. У решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції дав невірну оцінку дослідженим доказам, зокрема тим, що вказують на ознаки організованої групи, внаслідок чого необгрунтовано виключено з кваліфікації дій засуджених цю ознаку. Неправильне застосування кримінального закону, на думку прокурора, потягло призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м’якості. Також зазначає про безпідставне застосування до Особи 4 та Особи 3 положень ст.69 КК. Ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Захисник Особа 1 у касаційній скарзі просить змінити ухвалу апеляційного суду, пом’якшити призначене Особі 3 покарання та застосувати ст.75 КК. Посилається на дані про особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину, відшкодував завдану матеріальну шкоду, активно сприяв розкриттю злочинів. Також вказує на те, що апеляційний суд безпідставно призначив Особі 3 більш суворе основне покарання, тоді як Верховним Судом попередня ухвала апеляційного суду була скасована виключно через непризначення додаткового покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції та частково погодився з доводами касаційної скарги захисника про зміну ухвали апеляційного суду щодо Особи 3 зі зниженням строку покарання до 4 років позбавлення волі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів уважає, що в задоволенні касаційної скарги прокурора слід відмовити, а касаційну скаргу захисника — задовольнити частково.
Доводи прокурора про наявність у діях Особи 2, Особи 3 та Особи 4 ознак організованої групи є безпідставними.
Відповідно до ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах ВС від 1.03.2011, якою скасована ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 12.05.2010 з направленням справи на новий апеляційний розгляд, касаційне подання прокурора задоволено частково. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням апеляційного суду про перекваліфікацію дій Особи 2, Особи 3, Особи 4 з ч.5 ст.186 КК на ч.2 ст.186 КК, з ч.4 ст.187 КК на ч.2 ст.187 КК та виключення кваліфікуючої ознаки — вчинення злочинів у складі організованої групи. При цьому колегія суддів зазначила, що у вироку та в матеріалах справи не міститься даних, які б свідчили про те, що об’єднання Особи 2, Особи 3 та Особи 4 мало ознаки організованої групи, зокрема встановлені відповідні правила поведінки, статут, виконання якого є обов’язковим для цих осіб, що зумовлено досягненням злочинного результату; не доведено, що Особа 2 заздалегідь планував злочинну діяльність, підшуковував знаряддя і засоби вчинення злочинів. Із показань засуджених убачається, що вони пов’язані товариськими стосунками, злочини вчиняли, не маючи єдиного плану, лише домовлялись про напади на жінок, які надають сексуальні послуги за гроші.
Під час нового апеляційного розгляду суд, посилаючись на ці ж обставини, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у діяннях засуджених кваліфікуючої ознаки вчинення злочинів у складі організованої групи. У касаційній скарзі прокурора не наведено переконливих доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду з цього приводу.
Разом із тим, визначаючи Особі 3 основне покарання, суд апеляційної інстанції не врахував вимоги кримінально-процесуального закону стосовно призначення покарання. Згідно з положеннями ч.2 ст.400 КПК посилення покарання при новому розгляді судом першої інстанції або апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було скасовано за м’якістю призначеного покарання.
Із матеріалів справи видно, що Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 12.05.2010 року, змінюючи вирок районного суду від 17.02.2010, застосував до Особи 3 положення ст.69 КК та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі за ч.2 ст.186 КК на строк 3 роки, за ч.2 ст.187 КК на строк 4 роки без конфіскації майна, на підставі ч.1 ст.70 КК шляхом поглинення остаточно визначив покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.
ВС за касаційним поданням прокурора скасував зазначену ухвалу, в тому числі у зв’язку з неправильним застосуванням ст.69 КК та м’якістю призначеного Особі 3 покарання, що полягало в незастосуванні додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
При новому апеляційному розгляді справи, вирішуючи питання про призначення Особі 3 покарання, суд обгрунтовано застосував додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, але при визначенні строку основного покарання як за окремі злочини, так і за сукупністю злочинів призначив більш суворе покарання, ніж було призначено відповідно до попередньої ухвали, чого не вправі був робити, виходячи з вимог ст.400 КПК, оскільки попереднє судове рішення скасовувалось не з цих підстав.
За таких обставин ухвала апеляційного суду від 27.04.2011 підлягає зміні, а призначене Особі 3 основне покарання за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК, а також за сукупністю злочинів має бути знижене до строку, визначеного попередньою ухвалою від 12.05.2010.
Керуючись стст.395, 396 КПК , колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, касаційну скаргу захисника Особи 1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2011 щодо Особи 3 змінити. Знизити призначене Особі 3 за ч.2 ст.186 КК покарання з 4 років позбавлення волі до 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст.187 КК із застосування ст.69 КК з 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, до 4 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ст.70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим Особі 3 визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, що є його власністю.
У решті це судове рішення залишити без зміни.
Весь номер в формате PDF
(pdf, 4.34 МБ)
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!