В ООН настроен в корне изменить украинский подход к уголовной юстиции
Уполномоченный ВР по правам человека взялась за реализацию очередной евроинтеграционной программы. В этот раз под названием «Мониторинг судебных процессов». Таким способом, по мнению Совета Европы, можно достичь прозрачности уголовной юстиции.
Чому саме зараз?
Чергове засідання в секретаріаті омбудсмена, попри досить амбіційну назву заходу, за атмосферою більш нагадувало стратегічне дружнє чаювання. І це не дивно, бо, мабуть, не було за круглим столом гостей, незнайомих один з одним.
Прийняття у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу стало початком реформування кримінальної юстиції в Україні. Та через той пласт проблем, з якими довелося стикатися суддям, правоохоронцям та адвокатам, реформи дещо загальмували. Виявилося, що європейська законодавча ментальність дещо дисонує з традиціями вітчизняної Феміди. На підтвердження цього можна багато чого перелічувати: задекларовану, але досі не втілену рівність адвоката та прокурора в кримінальному процесі, неможливість оскарження певних судових рішень, відсутність зростання кількості виправдувальних вироків тощо. Через ці проблеми збільшилася кількість звернень до омбудсмена, про що повідомила заступник керівника секретаріату уповноваженого ВР з прав людини Олена Смирнова.
Вона власне і презентувала новий проект, повна назва якого — «Моніторинг судових процесів з метою оцінки застосування Кримінального процесуального кодексу України» — вже передбачає, що досліджуватимуть тільки кримінальні справи, а саме — їх судовий розгляд. З огляду на те що за 1,5 року застосування кодексу з’явилися проблеми, іноземні експерти рекомендують не затягувати з їх вирішенням.
Монітори для галочки
Присутня на засіданні представниця РЄ Кетеван Цхомелідзе наголосила, що однією з рис європейської спільноти є відкритість дій державних установ і судів зокрема. Саме тому уряд Данії в співпраці з РЄ та Офісом закордонного розвитку профінансував програму «Підтримка реформи кримінальної юстиції України», реалізацію якої покладено на українського омбудсмена. Вона зазначила, що в рамках цієї угоди буде надаватися підтримка в навчанні та допомога кадрам прокуратури через Посольство США та Програму розвику ООН (ПРООН) в Україні. «Нашою метою залишається впровадження європейських стандартів судочинства в Україні», — запевнила К.Цхомелідзе.
Своєю чергою радник із правових питань департаменту юстиції Посольства США Мері Батлер повідомила, що громадські монітори під час виконання своїх функцій у жодному разі не втручатимуться в перебіг судового процесу, а лише фіксуватимуть основні процесуальні моменти. Серед таких вона назвала присутність на судовому засіданні адвоката чи перекладача за умови, якщо хтось із учасників процесу не володіє українською мовою. Також фіксуватимуть, чи вчасно розпочалося засідання, чи не запізнилися на нього учасники, і багато чого іншого.
Проте для багатьох присутніх не відразу стало зрозуміло, як саме здійснюватиметься фіксування процесу. Адже, наприклад, для фото- та відеозйомки необхідно отримати дозвіл судді. М.Батлер пояснила, що під фіксуванням розуміється заповнення монітором спеціально виготовлених бланків-анкет, в яких спостерігач ставитиме галочки стосовно наявності чи відсутності якогось із елементів, які виносять судді. Вони оцінюватимуть процес із точки зору дотримання усіх прав і свобод його учасників», — зазначила М.Батлер.
Як наголосила після її промови О.Смирнова, судам не слід очікувати натовпу моніторів, адже програмою цього не передбачено. «Відбуватиметься вибірковий моніторинг кількома спостерігачами на суд. Основною умовою буде лише те, що вони відвідуватимуть судові засідання ad hoc, тобто без попередження», — пояснила заступник керівника секретаріату.
Спостерігачі: хто вони?
Стосовно методики моніторингу все стало більш-менш зрозумілим, залишилося тільки з’ясувати, хто може стати таким спостерігачем. Як пояснила О.Смирнова, було проведено конкурс серед гуманітарних дослідницьких установ. Саме на базі установи-переможця й готуватимуть майбутніх моніторів. Цього разу таку можливість отримало громадське об’єднання «Харківський інститут прикладних гуманітарних досліджень».
Президент організації Михайло Буроменський, якого також запросили на зустріч, повідомив про реалізацію та кінцеву мету такої підготовки. Так, для першого етапу проекту відберуть 20 осіб-моніторів, які пройдуть відповідний тренінг для того, щоб спостерігати за судовим процесом. Відбір проводитимуть на конкурсній основі. М.Буроменський упевнений, що таку відповідальну функцію не можна покладати на особу, яка не має юридичної освіти, хоча б початкової. Отже, один із критеріїв — наявність у кандидата вищої юридичної освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче «бакалавра», або, як зауважив представник закладу, ним може стати студент принаймні ІІІ курсу, який вже опанував курс кримінального процесу.
Крім цього, у претендента має бути можливість проводити спостереження в судах м.Києва з липня по грудень цього року принаймні 8 год. на тиждень. Очільник закладу також наголосив, що майбутній монітор у жодному разі не повинен бути упередженим та мати якийсь конфлікт інтересів щодо предмета дослідження. Професіоналізм спостерігача, на думку М.Буроменського, полягатиме і в умінні збирати, узагальнювати та аналізувати отриману інформацію, що неможливо зробити без високого ступеня уважності та вміння планувати свій час. «Додаткові переваги матимуть кандидати, які знайомі з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою її застосування, а також брали участь у подібних проектах. Особливу увагу ми звертаємо на наявність досвіду правозахисної чи юридичної практики у сфері кримінальної юстиції, а також володіння англійською мовою», — зауважив М.Буроменський.
Наприкінці презентації долучилися до обговорення й представники суддівського корпусу. Голова Апеляційного суду м.Києва Антон Чернушенко підтримав ініціативу уповноваженого ВР та Ради Європи, зазначивши при цьому, що й нині судові засідання відкриті для всіх охочих. Також він звернув увагу на те, що проставлення галочок моніторами не завжди в змозі об’єктивно відобразити дійсність. «Припустимо, засідання має відбутися в режимі відеоконференції. У нас відеозв’язок працює, а, наприклад, у СІЗО — ні. Чи є в цьому випадку вина суду в тому, що проведення засідання є неможливим? Як пояснити тоді таку галочку?» — питав очільника суду у відповідальних за проект.
На думку А.Чернушенка, спостерігачі повинні мати можливість поспілкуватися після засідання із суддею для того, щоб з’ясувати незрозумілі моменти. Інакше, на думку голови суду, такий моніторинг не буде об’єктивним.
Європейські експерти погодилися з ним, але, як зауважила О.Смирнова, анкетування, як і сам моніторинг, буде таємним та анонімним. Усі відомості, які збиратимуть монітори, призначені лише для омбудсмена, котрий за підсумками досліджень готуватиме звіт про стан здійснення судочинства в розрізі дотримання прав громадян.
Інші гості круглого столу практично одноголосно підтримали таку незвичайну ініціативу уповноваженого ВР. Як відзначила старший програмний менеджер ПРООН в Україні Юлія Щербиніна, цей проект є новою моделлю для країн пострадянського простору, адже його реалізуватимуть виключно громадські об’єднання, а контролюватиме офіс уповноваженого.
Отже, вочевидь, виправдовуватися суддям буде ніколи. Пілотний моніторинг проведуть у Києві вже в липні. А до вересня представники РЄ та ООН мають намір поширити експеримент за межі столиці.
Наприкінці заходу заступник омбудсмена наголосила, що діяльність моніторів посилить прозорість судових процесів і слугуватиме одним із чинників підвищення довіри суспільства до судочинства.
До речі, проект передбачає проведення спеціального безкоштовного дводенного тренінгу для спостерігачів 30 червня — 1 липня та надання постійної консультативної підтримки спостерігачам, а також грошову винагороду.
Сподіватимемося, що такі загальновживані останнім часом поняття, як «прозорість», «відкритість», «неупередженість» та «європейські стандарти», все-таки будуть відображені, якщо не в законодавстві, то принаймні спочатку у свідомості громадян. Бо без цього жодна ініціатива не матиме сенсу. Адже декларативний характер змін у судовій системі навряд чи влаштує як суспільство, так і самих суддів.
ПРЯМА МОВА
Антон Чернушенко, голова Апеляційного суду м.Києва:
— Результативним такий моніторинг буде тоді, коли ми розбиратимемося в суті кожного явища, яке спричиняє затягування справи. Адже будь-яку роботу можна зробити по-різному. Спостерігач може провести її для галочки, поклавши всю провину на суд. А може зробити це вдумливо, і за таких умов буде можливість виправити помилки не тільки всередині судової системи, а й прокуратурі та правоохоронним органам.
Для того щоб робота була результативною, мають уточнюватися ті моменти, які їм видадуться незрозумілими. На мою думку, результати моніторингу повинні висвітлюватися щоденно, а не в кінці роботи. Адже коли буде складено остаточний звіт, виправити в ньому помилкові оцінки буде неможливо.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!