В парламенте озвучили направления изменений Основного Закона: реформа местного самоуправления и разделение власти
Уже в конце следующей недели в Верховной Раде должен появиться текст изменений в Конституцию. Какими их видят — представители различных политических сил презентовали на общественных слушаниях, которые состоялись накануне первомайских праздников. Основной акцент был сделан на способах разделения власти между центром и регионами. Хотя предложения еще не приобрели вида проекта, уже можно спрогнозировать, что именно изменится во время грядущего конституционного процесса, а что, напротив, пока еще останется неприкосновенным.
Балансування на розподілі
Якщо наприкінці лютого у парламенті можна було почути наміри переписати Конституцію за одну ніч, то згодом виявилося, що і півтора місяці — не достатній строк для того, аби підготувати узгоджений документ. Строк роботи тимчасової спеціальної комісії, створеної 4 березня, подовжили ще на місяць. Водночас наприкінці квітня нардепи вирішили озвучити «дороговкази» для майбутнього конституційного процесу. З тез виступів політиків та представників місцевої влади, що тривали майже 4 години, можна було зрозуміти, що і нинішній Уряд, і більшість законодавців готові щось змінювати у принципах розподілу влади в країні. Щоправда, у спостерігачів склалося враження, що узгоджені лише контури конституційної реформи, а «розфарбовувати» її будуть чи не в останні дні.
Презентувати напрям, в якому готова рухатися нинішня парламентська більшість, доручили Прем’єру Арсенію Яценюку. Напевне тому, що головний акцент зроблено на розширення повноважень органів місцевого самоврядування і, відповідно, звуження сфери впливу найвищого органу виконавчої влади. А його партійна належність мала гарантувати готовність парламентської коаліції віддати голоси за таку реформу. Хоча, як з’ясувалося згодом, партнери по більшості мають своє бачення окремих деталей, які, очевидно, і стануть предметом подальших компромісів. Або, навпаки, загальмують реформу надовго.
Розпочавши із закликів до усіх політичних сил продемонструвати єдність, А.Яценюк визначив головну мету конституційної реформи — формування реального балансу трьох гілок влади, знищення політичної та економічної корупції, а також забезпечення справжнього народовладдя. «Рішенням усіх політичних сил монополія влади має бути зруйнована і повинна з’явитися нова монополія — монополія народу України на вплив на владу і на керування своєю державою», — така патетична передмова Прем’єра мала налаштувати слухачів на сприйняття практичної складової урядових ініціатив.
Конкретика й надалі присмачувалася політичною «приправою» на кшталт «рудименту радянської системи державного управління», яким, на думку А.Яценюка, є державні адміністрації. Рудиментів вирішили позбутися раз і назавжди, передавши всю владу радам та їх виконкомам. Пообіцяв Прем’єр поділитися з регіонами і «левовою часткою повноважень», які наразі має виконавча влада. Щоправда, для цього потрібно переписати Бюджетний кодекс. Однак на це ще є час: нові функції отримають тільки нові органи місцевого самоврядування, які обиратимуть 31 жовтня 2015 року.
Також глава Кабміну озвучив інші напрями реформи в частині «балансу влад» та повноважень Президента, прокуратури і судової системи. І навіть пообіцяв, що народні депутати позбудуться партійного впливу. Втім, багатослівний виступ Прем’єра залишив чимало питань на розсуд слухачів та експертів.
«Дед-лайн» для змін
Якщо обіцяна децентралізація влади дійсно перебуває у конституційній площині, то антикорупційну компанію та утвердження народовладдя, на думку фахівців, внесенням змін до Основного Закону не забезпечити. Як свідчать 23 роки незалежності України, таких цілей можна досягти насамперед за рахунок дотримання законів і Конституції представниками самої влади.
Натомість, на думку експертів, одним із ключових завдань поточного конституційного процесу є легітимізація змін, проведених у лютому цього року. Після ухвалення нових принципів розподілу влади, причому — із дотриманням передбаченого порядку прийняття змін до Конституції, не буде спокуси ревізувати Основний Закон. Не випадково під час слухань лунали пропозиції, аби усі кандидати на посаду Президента висловили свою згоду зі своїми майбутніми повноваженнями, а Прем’єр назвав «дед-лайн» для погодження тексту проекту — 25 травня, щоправда, назвавши його «новою редакцією Конституції».
Колишнього «шефа» по фракції ВО «Батьківщина» підправив голова ТСК Руслан Князевич. Він зауважив, що зміни до Конституції, які напрацьовуватиме комісія, не стосуватимуться розділів І, ІІІ і ХІІІ Основного Закону. Тоді зникає необхідність виносити їх на затвердження всеукраїнського референдуму. Хоча, з другого боку, звужуються можливості для радикальних кроків, які озвучувалися раніше. Зокрема, не може йти мова про двопалатний парламент чи ліквідацію Конституційного Суду, оскільки це потребуватиме втручання у розділ ХІІІ Основного Закону. Або ж про статус російської мови як другої державної чи федеративний устрій країни, оскільки це прерогатива розділу І Конституції.
Однак і таке «спрощення» може затягнути конституційний процес. Адже до першого голосування у ВР своє слово має ще сказати Конституційний Суд. Паралельно Уряд направить документ до Венеціанської комісії. Часу на висновки буде не так вже й багато: за календарним планом, останнє пленарне засідання ВР має відбутися 11 липня.
З огляду на майже 1000 пропозицій, які надійшли до комісії, та непросту ситуацію в країні ймовірність того, що до 25 травня парламент дійде згоди щодо змісту проекту, є незначною. Як відзначив Р.Князевич, «велика кількість пропозицій, на яких наполягають певні політичні сили, не сприймаються іншими політичними силами». Тож гарантовані 226 голосів документ може й не отримати. Принаймні з першої спроби. І виступи того дня у сесійній залі тільки це підтверджують.
Що криється в деталях?
Так, в.о. голови фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв зауважив, що «формування податків і зборів, ключові видатки, забезпечення життєдіяльності відбуваються на рівні міста, села, селища», а не районів і областей. І саме це він запропонував ураховувати в процесі децентралізації влади.
У ПП «Удар» роблять акцент на розширенні змісту та обсягу повноважень Верховної Ради. Зокрема, на обов’язковій присутності в залі 226 нардепів (мабуть, під час пленарних засідань), а також на новому форматі призначення Уряду — увесь склад разом із Прем’єром та з одночасним схваленням програми діяльності Кабміну. Останнє, напевне, продиктовано побоюваннями, що в умовах нинішньої нестабільної більшості після підтримки кандидатури Прем’єра менш чисельні партнери по коаліції можуть недорахуватися обіцяних посад в Уряді.
Якщо ймовірність включення попередніх пропозицій до тексту проекту можна оцінити як «50 х 50», то ідея із появою «конституційних законів» вочевидь виходить за межі, окреслені главою ТСК. Адже у такому разі задля уникнення колізій доведеться узгоджувати такий статус нового акта із розділом ХІІІ Конституції.
Уряд міг би погодитися з ідеєю комуністів щодо обрання суддів народом, ураховуючи те, що ще півроку тому цього вимагала опозиція. Однак ситуація змінюється — і в статусі влади вчорашня опозиція вже змушена дослухатися до рекомендацій європейських експертів. Так само чимало політиків усвідомлюють, що нового главу держави слід обирати під нові повноваження, але погодитися на перенесення президентських виборів їм не дозволяє складна ситуація в країні. Хоча саме загостренням протистояння на півдні та сході України пояснив свою пропозицію про відстрочення виборів лідер комуністів Петро Симоненко (і це — до трагічних подій в Одесі та початку нової антитерористичної операції на Донеччині).
Так сталося, що наступним за лідером КПУ виступав голова фракції ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Він розпочав з того, на чому завершив попередній доповідач, — із ситуації в країні. Розкритикувавши антитерористичну операцію за відсутність результатів, лідер «Свободи» наголосив, що зі змінами до Конституції поспішати не варто. На його думку, слід зосередитися на законі про люстрацію та на обмеженні недоторканності Президента, нардепів та суддів.
Критикували Прем’єра й інші партнери по коаліції, навіть звинувачували у «ліквідації державності» за пропозицію відмовитися від обласних держадміністрацій. Таке занепокоєння, очевидно, грунтується на результатах усіх попередніх виборів, які наочно демонструють полярність політичних симпатій громадян з різних регіонів.
На місцях чекають влади. І грошей
Втім, представники органів місцевого самоврядування, навпаки, були на боці глави Уряду і принагідно нагадували про «децентралізацію» бюджетів та розширення власних повноважень. Так, голова Луганської облради Валерій Голенко наголосив, що «ідея розширення повноважень місцевого самоврядування об’єднує Україну». Водночас він переконаний, що на рівні районів адміністрації не потрібні, аби не створювати конфлікт повноважень. Натомість надання російській мові статусу державної, на його думку, стане «переконливою демонстрацією того, що Київ поважає і цінує мільйони російськомовних співгромадян». Також він виступив проти укрупнення районів.
Голова Запорізької ОДА Валерій Баранов запропонував визначити у Конституції чіткий перелік повноважень рад та закріпити гарантії на 30—50% доходів для їх виконання, а також право на розпорядження землею не тільки у межах житлового будівництва.
На фінансовій самостійності органів місцевого самоврядування акцентував і мер Алчевська Володимир Косюга. Він відзначив, що сьогодні «територіальні громади не мають ні економічних, ні фінансових стимулів для розвитку». Також він запропонував, аби будь-яке рішення, ухвалене в Києві, якщо воно призводить до збитків міських, сільських, селищних рад, було компенсоване у повному обсязі.
А голову Асоціації малих міст України, міського голову Українки Павла Козирєва обурив той факт, що протягом слухань зменшувалася кількість слухачів у залі: «Покричали на камеру, розбіглись. І для кого ми зараз будемо це казати?». Водночас він висловив сподівання, що в парламенті «знайдеться 300 голосів, аби провести реформу і врятувати країну».
«Ложка скепсису»
Та з наближенням до завершення слухань дедалі частіше лунали скептичні висловлювання щодо можливості за нинішніх умов об’єднати навколо змін до Конституції необхідну кількість нардепів. Так, голова Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія констатував, що відповідний проект можуть внести Президент чи 150 нардепів, але аж ніяк не Уряд. Він також висловив сумнів, що у такій критичній ситуації взагалі є сенс обговорювати зміни до Конституції. «Недоцільно приймати Конституцію зі страху, ми повинні приймати Конституцію злагоди, майбутнього і розвитку».
Лунали пропозиції звузити тему для дискусій, аби отримати до 25 травня бодай якесь рішення. Або «винести на плебісцит 10—15 питань, які хвилюють суспільство», аби зрозуміти, яких відповідей воно очікує від конституційного процесу. До останньої пропозиції Уряд, схоже, дослухався і вніс до ВР проект закону про проведення консультативного опитування одночасно з першим туром президентських виборів. Однак парламент цю ідею відхилив.
Тож під кінець слухань стало зрозуміло, що остаточний документ може бути «зшитий» із компромісів, які єднатимуть хіба що наміри зібрати 300 голосів. Водночас завжди будуть скептики, які виступатимуть за те, аби владу повернути народу, але у такий спосіб, щоб контролювати, як він цією владою скористається. Саме тому, як наголошувалося з трибуни, увесь цей час гальмувалася реформа місцевого самоврядування. Що переважить цього разу — прагнення народу чи побоювання політиків — дізнаємося за два тижні.
ПРЯМА МОВА
Валерій ПИСАРЕНКО, фракція Партії регіонів, заступник голови ТСК:
— Питання децентралізації влади сьогодні стоїть чи не на першому місці. Я дуже уважно слухав виступ Прем’єр-міністра, і у багатьох питаннях ми маємо спільну позицію. Але, як кажуть, диявол криється в деталях.
Партія регіонів наполягає, аби саме в Конституції було закріплено, що російська мова є другою державною. Ми пропонуємо запровадити прямі вибори керівника області шляхом відкритого голосування. Також хочемо передати виконавчу владу на місцях виконкомам, які будуть сформовані на рівні районів та областей, створити префектури, котрі здійснюватимуть контроль від імені Кабінету Міністрів стосовно реалізації урядової політики. Ми наполягаємо на бюджетній автономії регіонів.
Нам потрібно раз і назавжди покласти край суперечкам, хто є «власником» цієї країни. Люди не повинні виокремлювати Президента, Прем’єра чи Голову ВР як людей, котрі мають певні права на Україну. Ми усі повинні працювати на нашу країну.
Петро СИМОНЕНКО, голова фракції Комуністичної партії:
Передусім ми підтримуємо численні пропозиції про запровадження федеративного устрою України. Це зумовить перетворення парламенту на двопалатний. Народних депутатів Палати представників потрібно обирати, на нашу думку, за пропорційною системою, а членів Ради регіонів — за мажоритарною.
Ліквідація посади Президента та державних адміністрацій в областях і районах, передання їх функцій виконавчим комітетам відповідних рад усуне двовладдя, стане важливим кроком на шляху до реалізації конституційних положень про те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є український народ.
Має бути реалізована вимога мільйонів наших громадян стосовно закріплення в Конституції статусу російської мови як державної. У новому тексті повинна знайти відображення норма, що Україна завжди буде нейтральною державою, котра не входитиме до будь-яких військово-політичних блоків і дотримуватиметься неядерних принципів.
В Основному Законі слід записати, що держава гарантує конституційні права та свободи, і чітко викласти зміст гарантій.
У Конституції слід закріпити і те, що суддів нижчої ланки на 5 років обирає народ, передбачивши можливість відкликання тих законників, які не виправдали довіри.
Олег ТЯГНИБОК, лідер фракції ВО «Свобода»:
— Нам передусім потрібно навчитися виконувати бодай чинну Конституцію, а потім думати про оновлення. Парламент має ухвалити закон про люстрацію, бо без цього не буде Конституції, не буде нового порядку в українській державі.
Якщо ми говоримо про Основний Закон, то не потрібно дуже поспішати. Невже ви думаєте, що ухвалення чи навіть обговорення нової Конституції зупинить сепаратистів і терористів? «Свобода» разробила свій проект Основного Закону, який пропонує народу обговорити й ухвалити.
За державним устроєм Україна має бути унітарною державою, жодних федерацій і автономій.
Децентралізація влади має відбутися, але повноваження мають стосуватися насамперед бюджетно-фінансового розподілу, тобто бюджет має формуватися знизу догори, і це має бути зафіксовано.
Президентська влада так само має бути міцною і сильною. Слід обрати новий парламент, його треба скоротити з 450 до 300 депутатів. Потрібно ухвалити закон про депутатську, суддівську і президентську недоторканність.
І найважливіше: народ має право не тільки обирати владу, а й відкликати її, і це потрібно зафіксувати в Конституції.
Олесь ДОНІЙ, депутатська група «Суверенна європейська Україна»:
— Я зателефонував одному відомому знавцю Конституції — Віктору Мусіяці — і запитав, чи не готовий він перед нами виступити, обговорити зміни до Основного Закону? Він не погодився і сказав, що готовий прийти лише з однією метою: довести, що жодних змін Конституція не потребує. Адже у нас, коли не хочуть виконувати закони і Конституцію, намагаються внести до них зміни.
Натомість, що нам запропонували? Я стверджую, що промова Арсенія Яценюка спонукає до ліквідації державності. І це — без жодних пом’якшувальних слів. Ліквідувати в умовах агресії з боку Росії обласні державні адміністрації означає здати півкраїни.
Нам потрібно передавати повноваження на місця. Місця — це село, містечко, місто, саме туди слід передавати бюджети і повноваження. Територіальні утворення, якими є області, потрібно, навпаки, єднати в усій Україні. Не дивно, що Партія регіонів і Компартія солідарні з такою ганебною позицією А.Яценюка. Якщо він не змінить своєї позиції — повинен подати у відставку.
Материалы по теме
С политической карты мира исчезнет Индия
06.09.2023
С Днем Независимости Украины! — поздравления
24.08.2022
Поздравляем с Днем Конституции Украины!
28.06.2022
Феномен Конституции не исчерпывается ее текстом, а админсудопроизводство использует ее как норму прямого действия
в„–49 (1555), 04.12—10.12.2021
Что не так с предварительным одобрением закона о Большом Государственном Гербе Украины
в„–36 (1542), 04.09—10.09.2021
В Чили проголосовали за то, чтобы конституцию писать без юристов
в„–44 (1498), 31.10—06.11.2020
Можно ли нарушать Конституцию ради кредитов МВФ решит ВС
в„–29 (1483), 18.07—24.07.2020
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!