«Хозяйственная» эволюция

Новый председатель ВХС надеется, что через год судьи не будут стесняться называть свою профессию

Высший хозяйственный суд решил пойти путем изменений. Новым председателем избран судья, который раньше не занимал руководящих должностей в системе правосудия, но имеет значительный опыт работы в кассационной инстанции. Он обещает начать реформы, в первую очередь направленные на повышение уровня доверия к судьям.

Відкритіше не буває

Хто буде претендувати на посаду голови ВГС, стало відомо ще за день до виборів. 14 квітня відбулися збори суддів установи, на яких висунули кандидатів. Крім цього, законники визначили правила голосування та домовилися провести його 15 квітня. Претендентами на адміністративну посаду стали колишній очільник ВГС Віктор Татьков, секретар пленуму суду Богдан Львов та судді Петро Гончарук і Петро Міщенко.

Вибори мали відбутися в напруженій атмосфері. Охорону приміщення суду забезпечували не звичні працівники державної охорони, а невідомі в камуфляжі. При цьому на першому поверсі їх було кілька десятків. Саме вони перевіряли документи та речі відвідувачів, шукаючи зброю. Під самим же судом упродовж усього засідання проходив мітинг, а в залі за проведенням зборів спостерігали громадські активісти. Зокрема, представники «Правого сектору», «Автомайдану», Люстраційного комітету.

Розпочалося засідання з обрання головуючого і секретаря зборів. На кожне з місць було висунуто по дві кандидатури від груп, які умовно можна назвати лояльною та опозиційною до колишнього керівництва.

Голосування за головуючого і секретаря зборів відбувалось у відкритому режимі, а тому відразу можна було зрозуміти, яка група має перевагу. Першу перемогу на зборах святкувала «опозиція».

«Почали добре», — майже пошепки прокоментував голосування один із суддів. Власне після цього головною інтригою стало те, не який «табір» переможе, а хто з «опозиційних» кандидатів стане новим очільником установи та скільки турів доведеться для цього провести.

Плани на майбутнє

Після завершення формальної частини зборів і обрання членів лічильної комісії всі кандидати отримали змогу виступити перед зборами зі своїми передвиборними програмами.

Першим (в алфавітному порядку) на трибуну запросили П.Гончарука. «Для мене важливо, щоб посада голови суду була відкритою. У першу чергу я відкрию двері на четвертому поверсі, щоб судді мали вільний доступ до кабінету очільника», — пообіцяв претендент і отримав за це оплески колег.

Висловив П.Гончарук і невдоволення тим, як відбувається розподіл справ. «Поглянувши на статистику, дивуєшся, чому в одного судді справ у п’ять разів більше, ніж в іншого», — відзначив кандидат. Крім цього, претендент на посаду голови запевнив: скільки б прохачів вплинути на суддю та змусити його ухвалити певне рішення до нього не зверталося, він не піддасться тиску — і законники зможуть спокійно працювати.

Звернув увагу П.Гончарук і на організацію робочого часу очільника установи. «Я стільки років працюю у ВГС, але жодного разу не бачив, щоб голова суду розглядав справи», — відзначив він та пообіцяв, що від виконання основних суддівських обов’язків не відмовиться.

Більшість суддів ВГС, схоже, підтримували тези, проголошені кандидатом, але йому, очевидно, забракло досвіду публічних виступів. Натомість Б.Львов продемонстрував свою ораторську майстерність. «Якщо ви оберете мене, то Європейський Союз і США дадуть нам багато грошей. Росія простягне руку дружби. «Зелені чоловічки» випаруються туди, звідки з’явилися. Суддів на вулиці закидатимуть квітами, а ВГС стане найвищим судом у системі правосуддя України», — почав із жарту кандидат. Після чого відразу визнав, що, на жаль, нічого з проголошеного пообіцяти не може. Натомість він указав на шалену недовіру громадян до судової системи та наголосив, що зараз суспільство дає чи не останній шанс для самоочищення.

Відновлення довіри він назвав одним зі своїх основних завдань. «Я хочу, щоб кожен суддя ВГС хоча б через рік не соромився називатися суддею. І щоб я міг своїм сусідам нарешті розповісти, де я працюю. Якщо 10 років тому я пишався своєю професією, то останні 4 роки мені соромно», — зізнався Б.Львов.

Кандидат пообіцяв також знищити «систему тотального контролю» в установі. Таким чином, наголосив він, зросте не лише вага кожного судді, а і його відповідальність. «Після цього ви вже не зможете сказати, що хтось знищив систему правосуддя. Ви зможете її або врятувати, або знищити самостійно. Кожне рішення стане цеглиною, яку ви або покладете в основу «будівлі правосуддя», або вирвете з її фундаменту», — наголосив він.

Перша реформа, яку пообіцяв провести Б.Львов, — зміни в системі автоматичного розподілу справ. «Ми повернемося від спеціалізації суддів до тієї системи, яка прописана в законі, — спеціалізації палат. Палата повинна мати можливість вибудовувати судову практику, і всі учасники економічних відносин повинні мати чіткі критерії побудови судового процесу. Кожна особа, звертаючись до суду, має знати, що таємних ігор не буде», — підкреслив кандидат.

На необхідності швидких змін у системі господарських судів наголосив і Петро Міщенко. Разом з тим він, схоже, вже сумнівався в тому, що має значні шанси на перемогу, а тому говорив недовго. Замість того щоб прямо закликати голосувати за себе, сказав: підтримати слід того кандидата, який, на думку колективу, найкраще впорається з обов’язками.

Останнім виступати довелося Вік­тору Татькову, який очолював ВГС до набрання чинності законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Він відзначив, що за час його перебування на посаді було багато зроб­лено для формування єдиної судової практики.

Крім цього, колишній очільник висловив переконання, що не така вже й погана ситуація в системі господарського судочинства. «Критерій роботи суддів — якість ухвалених рішень», — зазначив В.Татьков. У минулому ж році кількість рішень першої інстанції, які оскаржуються, становила лише 16%.

Звернув увагу В.Татьков і на загрози, які можуть очікувати систему господарських судів. «Наразі готується нова Конституція, і в окремих організаціях існують ідеї ліквідації вищих спеціалізованих судів. Кожен кандидат, який претендує на посаду, повинен мати це на увазі. У мене є значний досвід роботи з парламентом, фракціями, окремими депутатами. І я знаю, як вирішити питання з конституційними комісіями», — зазначив він.

За крок від штурму

Після виступу В.Татькова відразу кілька представників громадських об’єднань заявили про те, що в них є запитання до колишнього очільника суду. Однак головуюча на зборах Наталя Волковицька пояснила, що ставити запитання можуть лише судді. Так само тільки вони мають право на виступ.

Почувши про це, представник «Правого сектору» Борислав Береза підвівся зі свого місця і, не запитуючи дозволу, вийшов до трибуни. Він висунув вимогу, щоб В.Татьков зняв свою кандидатуру. «Ви (учасники зборів. — Прим. ред.) маєте повне право обирати собі голову. Ми згодні з тим, щоб ця людина почала зміни в судовій системі. Але давайте домовимося, що той, на кому є печать підозр і дуже цікавий шлейф історій, має піти», — в ультимативній формі заявив він. Інакше, попередив активіст, під судом можуть запалати шини.

Знімати свою кандидатуру колишній голова ВГС відмовився і, здавалося, все йшло до того, що збори пройдуть за сценарієм недавнього з’їзду суддів, тобто завершаться захопленням приміщення. Одначе проти тиску виступив колектив. Причому в першу чергу, як здалось, «опозиційне крило». Його представники перебували за крок від перемоги і втрачати її не хотіли.

Важко сказати, чому громадські активісти так принципово виступили проти висування В.Татькова. Адже результат був очевидний вже після голосування щодо головуючого на зборах. До того ж навряд чи можна було б назвати вибори легітимними, коли б одного з кандидатів силою змусили відмовитися від боротьби за посаду.

Проте Н.Волковицькій вдалося втримати контроль над зборами і після ультимативних виступів вона спокійно продовжила засідання. До бюлетенів було внесено прізвища всіх чотирьох кандидатів.

Судді один за одним брали бюлетені та ставали в чергу до кабінки для голосування. Після того як усі визначилися, члени лічильної комісії розпечатали виборчу скриньку та прилюдно здійснили підрахунок голосів.

За результатами голосування, із 94 присутніх на зборах суддів 58 підтримали Б.Львова — і це означало його перемогу вже в першому турі. 16 суддів проголосували за В.Татькова, 15 підтримали П.Гончарука і 3 — П.Міщенка.

Відразу після оголошення рішення зборів один з керівників самооборони попередив Б.Львова, що йому працюватиметься на посаді складніше, ніж попередникам: за ним буде постійний громадський контроль.

Сам же новообраний голова ВГС зізнався, що не очікував перемоги вже в першому турі, та висловив сподівання, що разом з колективом зуміє підвищити авторитет суду.

Вже наступного дня після обрання голови у ВГС відбулися збори, під час яких судді визначились із заступниками очільника. Ними стали Геннадій Кравчук та Сергій Могил. При цьому колектив продемонстував майже абсолютну одностайність, віддавши за них 77 та 80 голосів відповідно.

Тепер нове керівництво матиме рік для того, щоб реалізувати свої задуми. Разом з тим, як визнав Б.Львов, якщо він не справлятиметься зі своїми обов’язками, то судді зможуть у будь-який час замінити очільника.

Довідка «ЗБ»

Богдан ЛЬВОВ народився 28 вересня 1967 р. в м.Запоріжжі.

У 1989 р. закінчив військово-юридичний факультет Червонопрапорного військового інституту Міністерства оборони СРСР. У 2006 р. закінчив Інститут інтелектуальної власності та права.

Упродовж 1989—1992 рр. — начальник канцелярії Військового трибуналу Київського військового округу.

У 1992—1998 рр. — суддя Військового суду Київського гарнізону.

Протягом 1998—2001 рр. — суддя Військового суду Центрального регіону України.

У 2001—2004 рр. — суддя Київського апеляційного господарського суду.

З липня 2004 р. — суддя ВГС.

У грудні 2013 р. обраний секретарем плену ВГС.

15 квітня 2014 р. рішенням зборів суддів обраний головою ВГС.